Справа № 202/998/25
Провадження № 2/202/2083/2025
30 січня 2025 року Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Бєльченко Л.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, -
29.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з цим позовом до відповідача, в котрому просив стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» нараховану, але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 285 345,05 грн.
У позовній заяві ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору, зважаючи на те, що згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за розгляд справи про стягнення заробітної плати у всіх судових інстанціях.
Вважаю, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем пред'явлено вимогу майнового характеру про стягнення компенсації за невикористану відпустку, а не про стягнення заробітної плати.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація за невикористану відпустку за своєю правовою природою є спеціальними видами відповідальності роботодавця, спрямованими на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають прав згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, ст.ст. 5,8 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бєльченко Л.А.