Справа № 642/2800/24 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/368/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Крадіжка
16 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові в режимі відеоконференціїї кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 20.08.2024,-
Оскаржуваною ухвалою постановлено задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження №12023221200002303 від 10.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.185 КК України - закрити згідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судом встановлено що ОСОБА_8 09.09.2023 року приблизно о 16-00 годині, знаходячись біля приміських кас, що розташовані за адресою: м.Харків, площа Привокзальна 1, побачив на лавці раніше не знайомого ОСОБА_9 , який був в алкогольному сп'янінні. У ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, після чого останній підійшов до потерпілого та переконавшись, що потерплій не розуміє, що відбувається, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді майнової шкоди і бажаючи їх настання, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, біля приміських кас, викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі А-20, з внутрішній кишені куртки потерпілого ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_8 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму, згідно висновку Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бакаріуса № 23212 від 26.09.2023 року - 2776 грн.
Вищевказані дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що вартість викраденого ОСОБА_8 майна становить 2776 грн., в той час як у 2023 році мінімальна сума збитку для визнання діяння крадіжкою становила 2684 грн.
Таким чином судом зроблено помилковий висновок про закриття кримінального провадження, з підстав недостатності суми збитку для кваліфікації дій обвинуваченого як крадіжка.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_7 та письмові пояснення обвинуваченого ОСОБА_10 , в яких останній просив провести судове засідання за його відсутності та просив разом із захисником залишити ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів провадження вбачається, що задовольнив клопотання обвинуваченого
ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження за його обвинуваченням за
ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України у зв'язку із
втратою чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправність
діяння виходячи при цьому із того, що на вартість майна, у здійсненні крадіжки якого обвинувачується ОСОБА_8 , згідно обвинувального акта становить 2776 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3028 грн станом саме на день розгляду провадження судом.
Натомість такий висновок є помилковим.
Відповідно до змін до ст. 51 КУпАП, які внесені Законом України «Про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та
деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне
викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності
правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, викрадення чужого майна
шляхом крадіжки вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент
вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Таким чином, для вирішення питання чи відповідає сума збитку (вартості майна) тій сумі з якої настає кримінальна відповідальність, суд мав виходити із розміру двох неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян саме на момент вчинення правопорушення дії ОСОБА_8 .
В той же час, станом саме на 2023 рік два
неоподаткованих мінімуми громадян становить 2 684 грн.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 інкримінується крадіжка майна,
яку він вчинив 09.09.2023, на суму 2 775 грн.
Отже на час вчинення ОСОБА_8 діяння вартість викраденого майна перевищувала два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2 684 грн, а отже підстави для закриття кримінального провадження п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України - відсутні.
Таким чином, закриваючи кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України на
підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України, суд невірно застосував законодавство
про кримінальну відповідальність.
За таких підстав, вважаю ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає
скасуванню.
Керуючись ст.ст. 392, 393, 409, 411, 412 ПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 20.08.2024 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді