Справа № 204/1387/24
Провадження № 1-кп/204/470/25
ІМенеМ УкрАїНи
23 січня 2025 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, обвинувального акту по кримінальному провадженню №12024041680000027 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України, -
До Красногвардійськогорайонного суду м.Дніпропетровська надійшло кримінальне провадження № 12024041680000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 ч.1 ст. 357 КК України, з угодою про визнання від 13.02.2024 року, між прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 .
Прокурор просив відмовити у затверджені угоди про визнання винуватості та закрити кримінальне провадження за ч.4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із набранням чинності законом, яким скасована відповідальність за діяння та продовжити розгляд кримінального провадження №12024041680000027 від 09.01.2024 року відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити кримінальне провадження за ч.1 ст. 357 КК України до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо клопотання прокурора та підтримали його.
Потерпілий надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши сторони, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України, суд, перевіряючи угоду, повинен з'ясувати, чи відповідає вона вимогам закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
За змістом цієї норми, суд повинен надати оцінку відповідності закону кожної умови угоди, у тому числі і щодо узгодженого сторонами покарання. Згідно із загальними засадами призначеного покарання, суд призначає покарання, враховуючи, окрім іншого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ст.65 КК України).
Суд вважає, що узгоджений сторонами вид покарання не відповідає інтересам суспільства та загальним засадам призначення покарання, оскільки належним чином не враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину.
Таким чином, на думку суду, надана угода про примирення між прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , не може бути затверджена, оскільки сторони не підтримали вказану угоду та умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у затвердженні угоди про визнання від 13.02.2024 року, між прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , слід - відмовити.
ОСОБА_7 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою доведення злочинного наміру до кінця, направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів наявних на банківській картці АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить та імітована на ім?я ОСОБА_8 , 19.12.2023 року у період часу з 11:19 годин до 11:47 годин, розрахувався нею за придбання продуктів харчування та спиртних напоїв в магазині «Келих», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, буд. 11, в магазині «Сільпо», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новокримська, буд. ЗА, в магазині «Пивовар», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новокримська, буд. 4, в магазині «Універмаг», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Новокримська, буд. 3, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 619,41 грн. та якими розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_7 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Вирішуючи питання про закриття провадження, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у кримінальному законі раніше як кримінальне правопорушення і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів'від 18липня 2024року №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Ця сума в 2023 році становить 2684,00 грн., оскільки пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового КодексуУкраїни передбачає, що: «5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року».
Тобто, з 09 серпня 2024 року змінився збільшився мінімальний розмір заподіяної діянням шкоди, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
При цьому, розмір шкоди, завданої протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_7 згідно обвинувального акту, за ч. 4 ст. 185 КК України становить 619,41 грн., що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.
Таким чином, внесені законодавцем до Кодексу України про адміністративні правопорушення зміни фактично призвели до втрати чинності частиною Закону про кримінальну відповідальність (КК України), і отже, призвели до часткової декриміналізації діяння, тобто скасування кримінальної відповідальності особи в розумінні ст. 58 Конституції України, у зв'язку з чим дія Закону має зворотну силу у часі.
Згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що вартість викраденого обвинуваченим ОСОБА_7 майна в даному кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 185 КК України менше, ніж 2684,00 грн., його діяння станом на день розгляду провадження судом, і з урахуванням положень Закону №3886-ІХ, ст. 5 КК України, підлягає кваліфікації як адміністративне, а не кримінальне правопорушення, що виключає подальший судовий розгляд в порядку кримінального судочинства.
Тому, за наявності підстав для закриття кримінального провадження згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, відсутності жодних заперечень щодо закриття кримінального провадження обвинуваченого із цих підстав, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає задоволенню.
З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався.
Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Кримінальне провадження підсудне Красногвардійському районному суду м.Дніпропетровська. Підстав для закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 357 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 318, 369-372, 474 КПК України, суд, -
В затвердженні угоди про визнання винуватості від 13.02.2024 року, між прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024041680000027 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із набранням чинності законом, яким скасована відповідальність за діяння, вчинене обвинуваченим.
Продовжити розгляд кримінального провадження №12024041680000027 від 09.01.2024 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Кримінальне провадження №12024041680000027 від 09.01.2024 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за адресою: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, 77-Б, о 12.30 годині 23 січня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення в частині закриття провадження, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1