Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1700/24
Провадження № 1-кп/382/80/25
30 січня 2025 року Яготинський районний суд Київської області
у складі: судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Бориспільського району Київської області в залі суду кримінальне провадження за № 12024116320000077 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Панфили Яготинського району Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, розлученого, із середньою-технічною освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
01 вересня 2024 року, близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , приїхав до будинку АДРЕСА_1 де проживає ОСОБА_6 , з яким на ґрунті виниклих неприязних відносин стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 , виник умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Без розриву у часі, з метою реалізації свого умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання ОСОБА_5 , перебуваючи біля подвір'я будинковолодіння за вищезазначеною адресою, наніс один удар кулаком правої руки по лівій частині обличчя ОСОБА_6 , внаслідок чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_5 продовжив наносити удари ногами та кулаками рук по тілу ОСОБА_6 , який знаходився в горизонтальному положенні на земельній поверхні, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в лобній ділянці справа, в хвості правої брови, в області верхньої повіки правого ока в ділянці зовнішнього кута - ушита рана, по внутрішній поверхні у середній третині правого плеча, розлитих синців на верхній та нижній повіках правого ока з крововиливом в білкову оболонку ока, на верхній та нижній повіках лівого ока, по передній поверхні шиї у верхній, середній та нижній третинах, на нижній щелепі справа, в лобній ділянці зліва, по зовнішній поверхні у верхній та середній третинах лівого плеча, по передньо-зовнішній поверхні в нижній третині правого плеча з переходом на верхню третину правого передпліччя, по задньо-пахвинній лінії справа в ділянці 6-9-го міжребер?я; в області гребеня клубової кістки справа, по внутрішній, передній та задній поверхнях у верхній та середній третинах лівого стегна, по передній поверхні у верхній третині правого стегна, по зовнішній поверхні в області правого гомілково-ступневого суглобу та крововиливу на верхній та нижній губі справа; садно по зовнішній поверхні в ділянці правого ліктьового згину, які згідно висновку судової медичної експертизи належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України кваліфікуючими ознаками якого є заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні 14.11.2024 року обвинувачений ОСОБА_5 після оголошення прокурором обвинувального акту зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає. Після цього під час його допиту суду показав, що першого вересня 2024 року на початку першої ночі йому подзвонив син, бо під'їхала машина, хтось вривається в хату, стукає по вікнах та його син з його колишньою дружиною заховали дочку в дальню кімнату та вийшли в коридор до дверей, і там побачили ОСОБА_9 . Вони відчинили двері, а ОСОБА_9 почав кричати, на підвищених тонах, на сина, щоб той вийшов у двір про щось поговорити. Сину 13 років, він помітив, що ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння, пішов до ванної кімнати та подзвонив обвинуваченому. Син йому сказав, що ОСОБА_9 хоче жити з його колишньою жінкою, а син проти цього, а ОСОБА_9 хотів домовитися з сином.
Він сів на велосипед та поїхав до сина. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вже не було, а тому він поїхав до ОСОБА_9 дізнатися про, що той хотів поговорити з сином. Поїхав з метою захистити сина, а потім прийшлося йому захищатися від потерпілого.
Обвинувачений під'їхав до двору де живе ОСОБА_9 та побачив, що той сидить на лавочці біля двору. Освітлення не було при цьому не було. Він поклав велосипед, підійшов до ОСОБА_9 , а ОСОБА_9 на нього накинувся з гумовою дубинкою та вдарив дубинкою в щелепу. При цьому, ніхто з них нікому нічого не говорив. Після нанесення удару дубинкою почалася між ними бійка. Він хотів забрати в потерпілого дубинку, яка була в того прив'язана до руки мотузкою. Обвинувачений вдарив потерпілого в голову кулаком, після другого чи третього удару кулаком ОСОБА_9 впав, але ще бився дубинкою. Після того, як ОСОБА_9 впав він хотів забрати дубинку та продовжив наносити удари кулаками, ногами, для того щоб той не махав дубинкою, хотів його знерухомити. Після того, як ОСОБА_9 обезсилив, він сів на нього та вони продовжили боротися за дубинку. Коли він забрав дубинку, вийшла мати ОСОБА_9 та сказала, щоб той його не бив. Він перестав бити ОСОБА_9 , забрав дубинку, сів на велосипед та поїхав додому в с. Панфили. ОСОБА_11 він викинув в кущі біля покинутого будинку неподалік. В лікарню та до поліції обвинувачений не звертався. Швидку потерпілому не викликав, потерпілого за руку відвела мати. Ознак алкогольного сп'яніння у потерпілого не помітив та не відчув.
