Справа № 367/10267/23
Провадження по справі № 1-кп/367/407/2025
30 січня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення - прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
зі сторони захисту - захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111040002934 від 18.09.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
18.09.2023, приблизно о 19 год 40 хв між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_7 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Одразу після цього, ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, з метою нанесення останньому тілесних ушкоджень не сумісних із життям ОСОБА_8 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, з мотивів помсти за словесні образи, перебуваючи за спиною у ОСОБА_8 , тримаючи в правій руці ніж, наніс ним шість ударів останньому - один в область грудної клітини, чотири в область шиї позаду, один в область потиличної ділянки голови зліва, спричинивши тілесні ушкодження, а саме: колото-різане проникаюче поранення грудної клітини справа з раною № 1 по передній поверхні правого плечового суглобу в підключичній ямці, рановим каналом, що відходить від неї довжиною близько 10 см, який має напрямок спереду назад, справа наліво, практично горизонтально, з ушкодженням по ходу підшкірно-жирової клітковини, великого грудного м'язу, пристінкової плеври та м'яких тканин в 1-му міжребер'ї верхньої долі правої легені, крововиливами в м'які тканини та в праву плевральну порожнину близько 30 мл; колото-різане поранення шиї справа, з раною № 2 по бічній поверхні шиї у верхній третині по заду грудинно-ключично-соскоподібного м'язу та рановим каналом, що відходить від неї, довжиною близько 10 см справа наліво, ззаду наперед, практично горизонтально, з ушкодженням по ходу м'яких тканин правої піднижньощелепної артерії та лівої внутрішньої сонної артерії, крововиливами в м'які тканини по його ходу; колото-різане поранення задньої поверхні шиї справа, з раною № 3 на задній поверхні шиї в нижній третині та рановим каналом, що відходить від неї, довжиною близько 9,5 см має напрямок ззаду наперед, зверху вниз, дещо справа наліво з ушкодженнями по ходу м'яких тканин шиї та неповне пересічення загальної сонної артерії на , з масивним крововиливом у м'які тканини при хребтової клітковини, м'язів шиї, глотку, стравохід, капсулу щитовидної залози справа; колото-різані поранення задньої поверхні шиї, з ранами № 4 і № 5 по задній поверхні шиї у верхній третині, рановими каналами, що відходять від них довжиною близько по 9 см, хід ззаду наперед, дещо зверху вниз, справа наліво з ушкодження по ходу м'язів шиї, губляться в міжостистих проміжках шийних хребців, крововиливами в м'які тканини по їх ходу; колото-різане поранення волосистої частини голови, з раною на волосистій частині потиличної ділянки голови зліва, рановим каналом, що відходить від неї, довжиною близько 3 см., напрямок ззаду наперед, зверху вниз, дещо справа наліво з ушкодження по ходу м'яких тканин голови, апоневрозу, наскрізне ушкодження потиличної кістки зліва, які утворилися за життя, незадовго до смерті, від дій одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету (ів) по типу клинка ножа, які в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення та знаходиться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Смерть ОСОБА_8 настала від множинних колото-різаних поранень грудей, голови та шиї, з ушкодженням судин, крововтрати.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вказаних висновків Суд дійшов, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі №154/3213/16).
У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 показав суду, що напередодні події ввечері близько 12 години йому зателефонував знайомий йому ще з шкільних років ОСОБА_8 , з яким у нього були дружні відносини, запропонував піти вранці наступного дня до лісу збирати гриби. 18.09.2023 приблизно о 09 годині він разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 пішли до лісу в смт. Коцюбинське Київської області за грибами. Після чого близько 12 години пішли до озера, у ОСОБА_8 була пляшка з горілкою ємністю 0,5 л., вміст якої вони там вживали приблизно до 14 години. Потім на прохання ОСОБА_8 прийшли до ОСОБА_8 додому, де займались ремонтом котла до приходу ОСОБА_9 - матері ОСОБА_8 . Тому ОСОБА_8 запропонував вже піти додому до ОСОБА_7 , щоб продовжити вживання алкогольних напоїв, тому що в ОСОБА_7 вдома нікого не було, що вони і зробили. Полозов поїхав перший на велосипеді, у себе вдома включив телевізор та приліг задрімав. ОСОБА_8 приїхав пізніше близько 18 години, привіз ще 250 мл горілки. Перебуваючи вдома у ОСОБА_7 в кухні вони випили по 2 чарки горілки, після чого ОСОБА_8 зібрався йти додому. Конфлікту між ними не було. ОСОБА_7 вивів за двір ОСОБА_8 , який пішов в напрямку свого будинку, а сам повернувся до свого будинку. Перебуваючи в кухні свого будинку, ОСОБА_7 почув, що двері відчинились та побачив, що ОСОБА_8 повернувся. ОСОБА_7 запитав чому той повернувся: «Що трапилось?». Між порогом вхідних дверей та передпокоєм ОСОБА_8 схопив ОСОБА_7 за шию та вони стали боротись, в ході чого разом впали додолу на підлогу, та що було потім не пам'ятає. Крім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в будинку нікого не було. Отямився ОСОБА_7 коли перебував в наручниках на вулиці біля колодязя на лавочці, побачив свою перев'язану тряпкою ліву руку, кров. На вулиці було темно. На собі тілесних ушкоджень не відчував. Що спілкувався після події з поліцією не пам'ятає. На питання прокурора, як мобільний телефон ОСОБА_8 за повідомлених обвинуваченим в його показаннях обставин опинився у шафі власного домоволодіння ОСОБА_7 обвинувачений відповісти не зміг. У подальшому дружина виявила зникнення з будинку репліки годинника «Konstantin Vashiron», у зв'язку з чим повідомила поліцію.
Під час судових дебатів та в останньому слові ОСОБА_10 повідомив суду, що погоджується з версією обвинувачення про вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_8 , що не мав на меті позбавити людину життя. Хотів би висловити скорботу потерпілій матері, однак не може це зробити через її відсутність у цих судових засіданнях, просив суд призначити йому мінімальний строк позбавлення волі.
