Справа №766/6745/24 н/п 2/766/3811/25
"29"січня 2025 р.
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 06.05.2023 року ОСОБА_1 з уклав з АТ «Сенс Банк» угоду про надання споживчого кредиту №500768909. Відповідно до умов кредитного договору Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 місяців. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, проте останній своїх зобов'язань належним чином не виконав, наслідок чого станом на 08.08.2023 заборгованість за кредитним договором склала 182989,71гривень.
З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, яку залишено відповідачем без реагування. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині позову просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували підписання відповідачем означеного кредитного договору та додатків до нього фактичним або електронним підписом, який дійсно належить відповідачу. Позивачем не надано доказі того, що відповідач мав можливість розпоряджатись його грошовими коштами. Тобто, доказів отримання відповідачем грошових коштів, як і доказів того, коли саме, в якій спосіб та у якій сумі він розпоряджався грошовими коштами позивача. Не доведено належними доказами розмір заборгованості в розмірі 182 989,71 грн. Не зазначено, коли така заборгованість виникла у відповідача, про що не зазначено у позові та не вбачається з наданих доказів. Позивачем жодних первинних документів на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 182 989,71 грн. до суду не надано. Акцентує увагу суду, що вказаний кредитний договір не підписувався відповідачем, що підтверджується відсутність фактичного або електронного підпису відповідача. Підсумовуючи вищенаведене, можна прийти до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні докази підписання кредитного договору відповідачем, тобто позивачем не підтверджено вільне волевиявлення сторони правочину на його вчинення під час його укладення, а тому наданий позивачем кредитний договір № 500768909 від 06.05.2023 року не може бути визнаний доказом існування між сторонами будь-яких договірних правовідносин. Також зазначив, що наданий позивачем не є належним доказом, який підтверджує заборгованість відповідача, оскільки, він не відображає розмір грошових коштів, які відповідач витратив та які він поклав на картковий рахунок. У зв'язку із чим просить відмовити Акціонерному товариству «Сенс Банк» у задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Надав заяву про розгляд справи без його участі, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві та стягнути судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500768909 від 06.05.2023, яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що в ній ОСОБА_1 пропонує АТ «Сенс Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту на умовах: тип кредиту «кредит готівкою»; сума кредиту 180781,94 грн; процентна ставка, % річних 4,99%, тип ставки - фіксована; строк кредиту 120 міс.
Під час користування кредитом ОСОБА_1 пропонує банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення Угоди; б) за обслуговування (управління) кредиту щомісячно: за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0,10% від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ; за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 1,00% від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ; за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - 0,50% від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту 06.05.2033 року.
Для повернення заборгованості за Угодою пропонує використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Кредитні кошти просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором № 631753168 від 08.09.2021р. Розмір 96 028,77 грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в AT «Сенс Банк».
Також в оферті зазначено, що у випадку згоди з запропонованими умовами, що містить Оферта, Акцепт здійснюється Банком шляхом направлення Позичальнику підписаного електронним підписом Акцепту на зазначену у Оферті електронну адресу Позичальника і надання коштів Позичальнику у спосіб, визначений в Оферті.
Крім того вказано, що підписанням електронним підписом цієї Оферти позичальник засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування.
Зі змісту акцепту пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500768909 від 06.05.2023р., яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що в ній АТ «Сенс Банк» приймає пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500768909 від 06.05.2023р. на запропонованих ним умовах.
На підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту, до позовної заяви додано копію меморіального ордеру № 1734635735 від 06.05.2023 року та виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 за період 06.05.2023р. по 08.08.2023р.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом №500768909 станом на 06.05.2023р. загальна сума заборгованості станом на 08.08.2023 року становить - 182 989,71 грн., з яких 180 147,69 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 299,68 грн. - заборгованість по відсотках, 542,34 грн. - заборгованість по комісії.
За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтями 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Вимогамич.1, ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ч.1 ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт)повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Вимогами ст.643 ЦК України передбачено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015(далі Закон № 675).
Відповідно дост.3 цього Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом пере направлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані позивачем докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає що позивачем АТ «Сенс Банк» не доведено, що 06.05.2023 між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500768909.
В даному випадку суд враховує, що відповідно до положень ст.641-642 ЦК України оферта це пропозиція певній стороні укласти договір з урахуванням викладених умов. Оферта вважається прийнятою після її акцепту.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації особи що підписувала електронний документ. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа, що узгоджується з положеннями ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
При ухваленні даного рішення суд звертає увагу на те, що оферта від імені ОСОБА_1 на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500768909 від 06.05.2023 року, яка міститься в матеріалах справи, не містить підпису ОСОБА_1 .
Підписанням електронним підписом цієї оферти, позичальник свідчить про отримання всієї інформації про умови кредитування. Однак такий електронний підпис ОСОБА_1 та номер його ідентифікатору в оферті відсутній.
Відповідний електронний підпис ОСОБА_1 та номер його ідентифікатору відсутній також і в графіку платежів (Додаток №1), що є невід'ємною частиною угоди, паспорті споживчого кредит та клопотанні від імені ОСОБА_1 .
При цьому довідка АТ «Сенс Банк» про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 не містить ні дати такої ідентифікації, ні дати її складення, ні інформації про представника Банку, який підтвердив ідентифікацію. В цій довідці відсутні будь-які відомості про те, в результаті яких дій було проведено ідентифікацію ОСОБА_1 .
Відповідно, вказане не може бути належним підтвердженням того, що надана до суду оферта від імені ОСОБА_1 на укладання угоди про надання споживчого кредиту була підписана ОСОБА_1 та що останньому були відомі умови такого договору.
Таким чином вказані обставини, на переконання суду, викликають обґрунтовані сумніви щодо підтвердження укладення договору між Банком та відповідачем.
На переконання суду, наведені обставини не можуть свідчити про волевиявлення ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач засвідчила як вищевказану оферту, так і додані до неї документи шляхом накладення електронного підпису або електронного цифрового підпису, чи електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чи аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису).
Відсутність вказаних доказів позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов'язковим у разі пред'явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за порушення грошового зобов'язання.
З огляду на наявні у справі докази суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що при укладенні між сторонами у справі договору Банк дотримався вимог про повідомлення відповідача як споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Такий висновок відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстави недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст.526, 599, 611, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 43,49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274, 354-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна