Справа № 366/181/25
Провадження № 1-кс/366/41/25
30.01.2025 с-ще Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 12024111190000034, відомості про яке внесені в ЄРДР 12.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України,
І. Узагальненні доводи особи, яка подала скаргу
ОСОБА_3 (далі - Скаржник) звернувся до слідчого судді із зазначеною скаргою, у якій, з урахуванням уточнень, просив скасувати постанову від 31.12.2024 уповноваженої особи на здійснення дізнання ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про закриття кримінального провадження № 12024111190000034, відомості про яке внесені в ЄРДР 12.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Скарга мотивована тим, що внаслідок дій, які мали місце 24.01.2024, відносно Скаржника вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172 КК України.
12.12.2024 уповноваженою особою на здійснення дізнання ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області (далі - дізнавач) винесено постанову про кримінального провадження № 12024111190000034 у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Скаржник з цією постановою не погоджується, оскільки вважає, що зміни в його робочу інструкцію внесені у спосіб, що не передбачений законом, а саме зміни в робочу інструкцію внесені без погодження профспілкової організації, в склад якої входить Скаржник, а такі зміни погодила інша профспілкова організація.
Внаслідок внесення змін в його посадову інструкцію, йому змінено місце роботи та зменшена заробітна плата, оскільки Скаржник переведений з роботи із зони відчуження в м. Славутич, через що йому не виплачуються добові.
На переконання Скаржника, внесені в його робочу інструкцію зміни спричинили зміну істотних умов праці.
При цьому, у відповідності до положень Колективного договору підприємства (ДСП «ЧАЕС»), зміна істотних умов праці допускається за умови сповіщення працівника за два місяці до внесення таких змін. Однак, дізнавач таких обставин не встановив та не вжив заходів щодо витребування Колективного договору.
Загалом, Скаржник вважає постанову про закриття кримінального провадження необґрунтованою, незаконною, а проведення досудового розслідування таким, що не спрямоване на всебічне, повне та об'єктивне з?ясування обставин кримінального провадження
ІІ. Рух скарги
21.01.2025: скарга через систему «Електронний суд» надійшла до суду; вирішено питання про призначення судового засідання за скаргою на 24.01.2025 та витребування матеріалів кримінального провадження. Судове засідання, призначене на 24.01.2025, відкладене на 28.01.2025 та 30.01.2025.
23.01.2025 на виконання ухвали суду від 21.01.2025, ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надіслало до суду матеріали кримінального провадження № 12024111190000034.
ІІІ. Позиції учасників
Скаржник підтримав подану ним скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.
Дізнавач у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Заяв по суті розгляду скарги не надіслав.
Неявка дізнавача в силу положень ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
IV. Встановлені обставини та застосовані норми права
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України)
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України)
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч. 1 ст. 337 КПК України)
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вирішує лише ті питання, що належать до його компетенції та винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, тобто в межах порушеного перед ним питання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні рішення слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження можуть бути оскаржені заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Вимоги до постанови слідчого, прокурора визначені ч. 5 цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Під час розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження слід враховувати положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, при розгляді скарги на відповідні постанови слід з'ясовувати питання про дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Під час здійснення досудового розслідування слідчий, дізнавач, прокурор, зобов'язані встановити обставини, які відповідно до ст. 91, 284 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
З системного аналізу змісту ст. 91, 284 КПК України вбачається, що у випадку здобуття і ході досудового розслідування інформації про наявність хоча б однієї обставини, яка є підставою для закриття кримінального провадження за одним із пунктів, визначених ч. 1 ст. 284 КПК України, у випадках, передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор повинен прийняти рішення про закриття такого провадження.
В ході досудового розслідування мають обов'язково вчинятись дії, направлені на перевірку наявності в діянні, на яке здійснено заявником (потерпілим) посилання як на злочин, складу кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що кваліфікацією злочину визнається кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично-значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що включають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
При цьому, складом злочину є сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин, кожний склад злочину обов'язково складається з таких елементів як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Таким чином, відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діяння особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи, тобто, відсутність складу злочину означає, що подія мала місце, однак результат діянь певної особи не мав характеру кримінального правопорушення.
