Справа № 761/1449/25
Провадження № 1-кс/761/1756/2025
13 січня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 004 23 від 27.08.2024, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердичева Житомирської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 11.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, скоєного за нижченаведених обставин.
ОСОБА_7 11.08.2024, приблизно о 22 год. 00 хв. під час телефонної переписки познайомився з ОСОБА_8 , після чого у неї та її чоловіка ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди з ОСОБА_7 за вплив на посадових осіб медичних закладів та МСЕК з метою отримання останнім інвалідності.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 12.08.2024, приблизно о 08 год. 45 хв., під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 поблизу центрального входу до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» пояснили останньому, що мають сталі зв'язки з керівництвом медичних закладів міста Києва та Київської області та можуть допомогти зібрати необхідний пакет медичних документів, та у подальшому сприяти в отриманні останнім інвалідності, на що ОСОБА_7 погодився.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 того ж дня, приблизно о 09 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись у приміщенні КПН «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», за адресою - м. Київ, вул. Братиславська, 3, під час зустрічі з ОСОБА_7 повідомили, що за сприяння в оформленні ІІ групи інвалідності ОСОБА_7 необхідно передати їм неправомірну вигоду у розмірі 25 тисяч доларів США, на що останній погодився.
У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вплинули на лікаря-кардіолога КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» ОСОБА_9 , після чого остання видала ОСОБА_7 (без проходження ним відповідних обстежень та подальшої госпіталізації) медичні документи про те, що він є хворим на цукровий діабет ІІ типу.
Згодом, 23.09.2024, перебуваючи у КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» за адресою - Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 14, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, вплинули на завідувачку неврологічним відділенням ОСОБА_10 та лікарку ОСОБА_11 , після чого останні видали ОСОБА_7 (без проходження ним відповідних обстежень та подальшої госпіталізації) медичні документи про те, що він є хворим на загострення хронічного вертеброгенного радикуліту на шийно-поперековому рівні з вираженим, стійким больовим, м'язово-тонічним, сенсорно-рефлекторними та стато-динамічними розладами; дегеретивно-дистрофічні зміни хребта з ознаками порушення статики; спондилоартроз.
У подальшому, ОСОБА_4 15.10.2024, приблизно о 08 год. 30 хв., реалізуючи свій спільний з дружиною ОСОБА_8 злочинний умисел, перебуваючи поблизу входу до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», за адресою - м. Київ, вул. Братиславська, 3, повідомив ОСОБА_7 , що частину попередньо досягнутим ними домовленостей виконано, у зв'язку з чим йому необхідно надати їх частину неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 22.10.2024 о 10 год. 15 хв., знаходячись у приміщенні кав'ярні, що розташована на першому поверсі КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», за адресою - м. Київ, вул. Братиславська, 3, отримали від ОСОБА_7 за вплив на лікарів КПН «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» та членів Дніпровської міжрайонної МСЕК частину неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США.
У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 09.12.2024, перебуваючи у приміщенні КПН «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», вплинули на лікаря-кардіолога КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» ОСОБА_9 , після чого остання видала ОСОБА_7 (без проходження ним відповідних обстежень та подальшої госпіталізації) медичні документи про те, що він є хворим на стенокардію напруги ІІ ФК, дифузний кардіосклероз. гіпертонічну хворобу ІІ ст., цукровий діабет ІІ тип, субкомпенсований, дисциркуляторну енцефалопатію ІІ у вигляді вестибуло-атактичного синдрому та цефалгічного синдромів.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 18.12.2024, приблизно о 15 год. 30 хв., зателефонували ОСОБА_7 та повідомили, що 19.12.2024 о 10 год. 00 хв. відбудеться засідання Дніпровської МСЕК, на якому буде розглянуто його медичні документи та прийнято рішення про надання йому групи інвалідності, та для того щоб це рішення було позитивним, йому необхідно надати їм неправомірну вигоду у сумі 20 тисяч доларів США, на що останній повідомив, що наразі немає такої суми та може надати лише частину неправомірної вигоди у сумі 15 000 доларів США, а решту зможе віддати протягом тижня, на що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 погодились.
У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 19.12.2024 вплинули на голову Дніпровської міжрайонної МСЕК ОСОБА_12 та інших членів комісії, у результаті чого ОСОБА_7 надано ІІ групу інвалідності з діагнозом цукровий діабет ІІ типу.
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 19.12.2024, приблизно о 12 год. 28 хв., перебуваючи поруч з супермаркетом «Фора», за адресою - м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 28, отримали від ОСОБА_7 частину неправовірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США за здійснений вплив на членів Дніпровської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії.
У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 06.01.2025, приблизно о 18 год. 00 хв., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, зателефонували ОСОБА_7 та погрожуючи останньому повідомили, що відповідно до попередньо досягнутих домовленостей ОСОБА_7 повинен терміново передати їм неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США, у разі відмови вони, використовуючи свої зв'язки зі службовими особами Дніпровської міжрайонної МСЕК, скасують рішення про надання ОСОБА_7 ІІ групи інвалідності.
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 11.01.2025, приблизно о 12 год. 40 хв., перебуваючи поряд з рестораном швидкого харчування «McDonald's», за адресою - Київська область, вул. Київський шлях, 67, отримали від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США, за здійснений вплив на лікарів КПН «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» та членів Дніпровської міжрайонної МСЕК за надання повного пакету медичних документів, що підтверджують отримання ОСОБА_7 ІІ групи інвалідності.
На думку слідчого, існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, пов'язаного з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди з метою особистого збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує високу ймовірність його свідомої позапроцесуальної поведінки.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків, а також осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому дій та перешкоджати встановленню їх місця знаходження.
Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.
Також слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі до восьми років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 09 березня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 998 480 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1