Справа № 761/45750/24
Провадження № 1-кс/761/30238/2024
09 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 010 87 від 19.11.2024, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Микільське Білозерського району Херсонської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 12.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до якої громадянин України ОСОБА_4 , маючи проросійські погляди, не сприймаючи державної влади в Україні, з метою надання представникам іноземної держави-агресора допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, під час дії воєнного стану, упродовж червня-серпня 2023 року перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у с. Микільське Херсонської області, за допомогою месенджера «Telegram» умисно передавав ОСОБА_6 інформацію про місцезнаходження української військової техніки та особового складу ЗС України, місця влучань артилерійських боєприпасів, випущених ЗС Російської Федерації (далі - РФ).
При цьому, ОСОБА_4 достовірно знав, що ОСОБА_7 активно займає проросійську позицію, під час проживання у Херсонській області співпрацював з представниками РФ, у зв'язку з чим виїхав восени 2022 року до РФ, де тепер і проживає.
Надалі, отриману від ОСОБА_4 інформацію ОСОБА_7 через месенджер «Telegram» передавав військовослужбовцю РФ ОСОБА_8 (підписаний у месенджері як «SEGA») для коригування військовослужбовцями держави-агресора свого вогню.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.
Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2024 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою по 12.12.2024 включно, без визначення розміру застави.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 05.11.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12.12.2024.
Підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику 19.11.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження з метою ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.
На переконання прокурора, не зменшилися раніше встановлені ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, прокурор просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому наведені.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків, відсутність у підозрюваного наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) - є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої свобода особи може бути обмежена на підставах та у порядку, встановлених законом.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, який статтею ст. 199 КПК покладає на слідчого суддю обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Прокурор у клопотанні зазначив, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є можливість останнього: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання існування визначених раніше ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений, зокрема, в умовах воєнного стану, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Також не виключено, що безпосередній зв'язок підозрюваного з представниками держави-агресора унеможливить встановлення місцезнаходження останнього у разі його виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію.
Крім того, вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ст. 199 КПК, та є підставою для обґрунтованого висновку, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та запобігти спробам останнього у перешкоджанні досудовому розслідуванню.
Також, однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
На підставі доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК стороні захисту 19.11.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК не включається у строки досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя може не визначати розмір застави при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 111 КК.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 06 лютого 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1