СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20654/24
пр. № 2-а/759/31/25
30 січня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Ключника А. С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови за справою про адміністративне правопорушення протиправною та скасування постанови,
04.10.2024 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вказаним позовом, у якому просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити строки на звернення до суду із позовом; визнати протиправною та скасувати винесену ІНФОРМАЦІЯ_1 постанову №849 від 12.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП; покласти судові витрати на відповідача.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.09.2023 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову №849 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, про яку позивачу стало відомо лише 09.08.2024 року, при ознайомленні адвокатом позивача із матеріалами виконавчого провадження. Позивач із вказаною постановою не погоджується, вважає її такою, що підлягає скасуванню з огляду на відсутність належних даних, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Притягнення до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням складання процесуальних документів, було допущено процесуальні порушення, не виконано вимоги ст.277-2 КУпАП щодо повідомлення про розгляд справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст. 268 КУпАП щодо обов'язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, позивач не був обізнаний також про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а тому в порушення ст. 256 КУпАП позивачу не було роз'яснено його права, зважаючи на те, що позивачем не було отримано жодного повідомлення від відповідача про призначення дати та часу розгляду справи, ні про результати розгляду.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (а.с.35).
Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву та всі докази, які наявні у нього (а.с. 42)
Представник відповідача скориставшись процесуальним правом, 01.01.2025 року звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зважаючи на те, що за адресою АДРЕСА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно військовозобов?язаного громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в період дії правового режиму особливого періоду, позивач є призовного віку, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та був оповіщений 10.09.2023 року з текстом повістки вголос при свідках, про виклик його на 11.09.2023, о 09:00 яку він відмовився отримувати та відмовився поставити свій підпис про отримання повістки та військовозобов?язаний не прибув на виклик, причини неприбуття не повідомив. Внаслідок чого на позивача 12.09.2023 року було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, та в той же день винесено постанову про адміністративне правопорушення №849.
У свою чергу, 04.01.2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, зазначивши, що відповідач пропустив процесуальний строк подання відзиву на позовну заяву, у відзиві викладені обставини, які не відповідають дійсності, зокрема, що обставини про складання протоколу за адресою АДРЕСА_1 , а також те, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому у підтвердження таких доказів надає протокол, що складений у м. Києві. 3 огляду на вищенаведене залишається не зрозуміло де саме було складено протокол про адміністративне правопорушення, чому ІНФОРМАЦІЯ_1 виконував свої службові обов?язки на території Бучанського району Київської області, а також чому притягнув до адміністративної відповідальності особу, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім цього, позивач вважає, що не можливо в один день скласти протокол про адміністративне правопорушення та постанову, зважаючи на те, що відповідно до глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також, протокол складено із грубим порушення норм чинного законодавства, до того ж як наслідок через неправомірні дії відповідача, позивач фактично не міг жодним чином реалізувати свої права, оскільки постанова №849 за справою про адміністративне правопорушення від 12.09.2023 року винесена в той же день, що складався протокол.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що згідно постанови №849 від 12.09.2023 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої військовозобов?язаний ОСОБА_1 , 1987 року народження, був викликаний 10.09.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 9:00 год. 11.09.2023 але в зазначений у повістці день і час не з?явився. Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушив обов?язок громадян, з?являтись за викликом територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, під час дії правового режиму особливого періоду, встановлений ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 400,00 грн.
12.09.2024 року офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві ОК « ІНФОРМАЦІЯ_9 » СВ ЗСУ складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який 10.09.2023 року близько 14 год. 30 хв. біля буд. АДРЕСА_1 , відмовився від отримання повістки з викликом його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , текст повістки зачитаний при свідках у визначений день правопорушення не з'явився, чим порушив обов'язки громадян встановлені ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку" та ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Протокол складений за відсутності особи правопорушника.
Як вбачається із виписаної повістки №ВОЗіК №1009/23 від 10.09.2023 року на ім'я ОСОБА_1 , про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11.09.2023 о 09:00 год, у ній відсутній підпис позивача.
Згідно акту про відмову від повістки складеного 10.09.2023 року офіцером ВОЗіК ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , про те, що в АДРЕСА_1 , близько 14 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки з викликом його до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09:00 год. 11.09.2023 року. Текст повістки зачитано вголос. ОСОБА_1 попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 336, 337 КК України.
Як вбачається із інформації про виконавче провадження, відносно до ОСОБА_1 01.08.2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 на підставі постанови №849 від 12.09.2023 року про стягнення на користь державного бюджету штраф у розмірі 6 800,00 грн. в межах якого винено постанову від 07.08.2024 року про арешт майна боржника, та 07.08.2024 року постанову про розшук майна боржника.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сттатею 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення призовниками, вйськовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП в редакції на момент винесення оспорюваної постанови, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Абзацом 2 п.1 Додатку 2 Правил військового обліку і військовозобов'язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, визначено, що призовники і військовозобов'язані повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до вимог статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення статті 9 КУпАП визначають - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, вона була винесена відносно позивача в день складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення з метою дотримання її права на захист.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, тощо.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі №465/5145/16-а.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа, згідно практики Верховного Суду, викладений у постановах від 31 березня 2021 року в справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року в справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року в справі №308/12552/16-а та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про своєчасне повідомлення (проінформованість) позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також не надано суду доказів ухилення позивача від отримання повідомлення про розгляд його справи компетентним органом.
У постанові Верховного Суду в справі №465/5145/16-а від 25 травня 2022 року зазначено, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
З урахуванням цього та викладеного вище, неповідомлення позивача про час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу відповідно до вимог законодавства, суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Проте вказаною статтею не передбачено визнання рішення відповідача протиправним, а отже вимоги позивача про визнання рішення відповідача протиправним суд вважає необґрунтованими.
Таким чином, суд дослідив, що відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки особа, яка притягається до відповідальності не була проінформована про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Разом з цим, у порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідачем не забезпечено можливість позивачу скористатися фундаментальними правами - дати пояснення у справі, подати докази, заявити клопотання, а отже порушено його право на захист.
Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №849 від 12.09.2023 року була винесена у спосіб, який не передбачений нормами КУпАП, з підстав порушення норм процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенні вимог в частині про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо вимоги поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, слід зазначити.
Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, оскільки про складення у відношенні нього матеріалів про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення дізнався лише 09.08.2024 року, при ознайомленні адвокатом позивача із матеріалами виконавчого провадження.
Суд вбачає підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження вищевказаної постанови.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано: договір №1101-09/08/2024 від 09.08.2024 року та ордери №1718357 серія АІ, №1263321 серія ВІ.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, надані стороною позивача письмові докази, а також те, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, суд вважає вказані понесені витрати у розмірі 15 000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та зважаючи на те, що позивачем не надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги а тому суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір під час подання позовної заяви підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
З огляду на задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 245, 251, 256, 268, 276, 277, 277-2, 278, 280, 284, 286, 288 КУпАП; ст.ст. 5, 2, 77, 121, 120, 132,134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 849 від 12.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови за справою про адміністративне правопорушення протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати винесену постанову №849 від 12.09.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути зі ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 605 (Шістсот п'ять) грн 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ключник А.С.