Справа № 202/14180/24
Провадження № 2/211/982/25
про залишення позову без руху
30 січня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровська області Ткаченко С.В. розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,
встановив:
Справа перебувала в провадженні судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська та надійшла до розгляду після автоматизованого розподілу за підсудністю.
З 02 вересня 2014 року Розпорядженням 2710/38-14 змінено територіальну підсудність судових справ Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Дружківського міського суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від від 19.12.2024 року територіальну підсудність судових справ Дружківського міського суду змінено на Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Конвенція про захист прав людини іосновоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом з цим, позивач просить звільнити її від сплати судового збору, через свій фінансовий стан та те, що вона має статус учасника війни.
Згідно ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч.3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно положень ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості задовольнити клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідно до п. 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», може застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір або надати докази, що сплачений судовий збір буде перевищувати 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Крім того, позивач зазначає, що вона також звільнена від сплати судового збору, як учасник війни.
Разом з тим суд не погоджується з твердженням позивача, що вона має пільгу щодо сплати судового збору, як учасник війни, при подачі позову про визнання права власності, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативно-правового акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 9901/258/20, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2025 № 990/205/24.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника війни не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позовні вимоги позивача не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача, як учасника війни, та не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника війни.
Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги позивача про визнання права власності не пов'язані з порушенням її права на соціальний захист, саме як учасника війни, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданою фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4477,20 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у наданні до суду документів, що підтверджують сплату судового збору відповідно Закону України «Про судовий збір» або підтвердження звільнення від його сплати.
Суд також вважає за необхідне попередити позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, то позовна заява у відповідності до ч. 3 ст.185ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. В. Ткаченко