Після цих подій син йому казав, що потерпілий писав його колишній дружині на телефон, щоб вони виїжджали з села, бо він на них когось наведе та з ними розберуться. Син після погроз боявся сам залишатися вдома. Після цих погроз він ще хотів йому добавити. Слідчому, який до нього приїздив у село він все розповів так, як казав у суді. Після приїзду слідчого він дізнався він сина, що в ту ніч ОСОБА_9 його чекав, бо той написав колишній дружині - «де він, чекаю його». З потерпілим він більше з потерпілим не спілкувався. ОСОБА_12 дружина та син до поліції не зверталися. Додатково після допиту потерпілого, обвинувачений зазначив, що він дубинкою один раз вдарив потерпілого по нозі.
Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим його вина у вчиненні кримінального проступку підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою, а саме.
Показаннями допитаного в судовому засіданні 14.11.2024 року потерпілого ОСОБА_6 за якими він з колишньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_13 протягом трьох років підтримують відносини, зустрічаються, хотіли створити сім'ю, але разом не проживають. Він допомагає їй, бував у неї вдома, привозив дрова, зароблений ним стіл для комп'ютеру, тумбочку під телевізор. З сином ОСОБА_14 та обвинуваченого відносин майже не було, він його не сприймав. З обвинуваченим у нього раніше були конфлікти, оскільки той ревнував його до своєї колишньої дружини.
31.08.2024 року ввечері, біля магазину в с. Панфили, у нього зі ОСОБА_13 виникла перепалка, причин якої не пам'ятає, він випив літр пива та вони кожен пішли додому. Після 11 год. вечора він їй подзвонив, але вона не взяла слухавку, а тому він вирішив поїхати до неї додому. Живе вона в АДРЕСА_2 . Хвіртки та частини паркану біля хвіртки не має. Він приїхав до неї на своєму автомобілі Т4, 599-86ВВ, десь за 15 хв. до дванадцятої ночі. ОСОБА_15 постукав в друге від краю вікно та тихенько погукав - « ОСОБА_16 вийди поговоримо». Вона вийшла, а за нею син ОСОБА_17 та вони перебували в прибудові. Він їй сказав вийди поговоримо, а вона йому відповіла їдь додому завтра поговоримо. Він звернувся до сина ОСОБА_17 - «Вийди поговоримо, я кохаю твою маму». Він таким чином хотів налагодити з ОСОБА_17 відносини, але той його «послав» в грубій формі, сказав, що зараз подзвонить батькові. Він відповів, - «ну і дзвони» та поїхав до себе додому на АДРЕСА_3 . Поставив машину, вийшов та сів на лавочці біля подвір'я, пив пиво та курив, нікого він не чекав, дубинки у нього не було. «Те що він під час допиту обвинуваченого викрикнув, що дубинка була не прив'язана», це він сказав, оскільки дубинки в нього не могло бути через те, що за прив'язану дубинку настає кримінальна відповідальність.
Десь пів на першу ночі приїхав ОСОБА_18 на велосипеді, кинув велосипеда. Він продовжував сидіти на лавочці, а ОСОБА_14 відразу почав його бити. ОСОБА_14 вдарив його кулаком в ліву сторону обличчя, після удару він впав і втратив свідомість. Прийшов він до тями коли матір відтягувала від нього ОСОБА_14 . Він відчув біль в нозі, в голові. ОСОБА_14 йому сказав, що за дітей уб'є, щоб він сказав спасибі матері, що залишився живий, вставай перед нею на коліна за те, що вона тебе спасла. Скроцький сів на велосипеда та поїхав. Освітлення не було, єдиним свідком цього є його мати - ОСОБА_19 .
Піднявся він хвилин через п'ять, в нього на руці був розрив тканини, розбита брова з якої йшла кров. Кров з брови він не міг зупинити, а тому викликав «швидку». «Швидка» відвезла його до лікарні в Бориспіль. В «швидкій» йому сказали, що в нього струс мозку. В лікарні йому наклали на брів шов, зробили знімок за яким у нього був струс мозку. Знімок віддали йому та дали два направлення до лікарів, один з яких невролог. З лікарні його забрав кум. До поліції він звернувся пізніше, бо дуже боліла голова. До лікарів не звертався, лікувався вдома. За його зверненням приїхали до нього патрульні поліцейські, він намагався дати знімок поліцейським, але ті йому сказали, що хай він у нього буде, потім покаже. Він дізнавачу та судмедексперту казав про струс мозку, але диск не показував.
Скроцький допомоги йому не надавав, кроків на примирення не здійснював, не вибачився. Після побиття у нього крім зашитої брові, був шрам на голові, відбитки пальців на шиї, на правій руці розрив тканин, ліва нога була вся синя, зуби досі шатаються.
Показаннями допитаної в судовому засіданні 02.12.2024 року свідка ОСОБА_19 за якими вона зі своїм сином ОСОБА_20 живе разом, в одному будинку, вже чотири роки в АДРЕСА_3 . В вересні 2024 року, вечором її син прийшов додому. Потім біля 12 год. ночі вона почула, що син кудись поїхав на машині, хвилин через двадцять повернувся, поставив машину. Потім вона почула на вулиці голоси на підвищених тонах, вона вийшла з хати, увімкнула світло та вийшла на вулицю. На вулиці вона побачила, як поблизу лавки, на спині лежить її син, а на ньому сидів зверху ОСОБА_14 та двома руками давив за горло, а ОСОБА_9 харчав. Вона запитала, що тут робиться. ОСОБА_18 вскочив з сина, почав наносити йому удари рукою та ногою по різних частинах тіла. Наніс правої рукою 3 чи 4 удари, а ногою 2 чи 3 удари. Вона обійняла ОСОБА_14 попереду перешкоджаючи бити ОСОБА_9 , сказала, щоб той заспокоївся. ОСОБА_18 сказав ОСОБА_9 , що дякуй матері, що я тебе не вбив, вставай перед нею на коліна кожного ранку. Після цього ОСОБА_14 сів на велосипед та поїхав.
У ОСОБА_14 в руках нічого не було, також нічого в руках не було і у її сина. Біля лавки валялися сигарети, запальничка та пляшка з залишками пива. ОСОБА_9 лежав та стогнав, вона допомогла йому піднятися та зайти до хати. В ОСОБА_9 запливло око, він був весь в синцях, побитий. ОСОБА_9 їй сказав, що ОСОБА_14 приревнував його до своєї колишньої дружини.
Показаннями допитаної в судовому засіданні 02.12.2024 року свідка ОСОБА_13 за якими вона розлучилася з обвинуваченим вже, як півтора роки. Живе з дітьми в АДРЕСА_2 . З потерпілим вони намагалися будувати відносини, але її старша дитини, син ОСОБА_17 проти. Потерпілий їй допомагав, то дров привезе, то двері вставить тощо. Напередодні бійки, вона у вечері зустрілася з ОСОБА_9 біля магазину, сиділи у кумів та посварилися. Сварки між ними відбуваються часто. В той день начебто через те, що він хотів з нею жити, а вона не може пояснити це дитині. При цьому він її не ображав. Після цього вона пішла додому. Їй дзвонив ОСОБА_9 , але вона не відповідала йому, бо було вже пізно. Хвіртка в неї до двору не зачиняється та біля хвіртки поламаний паркан. Біля 12 год. ночі вона побачила та почула як під'їхала до двору машина. У вікно де вона спить з дочкою хтось постукав, дочка прокинулася, а вона пішла до дверей, а за нею пішов син ОСОБА_17 . Це був ОСОБА_9 , який хотів з нею поговорити, але вона відповіла, що завтра будемо говорити, бо було вже пізно та ОСОБА_9 був п'яний. Після цього, ОСОБА_9 сказав ОСОБА_17 , щоб той вийшов до нього поговорити, бо він любить її і нічого поганого їм не хочу. Син сприйняв це агресивно, нецензурними словами відповів ОСОБА_9 , сказав, що подзвонить батьку. ОСОБА_9 збирався йти та поки вона ще залишалася біля ОСОБА_9 син побіг до ванної кімнати та подзвонив ОСОБА_14 , про що вона довідалася він сина пізніше. Все це тривало хвилин п'ять.
ОСОБА_9 нікого не ображав, не вів себе непристойно чи вульгарно, конфліктів не провокував, але дітям здалося, що він стукав сильно, хоча він не сильно стукав у вікно. Вона не просила сина дзвонити ОСОБА_14 , син сказав батьку, що ОСОБА_9 гупав по вікнах. ОСОБА_14 в той вечір до них не приїздив та розмовляв лише з сином. Про те, що відбулося після цього вона довідалася зранку. ОСОБА_9 прислав їй фото з побитим обличчям. В машині ОСОБА_9 вона бачила якусь палицю чи дубинку з інструментами, але з чого вона та якої довжини не знає.