Захисник адвокат ОСОБА_6 звернула увагу суду на те, що ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся та просив пробачення. Він не оспорює єдину версію слідства та допускає, що вбивство ОСОБА_8 міг вчинити він за встановлених слідством обставин. ОСОБА_7 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні дитину - сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружений - дружина ОСОБА_12 , має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Досліджуючи матеріали судової справи та допитуючи потерпілих та свідків, було зрозумілим, що немає жодного очевидця, який би підтвердив чи спростував версію слідства. Підзахисний пояснював неодноразово, що не запам'ятав подію в повному обсязі. Він відтворював лише уривчасті фрагменти спогадів. Надавав показання в межах того, що міг пригадати. Зазначила, що підтримує підзахисного, однак хочу висловити власну думку про те, що вина його не доведена належними та допустимими доказами. А матеріали, зібрані слідством, як докази його винуватості викликають обґрунтовані сумніви. Версія ОСОБА_7 про те, що на нього міг бути скоєний напад (так само, як і на ОСОБА_8 ) невстановленою особою має місце та підлягала розслідуванню з огляду на наявність слідової картини, яку зафіксувало слідство на матеріальних носіях: три види недопалків цигарок, кросівки, які не належали ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_8 , генетичні ознаки крові невстановленої особи, показання. Просить призначити йому покарання - 7 років позбавлення волі.
Допитана в судовому засіданні 04.03.2024 року потерпіла ОСОБА_13 показала суду, що у понеділок 18.09.2023 року ОСОБА_7 , з яким її син був знайомий з 8 років приїхав додому, де проживала потерпіла з сином ОСОБА_8 , поставив у дворі велосипед і пішов з її сином у ліс збирати гриби. Потім, повернувшись десь о 11-12 годині, її син поїв, ліг перепочити. Близько 16-17 години пішов. Близько 19 години 20 хвилин цього ж дня їй зателефонували з поліції і сказали під'їхати на АДРЕСА_2 . Вона знала який будинок. Приїхавши за вказаною адресою побачила, що ОСОБА_7 сидів на дворі на табуретці і тримався за голову. На запитання потерпілої: «Що ти зробив?» ОСОБА_7 відповів: «Я не хотів, я не пам'ятаю, я не знаю». Так він повторив разів три. Свого сина ОСОБА_8 охарактеризувала як спокійного, позитивного, не конфліктного.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав суду, що 18.09.2023 увечері до них зайшов сусід з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 у збудженому стані, на лівій руці в нього була різана рана, з якої сильно текла кров. ОСОБА_7 повідомив, що на нього напали та в його будинку знаходиться труп. ОСОБА_14 , його син ОСОБА_15 разом з ОСОБА_7 пішли на подвір'я останнього. Перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 зайшов в будинок, та, повернувшись, повідомив, що там у нього труп і він хрипить уже, та попросив викликати швидку. Ніхто з сім'ї ОСОБА_14 до будинку не заходив, а ОСОБА_14 одразу повідомив про подію на лінію 102.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , підтвердивши показання свого батька ОСОБА_14 , показав, що дійсно 18.09.2023 року приблизно о 19 годині до них прийшов сусід ОСОБА_7 , який був в збудженому стані, в стані алкогольного сп'яніння, на лівій руці була різана рана. ОСОБА_7 повідомив, що на нього напали та в будинку перебуває труп. ОСОБА_15 разом з його батьком ОСОБА_14 та ОСОБА_7 пішли на подвір'я останнього за адресою: АДРЕСА_1 , в їх присутності ОСОБА_7 зайшов до свого будинку та повідомив, що особа хрипить. ОСОБА_14 одразу зателефонував до поліції та повідомив про дану подію. Сім'я ОСОБА_16 вийшла з подвір'я, а ОСОБА_7 перебував у дворі свого домоволодіння до приїзду працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала суду, що дійсно 18.09.2023 у ввечері до них прийшов сусід ОСОБА_7 , який був в збудженому стані та в стані алкогольного сп'яніння, в нього на лівій руці була різана рана зі слідами крові, яку вона перев'язала. На запитання ОСОБА_17 про те, що сталося, та що з рукою, ОСОБА_7 відповів, що його тільки що хотіли зарізати. На запитання ОСОБА_17 : «Хто?», ОСОБА_7 відповів, що не знає. На запитання ОСОБА_17 : «Де?» ОСОБА_7 відповів: «У мене вдома, хтось прийшов до мене, я його не знаю, накинувся на мене, я його вдарив і він там лежить хрипить. На запитання її чоловіка ОСОБА_14 чи потрібно викликати поліцію, ОСОБА_7 відповів, що так. ОСОБА_7 запропонував пройти всім разом до його будинку, однак ОСОБА_17 далі свого подвір'я не виходила, пішли її чоловік та син разом з ОСОБА_7 . Через деякий час до подвір'я ОСОБА_7 приїхала карета швидкої медичної допомоги та працівники поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала суду, що дійсно 18.09.2023 у до неї зателефонував ОСОБА_7 , і сказав щоб вона їхала додому, тому що у нього в будинку труп, і він сам поліцію викликав та швидку допомогу, що сталося не знає. Коли приїхала на місце події, то побачила вже ОСОБА_7 біля криниці у стривоженому стані, розмовляв з поліцією і кричав, що його хотіли вбити. Надала дозвіл на проведення огляду місця події, оскільки 1/3 частка у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй. Заходила в будинок разом з поліцією, на кухні бачила труп. Коли труп винесли, то поліція сказала зібрати речі для ОСОБА_7 , вона виявила при вході в будинок чоловіче взуття, одна пара з яких належала ОСОБА_8 їх розпізнала, оскільки ОСОБА_8 часто заходив в гості і вона раніше бачила його у цьому взутті, а іншу пару чоловічого взуття мокасини, що стояла при вході в будинок, передала поліції для ОСОБА_7 , однак ця пара виявилися не взуттям ОСОБА_7 , оскільки іншого розміру. Всі речі померлого у 2019 році чоловіка вона раніше пороздавала.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , показала суду, що дійсно 18.09.2023 у до неї зателефонував ОСОБА_7 , і сказав, що на нього напали і він мертвий. На наступний день заходила будинок і бачила там речі ОСОБА_8 кросівки, ключі, картки, кепка. У будинку ще стояли поряд з кросівками ОСОБА_8 кросівки ОСОБА_7 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , показала суду, що восени 2023 року до неї зателефонувала мати ОСОБА_7 , і сказала що у них поліція. Коли прийшла додому за адресою: АДРЕСА_1 , то там вже була поліція і від сусідів дізналася, що ОСОБА_7 вбив людину. Також зазначила що ОСОБА_7 вживав алкогольні напої;
Встановлені судом обставини та винуватість ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними письмовими доказами та висновками судових експертів, зокрема:
- протоколом огляду місця події будинку АДРЕСА_1 від 18.09.2023 з ілюстративною таблицею та відеозаписом огляду, в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на ніж зі слідами РБК; скляна пляшка з під горілки «Nemirovskaya» об?ємом 0,25 мл, дві скляні чарки; дев?ять недопалків, дві пачки з під цигарок «Прима» та «WEST»; змиви слідів РБК; запальничка; сліди папілярних узорів, мобільний телефон «Nokia» без ідентифікаційних ознак;
- ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 25.09.2023 року справа № 367/7249/23 провадження № 1-кс/367/932/2023 щодо надання дозволу старшому слідчому слідчого відділення Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_20 на проведення огляду будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить в розмірі 46/300 належить ОСОБА_7 , розмір частик 46/300 належить ОСОБА_18 , розмір частки в розмірі 46/300 належить ОСОБА_21 ;
- ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від05.12.2023 справа № 367/7249/23 провадження № 1-во/367/15/23, якою постановлено виправити допущену судом описку в резолютивній частині тексту ухвали слідчого судді від 25 вересня 2023 року по справі № 367/7249/23, вірним вважати «Надати старшому слідчому слідчого відділення Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_20 дозвіл на проведення обшуку б удинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить в розмірі 46/300 належить ОСОБА_7 , розмір частик 46/300 належить ОСОБА_18 , розмір частки в розмірі 46/300 належить ОСОБА_21 »;
- лікарським свідоцтвом про смерть №522 від 19.09.2023, згідно з яким причиною смерті ОСОБА_8 є крововтрата, множинні колото-різані рани грудей, голови та шиї з ушкодженням судин. Дія гострого предмету;
- протоколом затримання від 18.09.2023 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , під час якого у останнього були виявлено та вилучено: кофту зі слідами речовини бурого кольору; спортивні штани зі слідами речовини бурого кольору; шкарпетки та гумові капці зі слідами речовини бурого кольору, в яких останній був вдягнений;
- висновком експерта від 27.09.2023 № CE-19/111-23/51390-Д, відповідно до якого сліди пальців руки (рук) розмірами 17x25 мм, 13x18 мм, 13x22 мм, 13x20 мм, вилучені в ході огляду місця події в будинку 8 по вул.8 Березня в смт. Коцюбинське Київської області, придатні для ідентифікації по ним особи (осіб), а сліди руки (рук) розмірами 17x22 мм, 13x15 мм, 10x16 мм, 17x18 мм, непридатні для ідентифікації по ним особи (осіб); сліди пальців руки (рук) розмірами 17x25 мм, 13x18 мм, 13x22 мм, 13x20 мм, вилучені в ході огляду місця події в будинку АДРЕСА_1 , придатні для ідентифікації по ним особи (осіб), а сліди руки (рук) розмірами 17x22 мм, 13x15 мм, 10x16 мм, 17x18 мм, непридатні для ідентифікації по ним особи (осіб); сліди пальців руки (рук) розмірами 17x25 мм, 13x18 мм, 13x22 мм, 13x20 мм, вилучені в ході огляду місця події в будинку АДРЕСА_1 , залишені підозрюваним ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 : слід пальця руки розміром 17x25 мм залишений вказівним пальцем лівої руки, слід пальця руки розміром 13x18 мм залишений вказівним пальцем правої руки, сліди пальця руки розмірами 13х22 мм, 13х20 мм залишені середнім пальцем правої руки.
- висновком експерта від 04.10.2023 № CE-19/111-23/52660-Д, відповідно до якого вилучені на поверхні ножа вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , слід пальця руки з розмірами 16x22 мм залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_7 , слід пальця руки з розмірами 19x20 мм залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Вилучений на поверхні чарок вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , слід пальця руки з розмірами 13x11 мм залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити чи залишений слід папілярного узору з розмірами 14x11 мм ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 іабо іншою особою не виявилось можливим у зв'язку з неповним відображенням дактилоскопічної інформації на наданих дактилокартах;
- висновком експерта від 27.09.2023 № КСЕ-19/111-23/51283-Д, відповідно до якого на ножі, який вилучений в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , наявні два сліди папілярних узорів пальців рук розмірами 16x22 мм та 19x20 мм; сліди папілярних узорів пальців рук розмірами 16x22мм та 19x20 мм, придатні для ідентифікації по ним особи (осіб); відповідь на запитання: «Чи є на наданому на дослідження предметі схожому на ніж вилученому в ході огляду місця події за адресою: Київська область, Бучанський район, смт. Коцюбинське, вул. 8 Березня, буд. 8 кров людини або клітини з ядрами. Якщо так, то який їх ДНК-профіль?» буде наведена у висновку експерта після проведення судової експертизи у відділі молекулярно-генетичних досліджень лабораторії біологічних досліджень та обліку Київського НДЕКЦ МВС; відповідь на запитання: «Чи збігаються генетичні ознаки крові людини або клітин з ядрами встановлені на поверхні наданого на дослідження предмету схожого на ніж, з генетичними ознаками крові померлого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , або букального епітелію підозрюваному ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ?» буде наведена у висновку експерта після проведення судової експертизи у відділі молекулярно-генетичних досліджень лабораторії біологічних досліджень та обліку Київського НДЕКЦ МВС;
висновком експерта від 07.12.2023 №КСЕ-19/111-23/51283-БД, відповідно до якого:
1. Відповідь на запитання: «Чи є на поверхні предмету схожого на ніж, вилученого в ході огляду місця події, за адресою: Київська область, Бучанський район, вул. 8 березня, буд.8 сліди папілярних узорів?» наведено в окремому висновку експерта судово-дактилоскопічної експертизи від 27.09.2023 № КСЕ - 19/111-23/51283-Д.
2. Відповідь на запитання: "Якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?" наведено в окремому висновку експерта судово- дактилоскопічної експертизи від 27.09.2023 № КСЕ-19/111-23/51283-Д.
3. На наданому на дослідження предметі, схожому на ніж, а саме: на поверхні клинка (об'єкти №№ 1.1, 1.2) та на поверхні руків'я (об'єкти №№ 1.3, 1.4) виявлено кров людини та клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами на клинку (об'єкти №№ 1.1, 1.2) та на руків'ї предмета, схожого на ніж ( об'єкти №№ 1.3, 1.4) (таблиця 1.1, додаток 1).
4. Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами на клинку предмета, схожого на ніж (об'єкт № 1.1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами на клинку предмета, схожого на ніж (об'єкт № 1.2) належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . :|
Генетичні ознаки. .слідів крові та клітин з ядрами на руків'ї предмета, схожого на ніж (об'єкти №№ 1.3, 1.4), збігаються між собою, є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановленої особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлено в об'єкті № 1.2.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами на клинку предмета, схожого на ніж (об'єкт, № 1.1) та зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 2,64x10-28. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,79х1027 осіб.
Питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № СЕ-19/111-23/51301-БД генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено;
- висновком експерта судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51295-Д від 07.12.2023, відповідно до якого:
на експертизу надано зразок крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На вирішення експертизи поставлені питання: 1. Встановити генетичні ознаки наданого на експертизу зразка крові померлого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для вирішення питань, поставлених перед судовим експертом, відповідно до статті 69 КПК України, від особи, яка залучила судового експерта, отримано дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів дослідження або зміну їх властивостей.
Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1.1) (таблиця 1.1, додаток 1);.
- висновком експерта судово-медичної експертизи ганчірки, вилученої в ході огляду місця події, № 142/23-іцг від 20.10.2023, відповідно до якого:
на вирішення експертизи поставлені питання:
«2.1. Чи є на наданому на дослідження ганчірці кров?
2.2. Якщо так, то належить вона людині або тварині?
2.3.Чи належить виявлена на наданій на дослідження ганчірці кров померлому ОСОБА_22 , або іншій особі?».
кров в слідах на ганчірці, вилученої під час огляду місця події, належить померлому ОСОБА_8 »;
При проведенні судово-медичній експертизи встановлено:
3.1 Згідно даних «Висновку експерта» №141/23-іцг від 20.10.2023р. судово-медичної експертизи зразка крові, проведеної у відділенні судово-медичної імунології, цитології та :- етики ДСУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» відомо, що кров ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти- т ізосерологічною системою АВ0.
3.2. В слідах на ганчірці (об№1), вилученої під час огляду місця події, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Таким чином, кров в слідах на ганчірці може належати особі (особам) групи 0(1) з ізогемаглютиніни анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 і походити від померлого ОСОБА_8 ;
- висновком експерта № 141/23-іцг від 20.10.2023 судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_8 та п'яти змивів з поверхонь, яким встановлено:
ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи О (І) з ізогемаглютиніни анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
На тампонах - змивах, вилучених під час огляду місця події, з поверхні столу на кухні, з підлоги, з підлоги кімнати № 2, з поверхні підлоги коридору N? I, з підлоги кухні (об№1-5) знайдена кров людини, При серологічному дослідженні виявлений антитген Н за ізосерологічною системою АВО.
Таким чином, кров на тампонах-змивах може належати особі(особам) групи О(І) з з ізогемаглютиніни анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 і походити від померлого ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду трупа від 19.09.2023 року;
- висновком експерта № 522 судово-медичної екпертизи трупа, відповідно до якого:
1. (2) при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження:
а) колото-різане проникаюче поранення грудної клітки справа з раною №1 по передній поверхні правого плечового суглобу в підключичній ямці, раньовим каналом, що відходить від неї довжиною близько 10 см, який має напрямок спереду назад, справа практично горизонтально, з ушкодженням по ходу підшкірно-жирової тини. великого грудного м'язу, пристінкової плеври та м'яких тканин в 1-му міжребер'ї верхньої долі правої легені, крововиливами в м'які тканини та в праву -гльну порожнину близько ЗО мл;
б) колото-різане поранення шиї справа, з раною №2 по бічній поверхні шиї у третині по заду грудинно-ключично-соскоподібного м'язу та рановим каналом, що відходить від неї, довжиною близько 10 см справа наліво, ззаду наперед, практично горизонтально, з ушкодженням по ходу м'яких тканин правої піднижньощелепної артерії та лівої внутрішньої сонної артерії, крововиливами в м'які тканини по його ходу;
в) колото-різане поранення задньої поверхні шиї права, з раною N? 3 на задній поверхні шиї в нижній третині та раньовим каналом, що відходить від неї, довжиною близько 9,5 см. має напрямок ззаду на перед, зверху вниз, дещо справа наліво з ушкодженнями по ходу м?яких тканин шиї та неповне пересічення загальної сонної артерії на , з. масивним крововиливом у м?які пересічення загальної сонної артерії на 1/2 з масивним крововиливом у м?які тканини прихребтової клітковини, м?язів шиї, глотку, стравохід, капсулу шитовидної залози справа;
г) колото-різані поранення задньої поверхні шиї, з ранами № 4 і №5 по задній поверхні шиї у верхній третині, рановими каналами, що відходять від них довжиною близько по 9 см, хід ззаду наперед, дещо зверху вниз, справа наліво з ушкодження по ходу м?язів шиї, губляться в міжостистих проміжках шийних хребців, крововиливами з м?які тканини по їх ходу;
д) колото-різане поранення волосистої частини голови, з раною на волосистій частині потиличної ділянки голови зліва, раньовим каналом, що відходить від неї довжиною близько 3 см, напрямок ззаду наперед, зверху вниз, дещо справа наліво з ушкодженнями по ходу м?яких тканин голови, апоневрозу, наскрізне ушкодження потиличної кістки зліва.
Характер та морфологія вищеописаних ушкоджень їх зовнішній вигляд, локалізація та взаєморозташування на тілі та дані медико-криміналістичного дослідження вказують на те, що вищеописані ушкодження пунктів а), б), в), г), д) утворилися за життя, незадовго до смерті, від дій одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету (ів) по типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину; ушкодження в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення та знаходяться в прямому причинному зв?язку із настанням смерті.
2. (1) Смерть гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала від множинних колото-різаних поранень грудей, голови та шиї, з ушкодженням судин, крововтрати, про що свідчить: блідність шкірних покривів та слизових оболонок, блідо-фіолетові острівцеві трупні плями, знижене кровонапорвнення внутрішніх органів; вищеописані тілесні ушкодження п.1. Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, смерть могла настати за 12-24 години до розтину.
3. (3)В крові трупа гр. ОСОБА_25 , 1980 р.н., виявлено етиловий спирт в концентрації - 2,84%, у живих осіб може відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння.
4. (4) Кров на наркотичні речовини не набиралася у зв'язку з тим, що аналізи на наркотичні речовини у КОБСМЕ не проводяться;
- висновком експертного дослідження № 2592 від 04.10.2023 року судово-токсилогічного дослідження крові трупа гр. ОСОБА_8 , 1980 р.н., з метою виявлення наявності спиртів та визначення концентрації етилового спирту, відповідно до якого в крові трупа ОСОБА_8 , 1980 р.н., виявлено етиловий спирт в концентрації - 2,84%. Метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;
- висновком експертного дослідження № 1574 від 04.10.2023 року судово-медичного дослідження крові трупа ОСОБА_8 , 1980 р.н., відповідно до якого група крові трупа ОСОБА_8 , 1980 р.н., , в рідкому стані не встановлена в зв'язку з гнилісними змінами - гемолізу еритроцитів;
- висновком експертного дослідження № 231-мк від 23.10.2023 р. судово-медичного криміналістичного дослідження двох клаптів шкіри з трупа гр-на ОСОБА_8 , 1980 р.н., відповідно до якого при судово-медичному криміналістичному дослідженні двох клаптів шкіри з трупа ОСОБА_8 , 1980 р.н. виявлено по одному наскрізному колото-різаному ушкодженню, які виникли від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету по типу клинка ножа під кутом до поверхні шкіри, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,1 см та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини ранячого знаряддя на рівні занурення в ушкодженні на клапті шкіри №1 з передньої поверхні грудної клітки справа була 1,3 см, в ушкодженні на клапті шкіри №2 з задньої поверхні шиї справа - 1,4 см (без врахування направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптів шкіри під дією спиртово-оцтового розчину)
Індивідуальні ознаки травмуючого предмету (предметів) при дослідженні ушкоджень на клаптях шкіри не виявлено.
Можливість виникнення виявлених ушкоджень від дій одного предмету не виключається.
На стінках ушкодження та клапті шкіри №1 та № 2 виявлено поодинокі та численні текстильні волокна чорного кольору, відповідно.
Метілізацію сполуками заліза не виявлено;
- висновком експерта № 274-мк судово-медичної криміналістичної експертизи клаптів шкіри та ножа від 12.12.2023 року., предметом дослідження якого є ніж кухонний, промислового виготовлення, цільно-металевий, загальною довжиною 26,5 см. Встановлено, що 1. (1) при судово-медичному криміналістичному дослідженні двох клаптів шкіри з передньої поверхні грудної клітки справа та з задньої поверхні шиї справа з трупа гр-на ОСОБА_8 , 1980 р.н. виявлено по одному наскрізному колото-різаному укодженню, які виникли від дій одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа під кутом до поверхні шкіри, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,1 см та лезо. Найбільша ширитана слідоутворюючої частини ранячого знаряддя на рівні занурення в ушкодженні на клапті шкіри № 1 з передньої поверхні грудної клітки справа була 1,3 см, в ушкодженні на клапті шкіри № 2 з задньої поверхні шиї справа - 1,4 см (без урахування направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптів шкіри під дією спиртово- оцтового розчину). Індивідуальні ознаки травмуючого предмету (предметів) при дослідженні ушкоджень на клаптях шкіри не виявлено. Можливість виникнення виявлених шкоджень від дій одного предмету не виключається.
2. (2) Виникнення виявлених ушкоджень від дії клинка, наданого на дослідження ножа, під кутом до поверхні шкіри, не виключається;
- висновком експерта № 11/522 від 12.12.2023 року судово-медичної експертизи, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_8 , могли утворитися в строк (18 серпня 2023) і при вищевказаних обставинах фабули постанови. Утворення виявлених тілесних ушкоджень у померлого ОСОБА_8 за обставин, встановлених у ході допиту підозрюваного ОСОБА_7 , виключається. В протоколі допиту підозрюваного не відображено безпосереднього (механізму) спричинення ушкоджень ОСОБА_8 та предмета (ів) (колюче-ріжучого), яким були спричинені виявлені ушкодження. Здатність потерпілого ОСОБА_8 після отриманих виявлених в нього тілесних ушкоджень при проведенні судово-медичної експертизи, до активних рухів (бігати, ходити, повзати), не виключається;
- висновком експерта № 167 судово-медичної експертизи від 11.12.2023 року, відповідно до якого при огляді у підозрюваного ОСОБА_7 виявлено лінійний рубець на тильній поверхні лівої кисті в першому міжпальцевому проміжку, який є наслідком загоєння рани. Утворення виявленого тілесного ушкодження (рани) на лівій руці підозрюваного ОСОБА_7 при обставинах, що мали місце 18.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , які вказує підозрюваний під час допиту, мало ймовірно. В протоколі допиту підозрюваного не відображено безпосереднього (механізму) отримання ним тілесного ушкодження та не зазначено предмет, яким було спричинено виявлене ушкодження. Враховуючи доступність, локалізацію та відкритість ділянки (ліва кисть), спричинення тілесних ушкоджень (рани) на лівій руці, власноруч ОСОБА_7 не виключається. Враховуючи характер рани та результат її загоєння (лінійної форми рубець з чіткими контурами), могла утворитися від дії гострого предмету, можливо ножа, виявленого та вилученого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- висновком експерта від № 25.04.2024 № CE-19/111-23/51293-БД, відповідно до якого на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), виявлено кров людини та клітини з ядрами; на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 2), виявлено кров людини та клітини з ядрами; встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (таблиця 1.1, додаток 1); генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; походження слідів крові та клітин з ядрами на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), від померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключається; генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлено в об'єкті № 1 та зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № СЕ-19/111-23/51301-БД генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено;
- висновком експерта від 17.04.2024 № CЕ-19/11-23/51304-БД, відповідно до якого у наданому на дослідження змиві з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), виявлено кров людини та клітини з ядрами; у наданому на дослідження змиві з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 2), виявлено кров людини та клітини з ядрами; встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених у змивах з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (таблиця 1.1, додаток 1); генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених у змиві з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; походження слідів крові та клітин з ядрами у змиві з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), від померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключається; генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених у змиві з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлено в об'єкті № 1 та зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № СЕ-19/111-23/51301-БД генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невстановлено;
- висновком експерта від 12.06.2024 № CЕ-19/111-23/62868-БД, відповідно до якого на поверхні наданого на дослідження мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі (об'єкти №№ 1, 2, 3, 4) -виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено; встановлені генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі (об'єкти №№ 2, 3) (таблиця 1.1, додаток 1) та генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі, а саме на поверхні чорного чохла для мобільного телефону (об'єкт № 1); генетичні ознаки клітин, виявленина поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі (об'єкт № 4) не встановлено у зв'язку із недостатньою кількістю біологічного матеріалу; генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі (об'єкти №№ 2, 3) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; за результатами статистичного аналізу та оцінки збігу встановлено, що ймовірність спостереження такої комбінації ДНК-профілів у 1,49 х 1027 разів вища у разі, якщо генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі (об'єкти №№ 2, 3) походять від померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніж якщо генетичні ознаки крові та клітин, виявлених на поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі (об'єкти №№ 2, 3) походять від випадкової неспорідненої з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особи з цієї ж популяції. Тобто, ймовірність походження даних генетичних ознак від померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить не менше 99,99999%; питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 №СЕ-19/111-23/51301-БД: "Генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 1.1, 1.2) не встановлено у зв'язку з деградацією (руйнуванням) ДНК у вказаних об'єктах; генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні мобільного телефону «Nоkіа» в чорному чохлі, а саме на поверхні чорного чохла для мобільного телефону (об'єкт № 1), є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб і непридатні для ідентифікації;
- висновком експертизи від 28.06.2024 № CE-19/111-23/51261-БД, відповідно до якого на наданій на дослідження кофті (об'єкти №№ 2, 3, 4, 5) виявлено кров людини; на наданих на дослідження штанах (об'єкти №№ 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16,17,18) виявлено кров людини; на наданих на дослідження шкарпетках, умовно позначеній як "І"(об'єкт № 1) виявлено кров людини, умовно позначений як "II" (об'єкт № 19) крові людини не виявлено; на наданому на дослідження взутті типу "шльопки", умовно позначену як "І" (об'єкти №№ 6, 7) та умовно позначену як "II" (об'єкти №№ 8,9) виявлено кров людини; встановлено генетичні ознаки крові на кофті (об'єкт № 5) та на штанах (об'єкт № 14) (таблиця 1.1, додаток 1); генетичні ознаки крові на шкарпетці, умовно позначеній як "І" (об'єкт № 1), на кофті (об'єкти №№ 2, 3, 4), на взутті типу "шльопки", умовно позначеному як "І" (об'єкти №№ 6, 7), умовно позначеному як "II" (об'єкти №№ 8, 9) та на штанах (об'єкти №№ 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18) не встановлено у зв'язку із недостатньою кількістю біологічного матеріалу; генетичні ознаки крові на кофті (об'єкт № 5) збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ймовірність походження даних генетичних ознак від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить не менше ніж 99,99999%; генетичні ознаки крові на штанах (об'єкт № 14) належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; походження вищевказаної крові від померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виключається; питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № СЕ-19/111-23/51301-БД генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено;
- висновком експерта від 28.09.2023 № СЕ-19/111-23/51449-Д, відповідно до якого на поверхні чарки, вилученої в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено один слід пальця руки з розмірами 13x11 мм; на поверхні чарки, вилученої в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено чотири сліди папілярних узорів - сліди пальців рук з розмірами 11x8 мм, 8x10 мм, 14x13 мм та слід руки з розмірами 14x11 мм; слід пальця руки з розмірами 13x11 мм та слід руки з розмірами 14x11 мм - придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), а сліди пальців рук з розмірами 11x8 мм, 8x10 мм, 14x13 мм- непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб);
- висновком експерта від 03.10.2023 №СЕ-19/111-23/51330-Д, відповідно до якого на поверхні прозорої пляшки з-під горілки «NEMIROVSKAYA», вилученої в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 - виявлено три сліди пальців рук (руки) з розмірами по осях 26x13 мм, 23x18 мм, 25x13 мм.; на поверхні пляшки зеленого кольору з маркуванням «emoji», вилученої в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 - слідів папілярних узорів не виявлено; сліди пальців рук (руки) з розмірами по осях 26х13 мм, 23х18 мм, 25х13 мм, виявлені на поверхні прозорої пляшки з-під горілки «NEMIROVSKAYA» - непридатні для ідентифікації особи (осіб);
- висновком експерта від 18.10.2023 № 38(о), відповідно до якого згідно з даних судово-медичного дослідження (освідування) та медичних довідок у гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мало місце тілесне ушкодження: різана рана лівої кисті, яка утворилась від дії гострого предмету, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я на термін більше 6-ти, але менше 21-го дня.
- висновком експерта від 23.04.2024 № СЕ-19/111-23/51310-БД, відповідно до якого на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої руки померлого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено кров людини та клітини з ядрами; на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з лівої руки померлого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено кров людини та клітини з ядрами; встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (таблиця 1.1, додаток 1); генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 збігаються між собою та належать особі чоловічої статі; Питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № СЕ-19/111-23/51301-БД генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено;
- висновком експерта від 19.04.2024 № СЕ-19/111-23/51296-БД, відповідно до якого в наданому на дослідження змиві з правої руки померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1) виявлено кров людини та клітини з ядрами; у наданому на дослідження змиві з лівої руки померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 2), виявлено кров людини та поодинокі клітини; встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених у змиві з правої руки померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1); генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та поодиноких клітин, виявлених у змиві з лівої руки померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 2) встановити не вбачається за можливе, у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК у даному об'єкті, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу; генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами виявлених у змиві з правої руки померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами, виявлених у змиві з правої руки померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1) та зразка крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 2,63 х 10-28. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше^ ніж у 1 з 3,79 х 1027 осіб; питання у частині проведення порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проводилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № СЕ-19/111-23/51301-БД генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено;
- висновком експерта від 07.12.2023 № CE-19/111-23/51301-БД, відповідно до якого генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№ 1.1, 1.2) не встановлено у зв'язку з деградацією (руйнуванням) ДНК у вказаних об'єктах.
- експерт ОСОБА_26 , яка викликалася для допиту за клопотанням сторони захисту, для роз?яснення висновків експерта від 25.04.2024 №CЕ-19/11-23/51293-БД, від 17.04.2024 № CE-19/11-23/51304-БД показала, що в експертизах зазначено про те, що сліди крові та клітин з ядрами у виявлених змиві з лівої руки та на зрізах нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 є змішаними, місять генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлено в об?єкті № 1 та зразка крові померлого ОСОБА_8 . Пояснила, що застосувала словосполучення «невстановленої особи», тому що порівняльного дослідження з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_7 не провадилось, так як у висновку експерта від 07.12.2023 № CE-19/11-23/51301-БД генетичні зразки буквального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 не встановлено. Тому це міг бути як Полозов,так і інша якась людина.
Також в ході судового розгляду судом було досліджено речові докази, зокрема: ніж, який є знаряддям вчинення злочину; недопалки тютюнових цигарок у кількості 13 шт., три види сигарет -становлено, що з жовтим фільтром курив ОСОБА_27 , з білим ОСОБА_8 , проте ще були довгі сигарети, які по механізму тушіння теж курив ОСОБА_8 , також дослідили 2 пачки сигарет Прийма та Вест, попільничку і запальничку.
Щодо відсутності у певних конвертах біологічних зразків, суд вбачає слушним пояснення прокурора про те, що для кожного з висновків експерта надавався дозвіл на їх часткове або повне знищення через особливості проведення експертиз, що не призводить до сумніву у їх необ?єктивності чи неповноті.
Усі вищезазначені висновки за результатами проведення судових експертиз досліджені також з метою встановлення процесуальних витрат, понесених в ході досудового розслідування.
Досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази суд оцінює в їх сукупності за критеріями належності та допустимості. За критерієм належності, закріпленим у ст. 85 КПК України, суд вважає всі досліджені докази належними, допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отриманими без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та не має підстав їм не довіряти.
