Справа № 369/1404/25
Провадження №1-кс/369/364/25
29.01.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участі слідчої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Бучанської окружної Київській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111050004277 від 04.10.2023 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.
Свої вимоги мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено групу осіб, які організували шахрайську схему, щодо вчинення шахрайських дій, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки під приводом зміни сім-карт мобільних номерів «Водафон» та входу до онлайн банкінгу «Ощад24» та списання коштів з рахунків клієнтів.
Учасники угрупування залучають працівників соціального захист населення, Пенсійного фонду та АТ «Ощадбанк» шляхом обіцянок грошової винагороди та підкупу надаючи їм копії документів пенсіонерів з тимчасово окупованих територій України, працівники вищевказаних організацій в подальшому вносять неправдиві відомості (СЗН-отримання статусу ВПО, ПФУ- нарахування пенсій/соціальних виплат, Ощадбанк- отримання логіна та пароля для доступу до Ощад24) про пенсіонерів з тимчасово окупованих територій України до баз даних вищевказаних організацій, авторизуючи дані, після чого організатор та інші фігуранти отримують інформацію від працівників Ощадбанку для входу та авторизації до онлайн банкінгу «Ощад24» та в подальшому здійснюють виведення коштів здобутих злочинним шляхом з банківських карток пенсіонерів, шляхом переведення їх на свої або інші банківські картки третіх осіб або з подальшим зняттям грошових коштів у банкоматах.
Так, 20.01.2025 у період часу з 20:51 год. по 21:15 год. на підставі ухвали слідчого суді Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/344/25 від 14.01.2025 проведено обшук автомобіля марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 88, у ході якого виявлено та вилучено:
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_3 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_7 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_8 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;
-Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_10 , які в подальшому поміщені до спец. пакету №WAR1293485;
-автомобіль марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 з ключем до нього.
21.01.2025 постановою начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області вилучені у ході обшуку банківські картки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного просив суд накласти арешт на тимчасове вилучено майно в ході проведення обшуку.
У судовому засіданні слідча клопотання підтримала, просила суд задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні адвокат щодо задоволення клопотання заперечував, просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на:
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_3 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ;
-банківську картку«Ощадбанк» № НОМЕР_5 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_7 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_8 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;
-банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_10 , які в подальшому поміщені до спец. пакету №WAR129348.
Накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 та ключи від вказаного автомобіля із забороною відчуження, розпорядження вказаним транспортним засобом, до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6