Справа №716/514/23
28.01.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.
з участю секретаря судових засідань Шафер В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів адвоката Гірчак Н.А. про компенсацію судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області Малітовська Тетяна Миколаївна про визнання недійсними відмови від прийняття спадщини та свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно за законом,
В провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області Малітовська Тетяна Миколаївна про визнання недійсними відмови від прийняття спадщини та свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно за законом.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
За наслідками проведення 14.10.2024 р. підготовчого засідання у справі судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 14.01.2025 позовну заяву залишено без розгляду.
Представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвокатом Гірчак Н.А. подано до суду заяву про вирішення питання щодо компенсації понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у відповідності до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку із залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача, в розмірі по 10000 грн на користь кожного. В обґрунтування заяви покликається на те, що необґрунтованість та недобросовісність дій позивача полягають у поданні позову, який майже два роки перебував у провадженні суду, у зв'язку із чим відповідачі вимушені були звернутися за правничої допомогою та сплатити гонорар адвокату. Крім того, посилається на зловживання стороною позивача на стадії призначення судом експертизи, оскільки їх стороною не надано відповідних матеріалів для її проведення. Просить заяву задовольнити та провести розгляд даного питання без їх участі.
Позивач та його представник в судове засіданні не з'явились, хоча повідомлені належним чином, оскільки в ухвалі від 14.01.2025 суд зазначив про додаткове засідання.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи щодо вирішення заявлених питань, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Ухвалою суду від 14.01.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області Малітовська Тетяна Миколаївна про визнання недійсними відмови від прийняття спадщини та свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно за законом, залишено без розгляду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Отже, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача. Саме по собі звернення позивача до суду за захистом порушеного права не може свідчити про зловживання процесуальними правами, а дії, направлені на захист свого права, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодування понесених витрат на правову допомогу.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом із цим, залишення заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд зазначив, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами. Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 грудня 2022 року у справі № 910/12184/20 вказав, що неявка повноважного представника позивача, належно повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані дії у розумінні частини п'ятої статті 130 ГПК України. При цьому саме на позивача покладається обов'язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.
З огляду на наведене, позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом, створив відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 умови, які викликали необхідність укладення ними договору про надання правової (правничої) допомоги.
Суд залишив позов без розгляду. Ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в апеляційному порядку позивачем (його представником) не оскаржувалася, що свідчить про його згоду з таким висновком суду першої інстанції.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків.
За таких підстав можна повністю погодитись з позицією представника відповідачів адвокатом Гірчак Н.А. про те, що здійснені відповідачами витрати пов'язані з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача стали підставою для вимоги про компенсацію здійснених останніми витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідачів адвокат Гірчак Н.А. одночасно з поданням відзиву на позовну заяву 18.05.2023 подала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачі понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи (а. с. 60, 61). Зокрема в них йдеться про те, що згідно додаткової угоди від 11.05.2023 до договору про надання правової допомоги №12 та №13 від 11.05.2023 між адвокатом та клієнтом визначено вартість послуг адвоката у фіксованому розмірі в сумі 10000 грн.
У справі №922/2821/18 Верховний Суд звернув увагу, що неповідомлення учасником справи іншого учасника про попередній розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження вимог позбавляє іншого учасника можливості подати клопотання про зменшення розміру таких витрат (постанова від 21 серпня 2019 року).
Разом з тим, судом встановлено, що заява про розподіл судових витрат з відповідними доказами на їх підтвердження представником відповідачів адвокатом Гірчак Н.А. подана вчасно в межах строку встановленого ухвалою суду від 14.01.2025. Крім того, останньою надано суду підтвердження надіслання копії вказаної заяви з додатками позивачу ОСОБА_1 завчасно.
Жодного клопотання з боку сторони позивача про зменшення розміру таких витрат суду не надано.
Також заявником суду надано копію Договору про надання правової допомоги № 12 від 11.05.2023 укладеного між адвокатом Гірчак Н.А. та відповідачем ОСОБА_2 , копію Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №12 від 11.05.2023, Акт приймання-передачі виконаних робіт з надання професійної правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера №49 від 15.01.2025 про прийняття від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 10000 грн. Також заявником суду надано копію Договору про надання правової допомоги № 13 від 11.05.2023 укладеного між адвокатом Гірчак Н.А. та відповідачем ОСОБА_3 , копію Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №13 від 11.05.2023, Акт приймання-передачі виконаних робіт з надання професійної правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера №48 від 14.01.2025 про прийняття від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 10000 грн.
Вказані письмові докази та все вищенаведене дає суду право зробити висновок про обґрунтованість заяви представника відповідачів адвоката Гірчак Н.А. про компенсацію судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Саме тому, її необхідно задовольнити та стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 понесені останніми судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 141, 142, 257, 258, 259, 260, 263 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідачів адвоката Гірчак Н.А. про компенсацію судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області Малітовська Тетяна Миколаївна про визнання недійсними відмови від прийняття спадщини та свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданий 18.08.2022 органом 7316, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає в с. Товтри Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 , понесені нею судові витрати, пов'язані з розглядом справи в виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданий 18.08.2022 органом 7316, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає в с. Товтри Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає в АДРЕСА_1 , понесені нею судові витрати, пов'язані з розглядом справи в виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