Власне, враховуючи ці обставини, та стандарт доказування поза розумним сумнівом, за якого не достатньо того, щоб версія сторони обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту, Суд і дійшов вказаного переконання у питанні кваліфікації дій обвинуваченого.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність в діях обвинуваченого кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
При кваліфікації дій обвинуваченого, Суд урахував, що Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2018 року в справі №658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.
Обов'язковими (універсальними) елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є: 1) об'єкт кримінального правопорушення; 2) об'єктивна сторона кримінального правопорушення; 3) суб'єктивна сторона кримінального правопорушення; 4) суб'єкт кримінального правопорушення.
Об'єкт кримінального правопорушення - це те, на що завжди посягає кримінальне правопорушення і чому воно завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.
Об'єктивна сторона - зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту кримінального правопорушення.
Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК, див. постанову Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2023 року в справі № 761/37225/20.
Згідно ст. 23 КК виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Усвідомлення суб'єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
В постанові від 02 грудня 2020 року в справі №299/2937/16 Верховний Суд зауважив, що визначальним фактором при кваліфікації діянь є спрямованість умислу особи, її суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій.
Під спрямованістю умислу розуміється мобілізація інтелектуально-вольових зусиль винного на вчинення діяння, що посягає на конкретний об'єкт, здійснюється обраним винуватим способом та заподіює конкретні наслідки.
При цьому, для кваліфікації безпосереднє і вкрай важливе значення має встановлення виду умислу за ступенем конкретизації в свідомості суб'єкта злочину, передбачення можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел.
На відміну від визначеного умислу, де особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість настання конкретних суспільно-небезпечних наслідків, при альтернативному або невизначеному умислі свідомість винного охоплює можливість настання двох або більше конкретно визначених наслідків (альтернативний), або широкого спектру негативних наслідків в межах одного виду шкоди чи різних її видів, що, хоча і охоплюються передбаченням винного, але індивідуально не визначені в його свідомості (невизначений).
Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (див. постанову ВСУ від 14.11.2013 в справі №5-46кс13, з урахуванням того, що підтримав означену позицію ККС ВС - постанова від 03.07.2018 по справі №179/276/16-к, від 04.07.2018 по справі №628/4025/13-к, від 08.05.2018 по справі №755/6384/15-к).
Стаття 115 КК України визначає умисне вбивство як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Об'єктом даного злочину є життя особи.
Дуже важливим при кваліфікації діяння за ст. 115 КК є зовнішній вияв діянь правопорушника, тобто об'єктивна сторона злочину, що характеризується:
1) по-перше, діянням - посяганням на життя іншої особи;
2) по-друге, наслідками у вигляді припинення життєдіяльності особи, фізіологічної смерті потерпілого;
3) по-третє, причинно-наслідковим зв'язком між протиправним діянням та безпосередньо смертю особи.
Суспільне небезпечне діяння при умисному вбивстві проявляється, як правило, у дії або бездіяльності.
Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом активних дій злочинця, спрямованих на порушення нормального функціонування чи анатомічної цілісності органів іншої людини.
Суспільно небезпечним наслідком умисного вбивства є незворотнє настання фізіологічної смерті потерпілого.
Причинно-наслідковий зв'язок між вказаними вище діяннями і смертю особи має бути необхідним, невідворотним.
В контексті ст. 115 КК України, як правило, суб'єктивна сторона кожного окремого складу у кримінальному законі окреслюється через ознаки, які її характеризують, а саме: форма та вид вини, мета, мотив, стан сильного душевного хвилювання, завідомість, свідоме поставлення у небезпеку тощо.
Зазвичай, суб'єктивна сторона умисного вбивства виступає у формі умислу.
Визначальним при цьому є особисте суб'єктивне ставлення винної особи до наслідків своїх дій.
При умисному вбивстві заподіяння смерті підпадає під прямий умисел винного.
В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України , кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про відмову від допиту свідка ОСОБА_28 , яке ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, а саме з боку обвинувачення та захисту, з урахуванням положень ст.ст. 22, 26 КПК України, задоволено.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Тож суд, враховуючи докази, які були надані суду у ході розгляду провадження та визнанні належними і допустимими, вважає висловлені стороною захисту доводи в частині перебігу подій зі слів обвинуваченого, враховуючи, зокрема, надані показання потерпілої, свідків та дані досліджених протоколів, висновків судових експертиз за своєю суттю в цій частині сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року).
Тим самим, означені висновки не можуть сприйматися, як належні через призму норм ст. 85 КПК України, яка вказує, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Поряд з цим слід ураховувати, що Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20 березня 2018 року в справі № 753/11828/13-к указав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за обставин, встановлених судом.
При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ст. 115 ч. 2 КК України, а також без ознак, передбачених ст.ст. 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ст. 115 ч. 1 КК України.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» передбачено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України, так як він здійснив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, стосовно обвинуваченого суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
У судовому засіданні прокурор просила призначити обвинуваченому покарання у виді 13 років позбавлення волі.
За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважає на роз'яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_7 не одружений, характеризується посередньо, має постійне місце проживання, постійного місця роботи не має, на момент вчинення злочину до кримінальної відповідальності не притягувалася, на момент ухвалення вироку є не судимим, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 1032 від 03.10.2023 ОСОБА_7 , на момент кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, стійким хронічним психічним розладом не страждав, виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 , у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється, не перебував у вираженому емоційному стані (афекті). Що свідчить про його осудність.
Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважає на роз'яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують покарання.
Обставин, які згідно статті 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Вибачення, яке обвинувачений просив в судових дебатах та промові останнього слова, звертаючись до відсутньої під час саме цих судових засідань потерпілої ОСОБА_13 суд не розцінює як щире каяття, оскільки в судових засіданнях, де була присутня потерпіла, він не проявив при цьому співчуття до потерпілої і не висловлював щирого жалю з цього приводу та осуд своєї поведінки.
Суд не визнає обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_7 обставину вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України), на яку посилалася сторона обвинувачення, Оскільки суд може врахувати дану обставину лише у разі використання особою під час вчинення злочину негативних наслідків, спричинених воєнним станом, однак під час розгляду справи в суді не було доведено, що обвинувачений використовував найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, саме з метою полегшення вчинення ним кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, має сина, характеризується посередньо. Має постійне місце проживання. Постійного місця роботи не має. Що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання, у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, Суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, та враховуючи, що відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на цих осіб, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання є можливим.
Тому, саме таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою з винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, враховуючи визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та призначення покарання у виді позбавлення волі в поєднані з даними про його особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Позаяк, ст. 374 КПК передбачає, що суд у резолютивній частині вироку має зазначити, крім іншого, «рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили».
Суд враховує, що різниця між пунктами а) та с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує, що ці пункти визначають різний правовий характер, різні підстави, різні вимоги до рішення про тримання під вартою.
Пункт а) вимагає лише законного вироку суду, яким особу визнано винуватою і призначено відповідне покарання. Пункт с) вимагає розумної підозри, наявності ризиків, якомога коротшого періоду перебування під вартою невинуватої особи. Крім того, для затримання за пунктом с) передбачаються спеціальні гарантії частини 3 статті 5 Конвенції. Також гарантії частини 4 статті 5 Конвенції мають дуже обмежене застосування до пункту а).
За правом багатьох країн затримання у очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, і засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. Однак відмінності між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 §1 а), в якій не зазначається про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні (правова позиція, викладена у рішенні «Monnel and Morris v. the United Kingdom», заяви № 9562/81 та 9818/82, від 02 березня 1987 року, https://hudoc.echr.coe.int/ app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=0013649& filename=MONNELL% 20and%20MORRIS%20v.% 20THE% 20UNITED% 20KINGDOM.pdf).
Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 § 1 a) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню (правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ «Ruslan Yakovenko v. Ukraine», заява № 5425/11, від 04 червня 2015 року, https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-154978).
Термін «після засудження» не можна тлумачити так, ніби він стосується лише остаточного засудження. Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6 (правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ «Wemhoff v. Germany», заява 2122/64, від 27 червня 1968 року, https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57595).
Отже, незважаючи на те, що за законодавством України таке тримання під вартою термінологічно відрізняється від відбування покарання за вироком, що набрав законної сили, з погляду статті 5 Конвенції воно буде розглядатися як таке, що підпадає під пункт а) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом.
Відповідно (1) немає необхідності у будь-якому клопотанні при вирішення питання запобіжного заходу на цій стадії, оскільки Суд у цьому випадку діє у якості влади, що призначила покарання і забезпечує його виконання, а не вирішує спір між сторонами; (2) немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до вироку: розумна підозра стає неактуальною, оскільки є вже висновок про винуватість, ризики не мають значення, оскільки відбувається де факто відбування покарання, обґрунтованість вироку не потребує періодичного перегляду; (3) обмеження строку дії запобіжного заходу має на меті забезпечити можливість періодичного перегляду тримання під вартою до вироку у разі винесення обвинувального вироку міркування, які зумовлюють необхідність періодичного перегляду, не мають значення, тому тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання, в той час, як ст. 197 КПК передбачає не строк тримання під вартою, а строк дії відповідної ухвали, після якого вона втрачає силу, а тому вирок діє протягом строку покарання, якщо не скасований. Обґрунтованість вироку не стосується законності тримання під вартою, навіть у разі його скасування, тримання під вартою на його підставі буде законною (у тому числі з погляду статті 5 Конвенції).
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України - з 22 год 50 хв 18 вересня 2023 року, зарахувавши ОСОБА_7 у строк призначеного покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув'язнення, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлений.
Процесуальні витрати на проведення експертиз в даному провадженні суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 115 ч.1 КК України, керуючись статтями 100, 124, 118, 126, 369, 370, 373-376,615 ч.15 КПК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 09 (дев'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання о 22 год 50 хв 18.09.2023 року, зарахувавши ОСОБА_7 у строк призначеного покарання термін попереднього ув'язнення у період з 22 год 50 хв 18.09.2023 по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази:
тринадцять недопалків, дві пачки з під цигарок «Прима» та «WEST»; запальничку, які відповідно до квитанції № 701 передані до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області - знищити;
дві чарки, які відповідно до квитанції № 710 передані до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області- знищити;
предмет схожий на ніж зі слідами РБК; скляну пляшку з під горілки «Nemirovskaya» обємом 0,25 мл.; кофту синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; спортивні штани темно-сірого кольору з написом «NB» зі слідами речовини бурого кольору; шкарпетки темно-синього кольору зі слідами' речовини бурого кольору, які відповідно до квитанції передані до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області - знищити;
мобільний телефон «NOKІA» без ідентифікаційних ознак, в чохлі з плямами бурого кольору, мобільний телефон «Ниаwеі» золотистого кольору, передані відповідно до квитанції № 701 до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області - конфіскувати;
зразок крові померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , упакований до паперового конверту, який відповідно до квитанції передано до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області - знищити;
ганчірку зі слідами РБК, 3 липкі стрічки зі слідами папілярних узорів та ліній, змив РБК зі столу в кухні, змив РБК з підлоги, змив РБК з підлоги кімнати, змив РБК, змив РБК з підлоги, кров ОСОБА_29 , які відповідно до квитанції № 772 передані до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області- знищити;
футболку з механічними пошкодженнями та плямами бурого кольору, спортивні штани з плямами бурого кольору, труси з плямами бурого кольору шкарпетки, які упаковані до спец-пакету WAR 1719859, на якому виконано рукописний текст, які відповідно до квитанції № 707 передані до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області - знищити;
дактилокарту ОСОБА_7 , дактилокарту ОСОБА_8 , які відповідно до квитанції № 772 передані до камери схову Бучанського РУП ГУ НП в Київській області - залишити та зберігати в матеріалах кримінального провадження №12023111040002934 від 18.09.2023 року протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_7 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 67591 (шістдесят сім тисячі п'ятсот дев'яносто одна) грн 19 (дев'ятнадцять) коп за проведення Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром наступних судових експертиз:
- судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111-23/51390-Д від 27.09.2023, вартість якої становить 3346 грн. 00 коп.;
- судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111-23/51449-Д від 28.09.2023, вартість якої становить 3346 грн. 00 коп.;
- судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111-23/51330-Д від 03.10.2023, вартість якої становить 2390 грн. 00 коп.;
- судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111-23/52660-Д від 04.10.2023, вартість якої становить 2390 грн. 00 коп.;
- судової комплексної дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111-23/51283-Д від 27.09.2023, вартість якої становить 2390 грн. 00 коп.;
- судової молекулярно -генетичної № КСЕ-19/111-23/51283-БД від 07.12.2023 року , вартість якої становить 5849 грн. 20 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51295-Д від 07.12.2023, вартість якої становить 1716 грн. 95 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51310-БД від 23.04.2024, вартість якої становить 3389 грн. 21 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51304-БД від 17.04.2024, вартість якої становить 3435 грн. 53 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51293-БД від 25.04.2024, вартість якої становить 3435 грн. 53 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51296-БД від 19.04.2024, вартість якої становить 2598 грн. 58 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51301-БД від 07.12.2023, вартість якої становить 2640 грн. 20 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/62868-БД від 12.06.2024, вартість якої становить 4946 грн. 91 коп.;
- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-23/51261-БД від 28.06.2024, вартість якої становить 25817 грн. 08 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1