Правова природа оскарження процесуального рішення слідчого, дізнавача та прокурора про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Положення п. 2 ч. 1 т. 284 КПК України застосовуються у разі, коли на підставі доказів об'єктивно встановлена відсутність хоча б однієї ознаки складу злочину.
При чому, для закриття провадження із зазначених підстав необхідно також встановити, що подія, з приводу якої проводиться розслідування, мала місце, була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок:
а) відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторін);
б) непричетності особи до кримінального правопорушення.
Ця обставина виявляється у разі, якщо достовірно встановлено, що правопорушення вчинене не даною особою, а іншою, і цю особу встановлено, та якщо встановлено, що правопорушення вчинене не цією особою, а іншою, проте невідомо ким саме.
Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не можу бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинене і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18)
Необхідність у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні є тоді, коли матеріали провадження містять ознаки кримінального правопорушення і не зібрано достатніх доказів, які підтверджують вину особи у його вчиненні або їх недостатньо для висновку про відсутність події злочину, складу злочину. За наявності достатніх підстав для висновку про відсутність події злочину, кримінальне провадження має бути негайно закрите. Проведення додаткових слідчих дій в такому випадку є неприпустимим.
Викладені вище висновки, окрім згаданої практики Верховного Суду, узгоджуються з п.п. 4.6.1, 4.7.1, 5 Узагальнення практики перегляду рішень слідчих суддів Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у справах за скаргами на рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено такі обставини справи.
У провадженні уповноваженої особи на здійснення дізнання - ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження № 12024111190000034, відомості про яке внесені в ЄРДР 12.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
12.12.2024 до ВП № 3 звернувся Скаржник із заявою про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 172, 173 КК України. Зміст заяви зводиться до того, що посадові особи ДСП «ЧАЕС», а саме начальник ЦПРВ ОСОБА_4 та його заступник ОСОБА_5 внесли зміни в посадову інструкцію Скаржника, не узгодивши такі зміни з останнім та профспілковою організацією, в якій перебуває Скаржник (а.к.п. 7)
Цього ж дня, відомості за заявою Скаржника внесені в ЄРДР за № 12024111190000034 з наданням попередньої кваліфікації правопорушення за ч. 1 ст. 172 КК України.
15.12.2024 дізнавач виніс постанову про проведення процесуальних дій на іншій території, якою доручив ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області допитати Скаржника, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про обставини, викладені в заяві Скаржника (зміст якої викладений в постанові) (а.к.п. 14-15)
Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.12.2024, останній повідомив, що перебуває на посаді заступника начальника цеху ДСП ЧАЕС. З грудня 2023 року на посаді ПРАВ УВТРВ 6 розряду працює Скаржник. В робочу інструкцію останнього вносились зміни, які саме він не пам'ятає, але ці зміни погоджувались з начальником підрозділу, в якому працює Скаржник, керівником управління якістю, головою первинної профспілкової організації та затверджувались заступником директора технічного поводження з РАВ. Внесені зміни не впливають на заробітну плату, робочий день та умови праці Скаржника (а.к.п. 37)
24.12.2024 допитаний як свідок Скаржник пояснив, що з 2007 року працює в ДСП Чорнобильська АЕС, станом на час проведення допиту перебуває на посаді переробника. 24.05.2024 йому стало відомо про те, що розпорядженням № 185 від 24.05.2024 в.о. начальника цеху поводження з радіоактивними відходами ОСОБА_5 внесено зміни в умови праці Скаржника без належних на те повноважень, що спричинило зміну графіку роботи. Це, на думку Скаржника є складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (а.к.п. 20-21)