Заявою від 02.09.2024 року ОСОБА_6 за якою він просить прийняти міри до ОСОБА_21 , який в ніч з 31.08 на 01.09.2024 року поблизу його місця проживання наніс йому тілесні ушкодження.
Висновком експерта ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 52 від 06.09.2024 року за яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлено: забійні рани в лобній ділянці справа, в хвості правої брови, в області верхньої повіки правого ока в ділянці зовнішнього кута - ушита рана, по внутрішній поверхні у середній третині правого плеча. Розлиті синці: на верхній та нижній повіках правого ока з крововиливом в білкову оболонку ока, на верхній та нижній повіках лівого ока, по передній поверхні шиї у верхній, середній та нижній третинах, на нижній щелепі справа, в лобній ділянці зліва, по зовнішній поверхні у верхній та середній третинах лівого плеча, по передньо-зовнішній поверхні в нижній третині правого плеча з переходом на верхню третину правого передпліччя, по задньо-пахвинній лінії справа в ділянці 6-9-го міжребер?я; в області гребеня клубової кістки справа, по внутрішній, передній та задній поверхнях у верхній та середній третинах лівого стегна, по передній поверхні у верхній третині правого стегна, по зовнішній поверхні в області правого гомілково-ступневого суглобу. Крововилив на верхній та нижній губі справа. Садно по зовнішній поверхні в ділянці правого ліктьового згину. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) предметів, по строку можуть відповідати 01.09.2024 року та відносяться до категорії: - забійні рани, ушита рана, як кожна окремо, так і в своїй сукупності - легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; - розлиті синці, садно, крововилив, як кожна окремо, так і в своїй сукупності - легких тілесних ушкоджень. Утворення садна по зовнішній поверхні в ділянці правого ліктьового згину, при падінні з висоти власного зросту, не виключаються, в тому числі і при попередньому наданні тілу прискорення.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2024 року за участі потерпілого ОСОБА_6 з відеозаписом до нього, за яким він показав, як він 01.09.2024 року близько 00:30 сидів на лавці біля будинку АДРЕСА_3 та біля нього на лавці лежали сигарети, запальничка та стояло пиво. Зазначив звідки приїхав ОСОБА_5 , де кинув велосипед, як наніс йому удар кулаком в обличчя поки він сидів на лавці та як і куди він після цього впав на землю на спину, а ОСОБА_5 продовжував наносити йому удари кулаками та ногами, близько 8 ударів кулаками та 6 ударів ногами. Показав де він після цього опинився, на якому місці від місця падіння, та коли прийшов до тями, як ОСОБА_5 його душив за шию.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2024 року за участі свідка ОСОБА_19 з відеозаписом до нього, за яким вона показала, де після того, як почула 01.09.2024 року о 00:30 крики, вийшовши на вулицю біля будинку № 18 по вул. Сомковська, в с. Панфили знаходився на землі її син ОСОБА_6 , де перебував ОСОБА_5 , як той його двома руками тримав за горло (шию), як ОСОБА_5 наніс 4 чи 5 ударів ногами ОСОБА_6 та як вона відтягнула ОСОБА_5 від сина.
Висновком експерта ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 23/д від 17.09.2024 року за яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлено: забійні рани в лобній ділянці справа, в хвості правої брови, в області верхньої повіки правого ока в ділянці зовнішнього кута - ушита рана, по внутрішній поверхні у середній третині правого плеча. Розлиті синці: на верхній та нижній повіках правого ока з крововиливом в білкову оболонку ока, на верхній та нижній повіках лівого ока, по передній поверхні шиї у верхній, середній та нижній третинах, на нижній щелепі справа, в лобній ділянці зліва, по зовнішній поверхні у верхній та середній третинах лівого плеча, по передньо-зовнішній поверхні в нижній третині правого плеча з переходом на верхню третину правого передпліччя, по задньо-пахвинній лінії справа в ділянці 6-9-го міжребер?я; в області гребеня клубової кістки справа, по внутрішній, передній та задній поверхнях у верхній та середній третинах лівого стегна, по передній поверхні у верхній третині правого стегна, по зовнішній поверхні в області правого гомілково-ступневого суглобу. Крововилив на верхній та нижній губі справа. Садно по зовнішній поверхні в ділянці правого ліктьового згину. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) предметів, по строку можуть відповідати 01.09.2024 року та відносяться до категорії: - забійні рани, ушита рана, як кожна окремо, так і в своїй сукупності - легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; - розлиті синці, садно, крововилив, як кожна окремо, так і в своїй сукупності - легких тілесних ушкоджень. Утворення садна по зовнішній поверхні в ділянці правого ліктьового згину, при падінні з висоти власного зросту, не виключаються, в тому числі і при попередньому наданні тілу прискорення.
