СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/104/25
ун. № 759/28/25
03 січня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Святошинської окружної прокурора м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12024105080000319 від 13.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
03.01.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва звернувся прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12024105080000319 від 13.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Святошинський районним судом міста Києва розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , який кожен окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 12.03.2024 року перебуваючи за адресою: м. Київ, бул. Жуля Верна, 4 зберігав при собі поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною, без мети збуту.
12.03.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: м. Київ, бульвар Жуля Верна, 4, де займався своїми справами, близько 13 год. 00 хв, до останнього підійшли працівники поліції з метою перевірки документів особи, та запитали чи має ОСОБА_5 заборонені в обігу речовини, на що останній відповів, що має наркотичну речовину в правій кишені куртки, після чого, добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет з пазовим замком, в якому знаходилася кристалоподібна речовина фіолетового кольору.
Згідно висновку експерта № CE-19/111-24/16587- НЗПРАП від 09.04.2024 року надана для дослідження кристалічна речовина фіолетового кольору, яка знаходилася у безбарвному прозорому пакеті з полімерного матеріалу з пазовою застібкою, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину,-обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,851 г.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан -1-он), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України N?234 від 08.04.2013) «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров?я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров?я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, розмір виявленого та вилученого PVP масою 0,851 г є більшим за невеликий розмір, що становить 0,15 г, та достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності особи за ст. 309 КК України.
Отже, ОСОБА_5 маючи злочинний намір, спрямований на незаконне зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, діючи протягом року після засудження за ч. 1 статті 309 КК України придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, без мети збуту для особистого вживання.
Зазначає, що ризиками у даному кримінальному провадженні, визначеними ст. 177 КПК України, є запобігання спробам обвинуваченої переховуватися від суду. В судові засідання обвинувачена систематично не з?являється, про причини неявки не повідомляє. Також, до обвинуваченої було неодноразово застосовано привід.
Вказані обставини свідчать про порушення встановлених ст. 42 КПК України процесуальних обов?язків та умисне перешкоджання розгляду кримінального провадження судом. Запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п?яти років.
Таким чином вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, домашній арешт, особиста порука та застава не здатні запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив змінити прохальну частину клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Адвокат підозрюваного ОСОБА_4 в судовому підтримав пояснення прокурора та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав надані адвокатом ОСОБА_4 пояснення.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних (фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
За таких обставин, хоча і враховуючи тяжкість злочину, характер та обставини висунутої ОСОБА_5 підозри, проте з огляду також на вищенаведені дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді, а відтак відмовляє в його задоволенні.
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, вищенаведені дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України , щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокурора м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12024105080000319 від 13.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 наступні обов'язки:
-не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-прибувати до слідчого, прокурора, судді, суду за першим викликом, зокрема по телефону;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці та обчислюється з 03.01.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1