Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №229/7456/24
27.01.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі судового засідання - Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», через свого представника за довіреністю - Меркулова Валерія Валерійовича, звернувся у Дружківський міський суд Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.11.2013 у розмірі 41572 грн. 95 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
До того ж, при подачі вказаного позову до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 грн., що підтверджується платіжним документом № ZZ428В23Т8 від 18.10.2024.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 11.11.2024, матеріали цієї справи передано до Черкаського районного суду Черкаської області, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, для розгляду за підсудністю.
Разом з тим, відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 03.12.2024, матеріали цієї справи передано до Придніпровського районного суду м. Черкаси, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, для розгляду за підсудністю. До Придніпровського районного суду м. Черкаси матеріали справи № 229/7456/24 надійшли 20.12.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024, справа № 229/7456/24 передана у провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни.
Ухвалою суду від 23.12.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
Відповідач відзив на позов не подав.
Разом з тим, 21.01.2025 на адресу суду надійшла письмова заява позивача, через представника за довіреністю - Савіхіної А.М., від 20.01.2025 про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки, станом на 17.01.2024 заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена. Крім того, у зв'язку із закриттям провадження у справі, просить повернути сплачений при подачі цього позову судовий збір.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про можливість проведення розгляду справи без участі представника банку.
У судове засідання відповідач не з'явилася, хоча повідомлявся судом про дату, час та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, 27.01.2025 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що він не заперечує проти закриття провадження у даній справі.
Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення справи за заявою позивача, яка подана його представником про закриття провадження у справі.
Врахувавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та докази, суд приходить до наступних висновків.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що на теперішній час між сторонами не залишилося неврегульованих питань, тобто відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висвітленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином, суд вважає, що подану заяву про закриття провадження слід задовольнити, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю предмету спору, враховуючи заяву позивача, що подана його представником від 27.11.2024, яка надійшла до суду 27.11.2024 та прийнята судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Суд роз'яснює наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України. Так, ч. 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Підстав для неприйняття заяви від 20.01.2025, що подана представником позивача - Савіхіною А.М., у межах наданих їй повноважень, відповідно до довіреності № 15729-К-Н-О від 12.11.2024, судом не встановлено, наслідки закриття провадження учасникам справи зрозумілі, а тому провадження у справі підлягає до закриття.
При вирішенні заяви про закриття провадження у справі, судом враховані висновки Верховного Суду, що висвітлені у постанові від 20.09.2021 (справа № 638/3792/20).
Що стосується вимог позивача про повернення сплаченого судового збору, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України № 3674-VІ.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку, у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, яке набрало законної сили, засвідчена належним чином.
Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.
Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.
Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
Таким чином, суд вважає, що необхідно повернути позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., відповідно до платіжного документу № ZZ428В23Т8 від 18.10.2024, оскільки дана справа підлягає до закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - за відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 13, 133, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -
Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», що подана його представником за довіреністю Савіхіною Анастасією Миколаївною - задовольнити.
Цивільну справу № 229/7456/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити провадженням у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) із державного бюджету судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, відповідно до платіжної інструкції № ZZ428В23Т8 від 18.10.2024, - у розмірі 2422грн. 40коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений 29.01.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька