Справа № 203/562/25
Провадження № 2-з/0203/5/2025
про повернення заяви про забезпечення позову
27 січня 2025 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Іваницька І.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог до подання позову до суду, в якій вона вказала, що має намір подати позов до суду на неправомірно привласнену частину її земельної ділянки власником сусідньої ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . В заяві вона просить вжити заходи забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на відчуження земельної ділянки та збудованого на ній будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з заявою про забезпечення позову, заявником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, клопотанням про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову визначені ч.1 ст.151 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст.133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору із заяв про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, складає 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому за подання заяви про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України та частини першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, фізичної або юридичної особи при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.
Таким чином, законом передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочки, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи Закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно з ч. 3 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження майнового стану заявницею до клопотання про звільнення від сплати судового збору надана довідка про доходи №6442 8140 4095 4421, видану пенсіонерці ОСОБА_1 в тому, що вона перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, яка за період з січня 2024 по грудень 2024 становить 32 290, 00 грн.
Виходячи із 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік, який становить 1 614, 50 грн від сукупного доходу (32 290, 00 грн), її доводи не дають підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн не перевищує 5% розміру річного доходу за попередній календарний рік.
З огляду на викладене, наведені заявницею доводи не дають достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Інші підстави, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору, судом не встановлені.
Таким чином заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 10 ст.153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявниці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.136, 149, 151, 153 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявниці.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І.В. Іваницька