Справа № 718/3951/24
Провадження 2/718/1097/24
"30" січня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 002/12139843-SP від 19.10.2021 у розмірі 37 291,03 гривень, а також судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.10.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/12139843-SP.
26.06.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф. Відповідно до витягу з реєстру права вимоги № НІ/11/20-Ф ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 37 291,03 грн., з яких 16 719 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту, 20 5711 грн. - загальна заборгованість за відсотками. Вказану заборгованість, а також судові витрати позивач просив стягнути з відповідач на свою користь.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31.12.2024 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 скористалася правом на подачу відзиву, в якому просила відмовити у задоволенні позову у зв'язку із тим, що стороною позивача на підтвердження свої вимог не надано первинних бухгалтерських документів про перерахування їй кредитних коштів. Також вказала, що вона підписала заяву-анкету № 919277 від 19.10.2021 на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, проте нею цієї картки не отримано. Також вказує, що кредитний договір № 002/12139843-SP від 19.10.2021 нею не підписувався і їй не відомі умови кредитування. Після підписання анкети-заяви відповідача не повідомляли про погодження кредитних лімітів чи наданні конкретної суми кредиту, тому ОСОБА_1 розцінила такі дії як відмову в наданні кредиту.
Судом, враховано, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Отже, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався без участі учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини другої ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надано заяву-анкету № 919277 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» ОСОБА_1 від 19.10.2021.
Також встановлено, що 26.06.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/20+9-Ф, за умовами якого ТОВ «Таскомбанк» за плату відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього договору. Фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором прав вимоги на борг (п. 2.1, п. 2.2 договору факторингу).
З наданої позивачем копії Акта прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 встановлено, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги кількістю (не зазначено), після чого, з урахуванням пункту 2.1 Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги боргу від позичальника і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів. Загальна сума заборгованості складає ( не зазначено).
На підтвердження наявності заборгованості відповідача представник позивача склав розрахунок заборгованості за період з 26.06.2024 по 30.11.2024, відповідно до якої у відповідача ОСОБА_1 існує борг у розмірі 37 291,03 грн з яких: 16 719,99 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 20 571,04 грн загальна заборгованість по відсоткам.
Відповідно до наданого Витягу з Реєстру Прав Вимоги до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на вказану ви ще суму.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом із тим, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано посилань на докази підтвердження зарахування кредитних коштів щодо укладання кредитного договору № 002/10714893-SP від 01.07.2021 та фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), не надано договір № 002/12139843-SP від 19.10.2021, на який посилається представник позивача, виписки з карткового рахунку відповідача.
В матеріалах справи міститься лише заява № 919277 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таксомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Відповідно до абз. 2, 12 п. 2 заяви № 919277 після отримання банком від мене (відповідача) цієї заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції та підписання банком цієї зави анкети, публічна пропозиція разом з додатками та цією заявою-анкетою будуть складати договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної карти, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Ця заява-анкета є заявою про відкриття рахунку.
Позивач як фактор мав за договором факторингу отримати не тільки Кредитний договір, а й документацію, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошових вимог до боржників, тобто мав отримати детальні розрахунки заборгованості за договором позики станом на дату відступлення права вимоги, виписки з рахунку клієнта.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором, здійснений представником ТОВ «ФК «ЄАПБ», є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом.
Так, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
З матеріалів справи встановлено, що стороною позивача додано копії договору факторингу від 26.06.2024, однак вони надані не в повному обсязі, а лише містять окремі копії аркушів договору факторингу, відсутні додатки № 1, 3-7. А отже, даний договір факторингу не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ відступлення права вимоги за кредитним договором № 002/12139843-SP від 19.10.2021.
Наданий позивачем витяг з Реєстру боржників до договору факторингу не містять підпису сторін фактора та клієнта, які б підтверджували дійсність переходу права вимоги до відповідача за договором. Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.
Отже, позивач не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за кредитними договорами.
Інших доказів по суті спору матеріали справи не містять та позивач не вказує обставин, які унеможливили йому подати інші докази на підтвердження заявлених вимог.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, укладення кредитного договору і надання позичальнику кредитних коштів за обставин викладених в позовній заяві, набуття права грошової вимоги позивачем до відповідача позивачем не доведено.
Наявні в матеріалах справи Договір факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 укладений між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «Таскомбанк», витяг з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, де боржником значиться відповідач ОСОБА_1 і зазначений номер кредитного договору № 002/12139843-SP від 19.10.2021, - не є достатніми доказами на підтвердження набуття та існування у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до відповідача.
Таким чином, враховуючи вище наведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Василь Скорейко