Справа № 529/1124/24
Провадження № 2/529/112/25
30 січня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання. В обґрунтування позову зазначає, що з 05.11.2005 вона проживала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу у них є троє дітей, двоє з яких на теперішній час неповнолітні, а дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже досягла повноліття. Шлюб між сторонами у справі не розірвано, однак із жовтня 2021 року відповідач залишив сім'ю, почав проживати у своїх батьків в с. Нелюбівка Полтавського району Полтавської області, а тому з того часу їхня сім'я фактично розпалася. Оскільки відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, рішенням суду від 26.05.2022 ухвалено щомісячне стягнення з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей аліментів у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 07.04.2022 і до досягнення кожною дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 їхня старша дочка ОСОБА_3 досягла повноліття і примусове стягнення аліментів на її утримання припинилося. ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, на державній основі, на другому курсі в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. Навчання закінчується 30.06.2027. У зв'язку із тим, що дочка ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання, не має самостійного доходу, тимчасово проживає в платному гуртожитку, вона потребує матеріальної допомоги. Позивач ОСОБА_1 вказує, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, яка продовжує навчання, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним, з квітня 2024 року є військовослужбовцем та за контрактом отримує постійний щомісячний дохід. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягувати щомісячно з відповідача на її користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % відповідного прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення дочкою навчання, а саме до 30.06.2027.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 19.12.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Нагайник М.Г. надали суду спільну заяву про підтримання позову та розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій вказав, що він визнає позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Третя особа ОСОБА_3 надала суду заяву, в якій просила задовольнити позов у повному обсязі та провести розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 листопада 2005 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб /а.с. 9/.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 26.05.2022 у справі № 529/184/22 було задоволено позов ОСОБА_1 та ухвалено щомісячне стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 07.04.2022 і до досягнення кожною дитиною повноліття /а.с. 10-12, 39-40/.
З повідомлення Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.12.2024 вбачається, що у на примусовому виконанні цього відділу знаходиться виконавче провадження № 69341332 щодо виконання виконавчого листа, виданого на підставі вказаного вище рішення суду. Роз'яснено, що відповідно до ст. 183 СК України, якщо згідно з рішенням суду стягнення аліментів відбувалося на трьох дітей у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, а відповідно на кожну з трьох дітей припадало по 1/6 частини, то після досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, відповідно з 06.01.2024 стягнення з боржника відбувається на двох дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Наразі з боржника ОСОБА_2 здійснюється утримання у розмірі 50 % всіх видів заробітку (доходу), оскільки навіть на момент повноліття найстаршою дитиною у боржника наявна заборгованість по сплаті аліментів. Відповідно після погашення заборгованості у повному обсязі, утримання відповідно до виконавчого документа будуть проводитися у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку /а.с. 35/.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 являються батьками третьої особи у справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на теперішній час досягла повноліття /а.с. 13/.
Відповідно до довідки від 13.11.2024 за № 216/20, виданої Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка, ОСОБА_3 є студенткою другого курсу цього навчального закладу, денної, державної форми навчання. Факультет природничих наук та менеджменту, спеціальність 014.05 Біологія та здоров'я людини. Дата зарахування - 01.09.2023, дата закінчення навчання - 30.06.2027 /а.с. 16/.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 навчається за денною формою навчання, а тому не має можливості працювати та самостійно заробляти собі на життя. Сторонами у справі також не заперечується те, що їхня повнолітня дочка ОСОБА_5 , яка продовжує навчання на денній формі, самостійних доходів не має. При цьому, ОСОБА_3 має потребу у придбанні навчальної літератури, канцелярського приладдя, одягу, продуктів харчування, оплати проїзду та проживання тощо.
З копій договору № 38/3 найму жилого приміщення в гуртожитку від 01.09.2024 та банківської квитанції про оплату проживання ОСОБА_3 в гуртожитку вбачається, що остання також має потребу у матеріальній допомозі на оплату проживання в гуртожитку /а.с. 18-20/.
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними освіти, оскільки у період навчання вони не мають самостійного заробітку та коштів для забезпечення достатнього життєвого рівня, у зв'язку з цим обов'язок по їх утриманню на період навчання, але не більше ніж до досягнення ними двадцяти трьох років, покладається на їх батьків за умови, що батьки спроможні надавати таку допомогу.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітніх дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина повинні бути достатніми та співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, з квітня 2024 року є військовослужбовцем за контрактом та відповідно отримує постійний щомісячний дохід, але добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка навчається, не надає.
Відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували позовні вимоги та документів про надання ним повнолітній дочці ОСОБА_5 , яка навчається, матеріальної допомоги, чи доказів щодо неспроможності сплати ним аліментів у розмірі, визначеному позивачем у справі, а саме - у розмірі 1/5 частини від всіх видів доходу щомісячно.
Вирішуючи питання стосовно визначення розміру аліментів, суд враховує обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, а також те, що як відповідач, так і позивач, як мати, зобов'язані утримувати свою повнолітню дочку до досягнення нею віку 23 років за умови, що вона буде навчатися, вони обоє мають можливість надавати матеріальну допомогу дочці.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання своєї повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, хоча має таку можливість, на спростування чого відповідачем не було надано суду жодних доказів, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України зобов'язаний утримувати свою повнолітню дочку до досягнення нею 23 років, за умови, що то буде навчатися, враховуючи передбачені ч. 1 ст. 182 СК України обставини стосовно визначення розміру аліментів, беручи до уваги, що відповідачем не було надано суду заперечень проти заявленого позивачем розміру аліментів, суд вважає за необхідне призначити щомісячне стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня подання позову до суду і до закінчення дочкою навчання 30.06.2027, але не довше, ніж до досягнення останньою двадцяти трьох років.
Суд вважає, що такий розмір аліментів, що буде стягуватися з відповідача на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, буде сприяти створенню необхідних матеріальних умов для забезпечення її нормального навчання та проживання.
Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення із відповідача на її користь аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, розмір яких не може бути меншим ніж 50 % відповідного прожиткового мінімуму, суд зазначає наступне.
Статтею 200 СК України передбачено визначення розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина двома способами: у частці від доходу платника аліментів та у твердій грошовій сумі.
Частиною ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Тобто, Сімейним кодексом України передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів тільки для дітей відповідного віку.
Системний аналіз положень статтей 182, 200, 201 СК України свідчить, що законом не передбачено визначення розміру аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина в частці від доходу з встановленням обмеження щодо їх мінімального гарантованого розміру, оскільки положення ч. 2 ст. 182 СК України стосуються лише аліментів на дітей, тобто фізичних осіб, які не досягли повноліття.
Оскільки дочка сторін у справі - ОСОБА_5 вже повнолітня, то на неї не розповсюджуються норми ст. 182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру стягуваних аліментів, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів на повнолітню ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі не менше 50 % відповідного прожиткового мінімуму слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, то судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп підлягає згідно з ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 273, п. 1 ч. 4 ст. 274, ст. ст. 279, 354, 355, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, назва та місцезнаходження військової частини невідомі, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти в розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу).
Стягнення аліментів розпочати з 16 грудня 2024 року і продовжувати до закінчення ОСОБА_3 30 червня 2027 року навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, або до припинення нею навчання у навчальному закладі, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий О.С. Кириченко