Справа № 761/34896/24
Провадження № 2-п/761/54/2025
29 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кручанюк Наталії Леонідівни про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024р. у цивільній справі №761/34896/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У січні 2025р. за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана заява.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175, 285 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
Як вбачається з матеріалів заяви, адвокатом Кручанюк Н.Л. при зверненні до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою в інтересах Н.І., на підтвердження повноважень на представництво заявниці, долучено ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1800131, в якому не зазначено назву органу, у якому надається правова допомога.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 ЦПК України)
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012р. №36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021р. у справі № 554/213/19 вказав, що згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги ордер повинен містити конкретну назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до ст. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019р. у справі № 9901/939/18.
Таким чином, суддя вважає, що оскільки в ордері адвоката не зазначено найменування органу у якому останньому уповноважено здійснювати захист прав заявниці, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявниці у Шевченківському районному суді м. Києва.
Частиною 6 ст. 285 ЦПК України визначено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2025р. встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
Отже, при зверненні фізичної особи до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду судовий збір становить 605,60 грн.
Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір на користь держави за подання заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 605,60 грн. та надати суду документ (оригінал квитанції), що підтверджує його сплату, або вказати підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз'яснює заявниці, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Згідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, заявниці необхідно:
-надати суду повноваження (ордер) адвоката на представництво інтересів заявниці у Шевченківському районному суді м. Києва;
-надати оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн., або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зазначені документи надати суду з дотриманням вимог ч. 4 ст. 285 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кручанюк Наталії Леонідівни про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024р. у цивільній справі №761/34896/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: