Справа № 645/3088/24 Суддя суду 1 інстанції: Шевченко Г.С.
Провадження № 33/818/103/25
28 січня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шинкарьова С.А. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.09.2024, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1982 року народження,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, з оплатним вилученням транспортного засобу КІА Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 .
Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 03.05.2024 об 11 год 38 хв за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 264, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА Sportage», державний номер НОМЕР_1 , під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції (бензодіазепіни), що підтверджується висновком №1267 лікаря-нарколога КНП ХОР ОКНЛ. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Не погодившись з постановою районного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Шинкарьов С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушенням норм процесуального права судом першої інстанції.
Разом з тим захисник ОСОБА_1 - адвокат Шинкарьов С.А. просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, оскільки він вже подавав апеляційну скаргу, яка була повернута постановою Харківського апеляційного суду.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
ОСОБА_1 та його захисник належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що 03.05.2024 об 11 год 38 хв за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 264, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА Sportage», державний номер НОМЕР_1 , під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції (бензодіазепіни), що підтверджується висновком №1267 лікаря-нарколога КНП ХОР ОКНЛ. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Як вбачається з Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який видано КНП ХОР «ОКНЛ» №1267 від 06.05.2024, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (Бензодіазеніни). (а.с. 7)
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 чи його захисник висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник до суду не надали.
Апеляційний суд не вбачає порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015, оскільки вбачається з матеріалів справи, остаточний діагноз, а саме сп'яніння бензодіазепінами, зроблений лабораторним методом, визначена в тексті Постанови КМУ № 770 від 6 травня 2000 р. № 770 Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та іншому трактуванню не підлягає.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25)
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суддя виходив з конкретних обставин правопорушення, та вважав за необхідне накласти мінімальне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами та оплатним вилученням транспортного засобу.
Ст. 25 КУпАП передбачено, що оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Отже, санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП містить альтернативу до застосування адміністративного стягнення, а саме:
1) накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
2) адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В обох випадках, законодавець передбачив можливість диференціації адміністративного стягнення.
Тобто передбачає принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.
Апеляційний суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На переконання апеляційного суду, застосування такого додаткового виду адміністративного стягнення, як оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, суддя повинен належним чином вмотивувати необхідність застосування такого стягнення.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням автомобіля «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_1 , суддя лише формально зазначив про необхідність застосування такого адміністративного стягнення.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до п.4 ч.8 ст.294 КУпАП змінює постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.09.2024 в частині оплатного вилучення автомобіля, що на переконання апеляційного суду буде відповідатиме меті адміністративного стягнення, та завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шинкарьову С.А. процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шинкарьова С.А. задовольнити частково.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.09.2024 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП року - змінити, скасувавши її в частині оплатного вилучення автомобіля «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_1 .
В іншій частині постанову судді- залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко