Єдиний унікальний номер 644/3111/24
Номер провадження 22-ц/818/651/25
29 січня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року в складі судді Шевченка С.В. по справі № 644/3111/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що вони з відповідачем з 19 листопада 2005 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду від 15 липня 2013 року. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає з нею. Наразі син є повнолітнім і відповідач перестав сплачувати аліменти на його утримання. ОСОБА_2 вступив до Харківського національного університету радіоелектроники на денну бюджетну форму навчання, термін навчання до 30 червня 2027 року. Син не працює, не має власних доходів та потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Вона самостійно нести тягар з утримання сина не може, оскільки наразі не працює та перебуває на утриманні другого чоловіка. Відповідач має постійне місце роботи в ТОВ «Тубний завод», тож має можливість надавати синові допомогу.
Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 02 квітня 2024 року до закінчення ним навчання.
28 травня 2024 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що наразі він не має можливості надавати допомогу повнолітньому синові, адже на його утриманні перебувають дружина ОСОБА_3 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і не має доходу, дочка дружини від першого шлюбу і спільний син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також непрацездатний батько ОСОБА_4 , інвалід третьої групи. Його дохід складає лише його заробітна плата, яка повністю витрачається на щоденні потреби, тому сплата аліментів у розмірі 1/4 частини на утримання повнолітнього сина значно погіршить його матеріальне становище.
05 червня 2024 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказала, що дочка другої дружини відповідача не є його дитиною, та обов'язок з її утримання покладено на її батька, відпустка по догляду за дитиною у ОСОБА_3 добігає кінця, та вона може вийти на роботу, доказів перебування батька відповідача на його утриманні не надано. Відповідач працевлаштований, стабільно отримує заробітну плату, однак не визнає свого обов'язку допомагати сину та взагалі не цікавиться його життям.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500,00 грн щомісяця, починаючи з 25 квітня 2024 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання чи досягнення ним 23 років, в решті позову - відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь державного бюджету України витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач працевлаштований, має можливість надавати допомогу повнолітньому сину, що продовжує навчання, та з урахуванням перебування у нього на утриманні дружини, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, малолітніх дітей, непрацездатного батька, доцільним є стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1500,00 грн щомісячно.
На вказане судове рішення 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати частково, а саме у частині визначення розміру аліментів, та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач не має обов'язку з утримання дочки його дружини від попереднього шлюбу, не є її батьком. Доказів перебування на утриманні відповідача його батька, який отримує пенсію у достатньому розмірі, не надано. Вона просила стягнути з відповідача аліменти у частці від його заробітку, а не у твердій грошовій сумі, як визначив суд. Суд не застосував норму статті 182 СК України щодо мінімального гарантованого та рекомендованого розміру аліментів.
Відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 не надходило.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено, щоОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 19 листопада 2005 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 липня 2013 року (а.с. 5).
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає з матір'ю (а.с. 3, 9, 12).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 червня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 17 квітня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6).
ОСОБА_2 є студентом групи КБІКС-23-1, першого курсу факультету КІЧ Харківського національного університету радіоелектроніки, навчається на денній формі на бюджеті, термін навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року, що підтверджується довідкою Харківського національного університету радіоелектроніки від 18 березня 2024 року № 24/192 (а.с. 4). У вересні 2024 року він став студентом другого курсу, що підтверджується довідкою Харківського національного університету радіоелектроніки від 13 вересня 2024 року № 24/720 (а.с. 49).
22 серпня 2015 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , наразі має прізвище « ОСОБА_7 » (а.с. 13).
04 березня 2019 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_10 (а.с. 22).
ОСОБА_11 має дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої є ОСОБА_13 (а.с. 15).
Судовим наказом Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2021 року у справі № 646/5802/21 стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4частки з усіх видів заробітку, однак згідно довідки головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21 травня 2024 року № 62257-20 ОСОБА_3 , не отримувала аліменти з ОСОБА_13 з 01 листопада 2021 року по 20 травня 2024 року (а.с. 26).
Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_14 мають сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує домашнього догляду з 23 липня 2024 року, що підтверджується довідкою КНП «Мереф'янська центральна районна лікарня» від 11 лютого 2024 року (а.с. 51).
З довідки про доходи від 17 травня 2024 року, виданої ТОВ «Тубний завод», вбачається, що ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року доходів не має (а.с. 28).
Дохід ОСОБА_2 з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року склав 125 985,22 грн, з яких утримано 24 567,10 грн, виплачено 101 418,12 грн, що підтверджується довідкою про доходи від 17 травня 2024 року, виданою ТОВ «Тубний завод» (а.с. 29).
Дохід ОСОБА_1 за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року складався лише з аліментів та соціальних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради у розмірі по 8000,00 грн на місяць, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с. 37-38).
Як вбачається з довідки про доходи Харківського національного університету радіоелектроніки від 19 вересня 2024 року № 13, за період з 01 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року ОСОБА_2 доходів не має (а.с. 50).
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з ним, є інвалідом третьої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , копією довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААВ № 649911 від 20 березня 2014 року (а.с. 23, 27, 46).
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, що продовжують навчання, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд, зокрема, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.
У випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 6-1296цс15, у постановах Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 622/373/16-ц, провадження № 61-1717 св 18, від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17, провадження № 61-39201св18.
Як вбачається з матеріалів справи, син сторін ОСОБА_2 досяг повноліття, є студентом Харківського національного університету радіоелектроніки, навчається на денній формі, у зв'язку з чим самостійного заробітку не має.
Встановивши, що син сторін продовжує навчатися у вищому навчальному закладі та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а його батько ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату в середньому близько 20 000,00 грн на місяць, суд першої інстанції дійшов в цілому обґрунтованого висновку про те, що відповідач має можливість надавати сину відповідну допомогу та сплачувати аліменти.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що суд вийшов за межі позовних вимог, визначивши розмір аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі, тоді як вона заявляла вимогу про визначення їх у частці від доходу відповідача, є помилковими, адже відповідно до частини 1 статті 200 СК України суду надається право визначити розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Натомість, норма частини 1 статті 184 СК України про те, що суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою одержувача, тобто за його/її вибором, застосовується до правовідносин щодо стягнення аліментів на малолітніх і неповнолітніх дітей, а не на повнолітніх дочку, сина. Так само і мінімальний гарантований та рекомендований розмір аліментів законом передбачено саме для аліментів на малолітніх і неповнолітніх дітей, а не на повнолітніх дочку, сина. Межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, законом не встановлено.
Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, у твердій грошовій формі в сумі 1500,00 грн на місяць суд першої інстанції не мотивував належним чином саме такого розміру і форми їх стягнення.
З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 вдруге одружений та має малолітню дитину, що потребує домашнього догляду, доказів перебування на його утриманні непрацездатного батька не надано, та обов'язок з утримання дочки його дружини від першого шлюбу покладений на її батька ОСОБА_13 , виконання якого мають забезпечити органи виконавчої служби у виконавчому провадженні, з урахуванням розміру доходів сторін, потреб їх повнолітнього сина, колегія суддів вважає, що справедливим і достатнім буде стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, однак не більш як до досягнення ОСОБА_2 23 років.
Визначений розмір аліментів - 1/8 частина доходів відповідача щомісячно, є обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідає потребам сина сторін, який навчається на бюджетній формі, не потребує витрат на оплату гуртожитку, оренду житла, проїзд у зв'язку з навчанням у режимі онлайн. Доказів щодо необхідності стягнення аліментів у більшому розмірі, а саме - 1/4 частини доходів відповідача, позивачкою не надано.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», частково задоволено, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року в частині розміру та способу стягнення аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 квітня 2024 року та до закінчення ним навчання, однак не більше, ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 40 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 29 січня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина