Справа № 761/2855/25
Провадження № 1-кс/761/2607/2025
22 січня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001432 від 09 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001432 від 09 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч.4 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Частина 1 статті 64-2 КПК України визначає, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Системний аналіз викладених норм дає підстави слідчій судді дійти висновку, що із клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий просить накласти арешт на майно, що вилучено в ході обшуку квартири 85 від 15 січня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
В клопотанні не визначено хто є власником вилученого майна та процесуальний статус особи, на майно якої слідчий просить накласти арешт.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, клопотання не містить відомостей щодо особи, у якої вилучено майно ті її процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Всупереч вказаній нормі закону до клопотання про арешт майна до долучено документи, які підтверджують право власності на майно. Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, слідча суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна відповідно до вимог ст.172 КПК України для усунення недоліків, оскільки клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Керуючись ст. ст.36, 37, 64-2, 132,171,172 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001432 від 09 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, повернути для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, що не перевищує 72 години з моменту отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_4