Згідно з розпорядженням № 185 від 24.05.2024, винесеним в.о. начальника ЦПРВ ОСОБА_7 , у зв?язку з відмовою ПРАВ 6 р. ОСОБА_3 (Скаржник) проходження іспиту з НД та ПТЕ, під час засідання екзаменаційної комісії, відсутня неможливість допуску переробника РАВ 6 р. ОСОБА_3 до наступного етапу підготовки на посаду - дублювання, яке має здійснюватись згідно з 18РІ-ЦПРВ та Індивідуальної програми підготовки на посаду, у прим. ІІ/310 ПКПТРВ, з урахуванням принципів радіаційного захисту, встановлених у ст. 4 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», а саме виключення додаткового опромінення працівника та збільшення колективної дози, за Скаржником тимчасово закріплено «виробничий графік № 7» підсумованого обліку робочого часу з двома вихідними днями для денного персоналу ДСП ЧАЕС, що працює за нормальними умовами праці, на 2024 рік». Період тимчасового закріплення графіку встановлений з 27.05.2024 по 27.06.2024, про що Скаржник ознайомлений під підпис (а.к.п. 23)
Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 24.12.2024, останній повідомив, що з жовтня 2020 перебуває на посаді начальника цеху з поводження з радіоактивними відходами ДСП ЧАЕС. З грудня 2023 на посаді ПРАВ УВТРВ 6 розряду працює Скаржник, який несе службу в ДФТГ м. Славутич, але офіційно рахується як працівник ДСП ЧАЕС. В робочу інструкцію Скаржника вносились зміни, які саме він не пам'ятає, але ці зміни погоджувались з ним, керівником управління якістю, головою первинної профспілкової організації та затверджувались заступником директора технічного поводження з РАВ. Внесені зміни не впливають на заробітну плату, робочий день та умови праці Скаржника (а.к.п. 27)
13.12.2024 дізнавач скерував запит до ППО «ЧАЕС» про надання відповіді на питання про те, чи:
потребує погодження в профспілковому комітеті зміна робочої інструкції Скаржника в разі відсутності зміни істотних умов праці та її оплати;
чи передбачено колективним договором погодження профспілковим комітетом внесення будь-якої зміни до робочої інструкції Скаржника в разі відсутності зміни істотних умов праці та її оплати (а.к.п. 9-10)
У відповідь на цей запит Первинна профспілкова організація Чорнобильської АЕС надіслала лист від 17.12.2024, згідно з яким пунктом 6 Загальних положень розділу 2 Випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336, встановлено, що робоча інструкція та зміни до неї погоджуються профспілковим комітетом або іншим уповноваженим робочим органом трудового колективу. Ця норма не передбачає залежності процедури погодження інструкції від наявності змін істотних умов праці.
Колективний договір ДСП ЧАЕС не передбачає процедуру затвердження інструкцій працівників, у тому числі погодження профспілковим комітетом змін до них. Колективним договором встановлено (п.1.4) що працівники підприємства наділяють профком ППО ЧАЕС повноваженнями представляти та відстоювати їх інтереси у вирішенні виробничих, трудових, соціально-економічних питань (а.к.п 11-12)
13.12.2024 дізнавач скерував запит до в.о. Генерального директора ДСП ЧАЕС про надання відповіді на питання та надання документів:
чи впливає зміна робочої інструкції на погіршення умов праці Скаржника?;
чи потребують зміни в Інструкції погоджень?;
де прийнято рішення про внесення змін в Інструкцію?;
чи потребує погодження в профспілковому комітеті зміна робочої інструкції?
надати копії посадових інструкцій Скаржника до та після внесення в них змін. (а.к.п 34-35)
У відповідь на цей запит, 17.12.2024 ДСП ЧАЕС надало відповіді на питання та документи.
Зокрема, у відповіді зазначено, що зміни, внесені в робочу Інструкцію Скаржника не впливають на погіршення умов праці, збільшення часу трудового дня та зменшення оплати праці.
Погодження змін до робочих інструкції здійснюється відповідно до вимог «Регламенту процесу «Управління організаційною документацією (ПІ, РІ, ПП) РП 2.10.2».
