Справа № 703/5915/24
2/703/195/25
про прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду
30 січня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судового засідання Яковенко І.В.
за участі
представника позивача Глембоцької К.О. (в режимі ВКЗ)
представника відповідача Назаренка С.М. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глембоцької Катерини Олександрівни про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Глембоцька Катерина Олександрівна, до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про припинення договору іпотеки,
05 листопада 2024 року ОСОБА_1 , інтересах якої діє адвокат Глембоцька К.О., звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд: визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору №CSS0GA0000300, укладеного 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Приватбанк», предметом іпотеки за яким є житловий будинок АДРЕСА_1 ; припинити обтяження іпотеки відносно предмету іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору №CSS0GA0000300, укладеного 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Приватбанк» (реєстраційний номер обтяження 8526); припинити обтяження - заборону на нерухоме майно відносно предмету іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору №CSS0GA0000300, укладеного 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Приватбанк» (реєстраційний номер обтяження 8528).
Ухвалою судді від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк.
30 січня 2025 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глембоцької К.О. про збільшення позовних вимог, в якій позовні вимоги, що викладені у позовній заяві, доповнено новими вимогами, а саме: припинити обтяження іпотеки відносно предмету іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер: 7110500000:10:001:0186, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору №CSS0GA0000300, укладеного 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Приватбанк»; припинити обтяження - заборону на нерухоме майно відносно предмету іпотеки: земельна ділянка, кадастровий номер: 7110500000:10:001:0186, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору №CSS0GA0000300, укладеного 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Приватбанк».
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Глембоцька К.О. у судовому засіданні просила прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» Назаренко С.М. у судовому засіданні вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви представника позивача про збільшення позовних вимог відніс на розсуд суду.
Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали цивільної справи в обсязі, необхідному для правильного вирішення заяви про збільшення позовних вимог, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, станом на 30 січня 2025 року перше судового засідання у справі не проведено.
У постанові Верховного Суду по справі № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, зроблено правовий висновок згідно якого позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Натомість, позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням змісту заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глембоцької К.О. про збільшення позовних вимог, та раніше поданої позовної заяви, згідно яких заявою про збільшення позовних вимог фактично доповнено поставлені у позовній заяві вимоги новими, суддя розцінює вищевказану заяву представника позивача як зміну предмету позову та приймає її до розгляду.
Керуючись ст.12, 43, 49, 260, 261 ЦПК України,
Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глембоцької Катерини Олександрівни від 30 січня 2025 року про збільшення позовних вимог, яку суд розцінює як зміну предмету позову, до розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Глембоцька Катерина Олександрівна, до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про припинення договору іпотеки.
Розгляд даної цивільної справи здійснювати з врахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глембоцької Катерини Олександрівни від 30 січня 2025 року про збільшення позовних вимог, яку суд розцінює як зміну предмету позову.
Судове засідання у справі відкласти на 13 годину 30 хвилин 20 лютого 2025 року.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Роз'яснити відповідачу, що він має право протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, яку суд розцінює як зміну предмету позову, і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову з урахуванням заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, яку суд розцінює як зміну предмету позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.
Надати відповідачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою сторінки http://court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий Т.В. Ігнатенко