Справа № 202/998/25
Провадження № 2/202/2083/2025
Іменем України
30 січня 2025 року Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Бєльченко Л.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, -
29.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з цим позовом до відповідача, просив стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» нараховану, але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 285 345,05 грн., звільнивши його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою судді від 30.01.2025 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація за невикористану відпустку за своєю правовою природою є спеціальними видами відповідальності роботодавця, спрямованими на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають прав згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, позовні вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку підлягають оплаті судовим збором у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте позивачем не виконано зазначені вимоги закону. Так, позивачем пред'явлено вимогу майнового характеру про стягнення компенсації за невикористану відпустку та зазначено ціну позову 285 345,05 грн., однак до позовної заяви не доданий документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 853,45 грн.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачеві строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки, а саме, надати документ на підтвердження сплати судового збору за вимогу майнового характеру про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 2 853,45 грн.
Керуючись ст..ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення компенсації за невикористану відпустку залишити без руху, надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали, інакше заява буде залишена без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Бєльченко Л.А.