Справа № 204/7187/24
Провадження № 2/204/3146/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
5 грудня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження у м. Дніпрі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
У липні 2024 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивачка просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на її користь в розмірі 77 486 грн. за період з 01.02.2023 року по 01.07.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням суду відповідач був зобов'язаний до сплати аліментів на утримання дитини. Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість ОСОБА_2 по аліментам, станом на 01.07.2024 року, становить 269 812,53 грн. У зв'язку з тим, що рішення суду відповідачем не виконується, виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь, неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів нараховану за період з 01.02.2023 року по 01.07.2024 року у розмірі 77 486 грн.
Ухвалою суду від 14 серпня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 14.08.2024 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
28.10.2024 року відповідач надав суду відзив на позовну заяві, в якій просив у задоволені позовних вимог відмовити. Вказував, що 25.04.2023 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ винесено рішення про стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 1 вересня 2021 року по 19 січня 2023 року у розмірі 89 959 грн. На даний час позивач звернулась до суду знов таки з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 1 лютого 2023 року по 1 липня 2024 року в розмірі 77 486 грн. Вказує, що віє є батьком ще двох дітей, яких також повинен утримувати. Один з них - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із ним з 2020 року. Син навчається у Дніпровському державному аграрно-економі університеті та знаходиться на його утриманні. Форма навчання контрактна. Також в нього є ще дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З його матір'ю у нього укладено нотаріальний договір про стягнення аліментів. Завдяки вище переліченим позовам про стягнення неустойки, державним виконавцем були винесені постанови про арешт майна, про встановлення тимчасові обмеження керування транспортними засобами, про тимчасове обмеження у вправі користування вогнепальною зброєю, тимчасове обмеження виїзду закордон, про накладення штрафу на боржника. З моменту карантину він втратив роботу, втратив заробіток. Він не ухиляється від аліментів та сплачує їх за можливістю, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам. Однак, у зв'язку із введенням воєнного стану, який вплинув на працевлаштування має нерегулярний заробіток, він не може працювати водієм, так як встановлено обмеження на право керування транспортним засобом. Вважає, що його вини у виникненні заборгованості по аліментам не має, що виключає підстави для стягнення неустойки (пені), передбачених ст. 196 СК України.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
У судовому засіданні встановлено, що згідно наданого позивачем до матеріалів позову розрахунку заборгованості по аліментам, згідно частини 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за № 96043 від 27.06.2024 року, виданої державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), борг ОСОБА_2 за період з січня 2023 по червень 2024 (включно) складав 269 812,23 грн.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку, неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України, свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості (постанови Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 372/3260/20 (провадження № 61-8523св22) від 02 жовтня 2023 року у справі № 705/2656/21 (провадження № 61-8878св23).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.06.2024, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, яка станом на 01.07.2024 складає 269 812,53 грн.
Відповідачем не оспорюється наявна сума заборгованості, однак відсутність офіційного працевлаштування за умови працездатності та наявність інших дітей ОСОБА_2 не може бути підставою для звільнення його від застосування відповідальності, покладеної частиною першою статті 196 СК України.
Суд приймає наданий розрахунок заборгованості по аліментах, які стягувалися на утримання дитини, як належний доказ по справі, оскільки він не спростований та не оспорений відповідачем по справі.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи всі обставини та докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивачки неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 70 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 195, 196 СК України, ст. ст. 12, 76-82, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 70 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська