Номер провадження 2/754/833/25
Справа №754/13320/24
Іменем України
30 січня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачкою ОСОБА_1 04.02.2024 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 03798-02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» надало відповідачці в кредит грошові кошти в розмірі 7000,00грн, строком на 100 днів з процентною ставкою 2,50% в день. Позивач свої зобов'язання, відповідно до умов Договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти. Натомість відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала у зв'язку з чим станом на 16.09.2024 утворилась заборгованість в розмірі 24400,00грн, яка складається з: 7000,00грн - заборгованість по основній сумі боргу, 4375,00грн - заборгованість за відсотками, нарахованими кредитором за користування кредитними коштами, 13025,00грн - заборгованість за простроченими відсотками, нарахованими кредитором за користування кредитними коштами.
24.09.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
22.10.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що жодних кредитних коштів ні у яких кредиторів чи банків вона ніколи не брала Вказує, що кредитні кошти, про які зазначає позивач, на її банківську карту не надходили, що підтверджується випискою по карті. На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
14.11.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з метою уникнення порушення права позивача та відповідача на справедливий суд.
Представник ТОВ «Стар файненс груп» в судове засідання, призначене на 27.01.2025 не з"явився. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 27.01.2025 не з"явилась. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що необхідно задовольнити позов, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їм правовідносини.
У матеріалах справи міститься Договір про надання фінансового кредиту № 03798-02/2024 від 04.02.2024 укладений між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 .
Пунком 2.2. Договору визначено, шо видача кредитів клієнту-фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://suncredit.com.ua/
Відповідно до п. 1.1. Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно із п. 1.2. Договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби. Кредит надається строком на 100 днів. Дата надання кредиту 04/02.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 13.05.2024.
Пунктом 1.4. Договору встановлено, що за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентною ставки фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2. Договору. Якщо клієнт 28.02.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 64,00% на перший платіж відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та проінформований що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) від зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі відповідно до Графіку платежів (п. 1.4.1., 1.4.2. Договору).
Відповідно до п. 1.6. Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно із 4.4.2 Договору, клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку встановленому Договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Згідно із Кредитного договору ТОВ "Стар файненс груп" зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а клієнт зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Як убачається з Довідки iPay.ua Сервіс онлайн платежів, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору на переказ коштів уклденим між ними та ТОВ "Стар файненс груп", успішно прийнято платежі на користь ТОВ "Стар файненс груп", а саме: 04-02-2024 14:15:11 на суму 7000,00грн, маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 339514923, призначення платежу: Зарахування 7000грн на карту НОМЕР_1 .
Натомість, згідно із виписці АТ КБ«Приватбанк» по картці НОМЕР_1 , наданого до суду відповідачкою ОСОБА_1 за період з 01.02.2024 - 29.02.2024, на вищевказану банківську картку в лютому 2024 року відбувались нецільові надходження в розмірі 1800,00грн.
Отже на підставі вищенаведених доказів, не можливо встановити що 04.02.2024 на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від ТОВ "Стар файненс груп" було зараховано 7000,00грн кредитних коштів з ідентифікацією яка зазначена в системі iPay.ua.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Також визнано, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях, крім того підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 було направлено одноразовий ідентифікатор, як і відсутні підтвердження на який саме номер такий одноразовий ідентифікатор було направлено. Оскільки в реквізитах споживача ОСОБА_1 , в Договорі про надання фінансового кредиту № 03798-02/2024, зазначено аж чотири номери мобільних телефонів, а саме: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . А доказів приналежності цих номерів телефону саме ОСОБА_1 суду не надано.
Отже, ураховуючи викладене вище, суд вважає, що Договір про надання фінансового кредиту не був підписаний саме відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Оскільки відсутні належні та допустимі докази введення одноразового ідентифікатор саме відповідачкою ОСОБА_1 , а не будь-якої іншою особою.
Крім того, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Національної поліції в м. Києві із заявою про вчинення злочину щодо кредитного договору на суму 7000,00грн який був отриманий начебто на її ім"я. Результат розгляду заяви про вчинення злочину щодо кредитного договору ще відсутній.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Аналізуючи викладене вище,суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки стороною позивача не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-81 ЦПК України, і тому не підлягають задоволенню.
Відповідно статей 133, 141 ЦПК України інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись Конституцією України, статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 265-268 ЦПК України, суд,
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" , ЄДРПОУ 44022416, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Фізкультури, буд. 30-В.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2025, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко