Справа №643/12034/24 Головуючий 1 інстанції: Довготько Т.М.
Провадження №33/818/207/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
29 січня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Судом встановлено, що 03 жовтня 2024 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Saab 9-3», д.н. НОМЕР_1 в м.Харкові по вул.Академіка Павлова, 307 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога водій відмовився, згідно висновку КНП ХОР «ОКНЛ» №2835 здати біологічне середовище (сечу) за надані три години водій не зміг, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки хотів надати біологічні зразки (кров або інші), замість сечі, для лабораторного дослідження. Вказав, що рапорт інспектора УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції І.Жука не є безперечним доказом по справі. Зазначив, що всупереч вимог ст.266 КУпАП працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння через дві години після дорожньо-транспортної пригоди та зафіксовано відмову від проходження такого огляду - через шість годин. Вважає, що не мав ознак наркотичного сп'яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №142199 від 03 жовтня 2024 року; висновок КНП ХОР «ОКПЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2835, складеного лікарем ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 в якому зазначено, що заключний діагноз встановити неможливо за відсутності біологічно середовища, протягом трьох годин не надав біологічне середовище (сечу); копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №910194 від 03 жовтня 2024 року; рапорт інспектора УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції І.Жука; дані відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність факту відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння є необґрунтованими.
З даних відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що у закладі охорони здоров'я, як лікар-нарколог, так і працівники поліції тривалий час неодноразово пропонували ОСОБА_1 надати зразки біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження. Однак, ОСОБА_1 незважаючи на те, що на словах погоджувався надати сечу, фактично протягом трьох годин не проявляв жодної прямої дії на виконання законної вимоги лікаря та працівників поліції, до вбиральні не ходив та навіть не намагався її надати (диск АЛ 10456 ЕЛР 1142199, відеозапис export-7s087.mp4).
Крім того, судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв лікаря про те, що він фізіологічно не може надати сечу через наявність у нього хронічних захворювань, які б призводили до затримки сечі.
Медичних документів чи інших даних, які б підтверджували ускладнене сечовипускання, ОСОБА_1 суду першої інстанції та апеляційному суду не надано.
Відповідно до п.п.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак наркотичного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння через дві години після дорожньо-транспортної пригоди та зафіксовано відмову від проходження такого огляду - через шість годин, не приймаються до уваги, оскільки підстава для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння виникла 03 жовтня 2024 року о 17-20 год., а огляд водія проводився лікарем-наркологом в закладі охорони здоров'я - 03 жовтня 2024 року о 18-05 год., тобто в межах строків встановлених ч.4 ст.266 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що рапорт інспектора УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції І.Жукане є доказом по справі, є безпідставними, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які є у матеріалах справи.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 травня 2024 року рапорт, складений уповноваженою особою за встановленою формою, містить у собі необхідні реквізити та інформацію, яка посвідчує певні події та факти, долучається до протоколу про адміністративне правопорушення як основний доказ вчинення особою адміністративного правопорушення.
Змоменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Московського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня