Справа № 761/46632/24
Провадження № 1-кс/761/30823/2024
14 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 047 59 від 10.12.2024, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Балабине Запорізького району Запорізької області, громадянин України, українець, з середньо освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 13.12.2024 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, відповідно до якої останній, не пізніше 07.12.2024, перебуваючи за адресою - м. Київ, вул. Павлівська, 6, реалізуючи умисел, направлений на викрадення офіційного документу, а саме банківської карти «Приват Банк», з корисливих мотивів, таємно, викрав з належних потерпілому ОСОБА_8 штанів гаманець, у якому знаходились офіційні документи, а саме банківська карта «Приват Банк», залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
У подальшому, ОСОБА_4 , не пізніше 07.12.2024 о 16 год. 55 хв., продовжуючи свою злочинну діяльність, прибув до банкомату «Вніпітрансгаз», за адресою - м. Київ, вул. Артема, 77, з метою умисного викрадення грошових коштів із вказаної банківської карти.
Так, ОСОБА_4 07.12.2024 з 16 год. 55 хв. по 16 год. 57 хв., перебуваючи поблизу банкомату «Вніпітрансгаз», за вищевказаною адресою, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, здійснив дві транзакції зняття грошових коштів на загальну суму 20 000 грн.
Крім того, ОСОБА_4 07.12.2024 з 20 год. 28 хв. по 20 год. 33 хв., перебуваючи поблизу вищезгаданого банкомату, здійснив сім транзакцій зняття грошових коштів на загальну суму 20 000 грн. 00 коп.
Крім того, ОСОБА_4 08.12.2024, не пізніше 08 год. 24 хв., продовжуючи свою злочинну діяльність, прибув до банкомату у магазині «Велика Кишеня», за адресою - м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 6, де здійснив дві транзакції зняття грошових коштів на загальну суму 20 000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання
ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення майнових злочинів, не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Крім того, враховуючи, що підозрюваний не має офіційного та стабільного джерела доходу, слідчий суддя не виключає, що здійснення злочинної діяльності є основним способом заробітку ОСОБА_4 , тому ризик вчинення останнім іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Зокрема, санкція частини 4 статті 185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ч. 5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 09 лютого 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разів несення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.
У разі вневиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1