Відповідно до п. 6 Загальних вимог ДКХПП (випуск 1, розділ 2) інструкція та зміни до неї погоджуються профспілковим комітетом, про що також зазначено в РП 2.10.2. Стороною Колективного договору ДСП ЧАЕС є первинна профспілкова організація і зміни в робочу інструкцію Скаржника 18РІ-ЦПРВ було погоджено з її головою (а.к.п. 36)
З наданих документів на запит дізнавача вбачається, що Скаржник має керуватись положеннями Робочої інструкції переробника радіоактивних відходів 6 розряду (УВТРАВ) змінного персоналу ПКПТРВ змінного персоналу цеху з поводження з радіоактивними відходами № 18РІ-ЦПРВ, яка затверджена заступником директора технічного (з поводженням з РАВ) 12.12.2022, яка наявна в матеріалах справи в первинній редакції (а.к.п 116-140) та в редакції, з урахуванням внесених до неї змін (а.к.п. 91-115).
Відповідно до додатку 7 Регламенту процесу «Управління організаційною документацією (ПІ, РІ, ПП) РП 2.10.2», внесення змін до організаційної документації здійснюється на підставі ДКХПП Випуск 1 Розділ 1 Загальні положення 6 (а.к.п. 90)
Відповідно до абзацу 7 п. 6 Загальних положень розділу 2 Випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336, до посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згодою працівника. Наказ про внесення змін, доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов'язків між працівниками у зв'язку зі скороченням чисельності, раціональним розподілом праці. У разі зміни назви підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу або посади до посадових інструкцій вносяться відповідні зміни.
Зміни в робочу Інструкцію Скаржника внесені на підставі наказів та розпоряджень по підприємству за погодженням з головою ППО ЧАЕС, начальником ВУЯС та начальником ЦПРВ, що підтверджується:
Сповіщенням ЦПРВ 22-24 від 22.02.2024 (а.к.п. 37-43)
Сповіщенням ЦПРВ 88-24 від 21.05.2024 (а.к.п. 44-48)
Сповіщенням ЦПРВ 89-24 від 16.06.2024 (а.к.п. 49-52)
Сповіщенням ЦПРВ 143-24 від 09.07.2024 (а.к.п. 53-55)
З аналізу дослідження вище перелічених документів вбачається, що зміни в робочу Інструкцію Скаржника вносились в частині визначення кола обсягу знань, необхідного для зайняття посади переробника 6 розряду УВТРАВ, проведення планових та позапланових обходів обладнання, підтримання чистоти та порядку на робочому місці (ЦПРВ 88-24), проходження медичного огляду, перевірки знань із заходів безпеки при виконанні роботи (ЦПРВ 89/24), права вимагати Скаржником від керівника створення безпечних умов праці, визначення робочого місця в приміщенні І/302 УВТРАВ, ІІ/310 ЗПТРВ (ЦПРВ-143/24)
З огляду на положення робочої інструкції в первинній редакції (а.к.п. 121, п. Інструкції 1.6) та зміни, внесені сповіщенням ЦПРВ 143-24, визначення робочого місця в приміщеннях І/302 УВТРАВ та ІІ/310 ЗПТРВ фактично є доповненням нового робочого місця (І/302 УВТРАВ) до того, яке визначено положеннями первинної Інструкції (ІІ/310 ЗПТРВ)
31.12.2024 дізнавач виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12024111190000034 у зв?язку з відсутністю складу злочину (а.к.п. 141-143).
Постанова дізнавача мотивована тим, що в ході досудового розслідування допитано свідків, заявника, витребувано документи з ДСП ЧАЕС, за результатами аналізу дослідження яких встановлено, що зміни до посадової інструкції Скаржника погоджувались з профспілковим комітетом та іншими уповноваженими органами за допомогою електронного цифрового підпису, такі зміни внесені у відповідності до Кодексу законів про працю, ці зміни не спричинили погіршення умов праці Скаржника і будь-яких порушень законодавства підчас досудового розслідування не встановлено.
V. Оцінка слідчого судді
З огляду на встановлені обставини, застосовуючи відповідні норми права, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Диспозиція цієї статті передбачає відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення та протоколу допиту Скаржника вбачається, що на думку останнього посадові особи ДСП ЧАЕС вчинили злочин у формі іншого грубого порушення законодавства про працю, а саме внесли зміни в його робочу інструкцію, чим змінили його графік роботи та істотно вплинули на його умови праці.
У постанові від 01.10.2015 у справі №5-106кс15 Верховний Суд зазначив, що поняття «інше грубе порушення законодавства про працю», яке зазначене у частині 1 статті 172 КК, має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про працю України. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння.
Визнання порушення законодавства про працю грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: характеру порушуваних трудових прав людини; категорії працівника, права якого порушуються; об'єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо); суб'єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
Отже, вирішуючи питання про те, чи є порушення законодавства про працю грубим, суд у кожному окремому випадку має виходити з характеру порушених трудових прав людини, обставин, за яких вчинено це порушення, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок внесення змін в робочу Інструкцію Скаржника замінено та доповнено положення Інструкції в частині необхідності вивчення та знання положень нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Скаржника за посадою.
При цьому, Скаржнику визначено ще одне робоче місце.
Під час розгляду скарги по суті дізнавач неодноразово викликався у судове засідання, однак за викликом суду не прибув. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
При цьому, у своїх доповненнях, Скаржник стверджував, що внаслідок змін в робочу інструкцію, йому змінено робоче місце та зменшено розмір заробітної плати.
В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, чи змінювалась заробітна плата Скаржника внаслідок внесення змін в робочу інструкцію.
Дізнавач, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження лише обмежився інформацією, що йому надана з ДСП ЧАЕС та не перевірив достовірність такої інформації у визначені КПК України способи та в межах своєї компетенції.
Крім цього, з внесених змін в інструкцію стосовно робочого місця Скаржника (п. 1.6) вбачається, що останньому доповнено робоче місце, яке зазначено під абревіатурою, з якої неможливо встановити географічне місце знаходження такого робочого місця.
Дізнавач таких обставин не встановив, як і не встановив, чи змінювалась заробітна плата Скаржника, на який розмір та чи внаслідок внесення змін у нього змінився графік роботи.
Викладені відомості свідчать про неповноту досудового розслідування та не з?ясування обставин, які підлягають з'ясуванню в порядку ст.ст. 91, 284 КПК України з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 172 КК України.
Також дізнавач, як слушно зауважив Скаржник, не витребував колективний договір ДСП ЧАЕС для перевірки тієї обставини, яка саме профспілкова організація уповноважена затверджувати зміни в робочу інструкцію.
Крім цього, звертаючись із заявою про вчинення кримінального правопорушення, Скаржник просив визнати його потерпілим у кримінальному провадженні.
У скарзі в первинній редакції Скаржник зазначав про те, що дізнавач жодного разу не викликав його для проведення допиту.
Слідчий суддя вважає такі доводи обґрунтованими.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
За ч. 5 цієї статті, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отримавши заяву про вчинення кримінального правопорушення з клопотанням визнати Скаржника потерпілим, дізнавач не вручив Скаржнику пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, не допитав його як потерпілого та не виніс вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Скаржник у кримінальному провадженні був допитаний як свідок.
Потерпілий та свідок у кримінальному провадженні користуються правами, при цьому коло прав потерпілого є більш ширшим з огляду на його становище у кримінальному провадженні.
Відмова у визнанні особи потерпілою становить собою зменшення обсягу прав такої особи, у зв?язку з чим положеннями ч. 5 ст. 55 КПК України визначено право такої особи оскаржити відмову до слідчого судді.
Не вирішення питання про визнання чи невизнання особи потерпілою свідчить про неповноту проведення досудового розслідування кримінального провадження.
Викладені обставини свідчать про те, що дізнавач під час досудового розслідування всебічно та повно не дослідив обставини кримінального провадження, не надав їм належну правову оцінку та прийняв передчасне рішення про закриття кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним Скаргу слід задовольнити, постанову про закриття кримінального провадження скасувати і витребувані матеріали кримінального провадження повернути для подальшого проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. 9, 110, 303, 306, 307, 309, 370-372, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Постанову уповноваженої особи на здійснення дізнання ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 31.12.2024 про закриття кримінального провадження № 12024111190000034, відомості про яке внесені в ЄРДР 12.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12024111190000034 повернути уповноваженій особі на здійснення дізнання - ВП № 3 (м. Чорнобиль) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, для проведення подальшого досудового розслідування.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику, дізнавачу та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 30.01.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1