Враховуючи кількість, морфологію та розташування тілесних ушкоджень їх утворення за обставин викладених в протоколі проведення слідчого експерименту від 09.09.2024 року за участі потерпілого, можливе, а саме від нанесення ударів кулаками обох рук, взутими ногами по тілу. Крім того, враховуючи кількість, морфологію та розташування тілесних ушкоджень їх утворення за обставин викладених в протоколі проведення слідчого експерименту від 09.09.2024 року за участі свідка ОСОБА_19 , можливе.
Зазначені показання, потерпілого та свідків, суд вважає достовірними. Показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13 .
Потерпілий не вчиняв дій, які загрожували чи могли загрожувати життю чи здоров'ю сина та/або дочки обвинуваченого. Були відсутні підстави для негайного вжиття заходів зі сторони обвинуваченого ОСОБА_5 до потерпілого ОСОБА_6 для захисту життя чи здоров'я його дітей від дій, нападу потерпілого, тим більше їхати до місця проживання потерпілого.
Показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_19 щодо дати, час та місця нанесення обвинуваченим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ушкоджень та механізму їх спричинення. Крім того, показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_19 узгоджується з відомостями, які містяться в протоколах проведення слідчих експериметів за їх участі з відеозаписами до них.
Показання потерпілого, свідка ОСОБА_19 , відомості, які містяться в протоколах проведення слідчих експериметів за участі потерпілого та свідка ОСОБА_19 узгоджуються з висновками експерта № 52 від 06.09.2024 року, № 23/д від 17.09.2024 року щодо характеру спричинених тілесних ушкоджент та механізму їх утворення. Всі зазначені вище докази доповнюють один одного в логічному взаємозв'язку.
До показань обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що потерпілий ОСОБА_6 накинувся на нього, наніс йому удар дубинкою в щелепу та він внаслідок цього перебував в стані необхідної оборони, суд відноситься критично та вважає ці показання, як обраний ним спосіб захисту від обвинувачення. Зазначенні показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що у потерпілого була в руках гумова дубинка, яка була прив'язана до руки мотузкою та він нею наніс удар обвинуваченому у щелепу спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_6 за якими в нього дубинки не було та він сидів на лавці в момент нанесення удару обвинуваченим йому в обличчя.
Показання потерпілого в цій частині узгоджують і з відомостями протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілого, за якими він сидів на лавочці в момент нанесення йому удару обвинуваченим кулаком в обличчя.
Крім того, показанням обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що у потерпілого була в руках гумова дубинка, яка була прив'язана до руки мотузкою, яку він забрав спростовується, також і показаннями свідка ОСОБА_19 за якими у потерпілого та обвинуваченого в руках нічого не було. Наявність за слів свідка ОСОБА_13 дубинки, палиці в машині потерпілого не підтверджує її застосування потерпілим до обвинуваченого. При цьому свідок не змогла вказати, що це за дубинка, з якого вона матеріалу, якої вона довжини.
Підстави недовіряти показанням потерпілого та свідка ОСОБА_19 відсутні. Суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України поза розумним сумнівом.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено. Зазначення в обвинувальному акті такої обставини, як щире каяття не найшло свого підтвердження під час судового розгляду. Обвинувачений вказаючи, що визнає свою вину своїми показаннями заперечив визнання ним вини, вказував, що він навпаки захищався від потерпілого. Обвинувачений перед потерпілим не вибачився, заходів для примирення не вжив. У зв'язку з чим, щире каяття щодо своїх дій в обвинуваченого відсутнє.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
При призначені обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, відсутність обставин, які пом'якшують покарання; відсутність обставин, які обтяжують покарання; особу винного - наявність малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, позитивну характеристику за місцем проживання, перше притягнення до кримінальної відповідальності; те, що обвинувачений являється особою з інвалідністю 3-ї групи, не працевлаштований і вважає, що обвинуваченому з метою його виправлення та з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень слід призначити покарання у виді громадських робіт межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 150 (сто п'ятдесят) годин.
Не обирати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1