Провадження № 33/803/330/25 Справа № 185/12374/24 Суддя у 1-й інстанції - Мельник Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
27 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сторчеуса Геннадія Миколайовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, командира взводу ВЧ НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 11.11.2024 року о 23.44 годині в м. Павлограді по вул. Центральна, 27 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 11027», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (тремтіння рук, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру 795735, своїми діями порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови суду як незаконної та необґрунтованої, постановленої з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з порушенням діючого законодавства, оскільки у ньому викладено суть правопорушення, а саме керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, яке встановлене візуальним оглядом працівників поліції і не підтверджується іншими доказами.
Підстави для зупинки транспортного засобу працівниками поліції також відсутні, оскільки не було факту порушення Правил дорожнього руху, це лише припущення поліцейського. Крім протоколу за ст. 130 КУпАП повинна бути ще постанова за порушення ПДР України. Так, у своєї рішенні Верховний суд від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимим доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено загальні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Дані ознаки встановлені шляхом візуального огляду водія поліцейським.
Пунктом 6 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Однак для огляну водія - ОСОБА_2 , в порушення діючого законодавства, свідки не залучались.
Відеозаписи, що знаходяться в матеріалах справи, не можуть бути допустимими доказами, оскільки складаються із декількох окремих корегованих частин, відеозапис не вівся безперервно. Долучений відеозапис не підтверджує факту порушення ПДР, не підтверджують відмову ОСОБА_3 від проходження медичного огляду.
Враховуючи, що доданий до протоколу відеозапис не є безперервним, цей факт свідчить про його зміну та редагування, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, тому даний відеозапис повинен був бути визнаний неналежним та недопустимим доказом по справі.
Вказує, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення про відсторонення ОСОБА_3 від керування автомобілем.
Враховуючи викладене, апелянт просить постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 скасувати, провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Сторчеус Г.М. повторно не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду на 08.30 год. 27 січня 2025 року. Сторона захисту в чергове подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю захиснику Сторчеус Г.М. ознайомилися з матеріалами справи через електронний суд або розглянути справу з урахуванням доводів апеляційної скарги та врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості виконувати свій обов'язок по захисту держави.
Щодо можливості апеляційного розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Сторчеус Г.М. , апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду 06 січня 2025 року (а.с.38) та головуючим по справі було визначено суддю Руденка В.В. (а.с.39).
Судовий розгляд було призначено на 20 січня 2025 року. Однак на визначену дату сторона захисту не з'явилася. Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 була подана заяву про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з зайнятістю його захисника (а.с.43).
З цього приводу апеляційний розгляд справи було відкладено на 27 січня 2025 року на 08.30 год., про що ОСОБА_1 та його захисник Сторчеус Г.М. були належним чином повідомлені та попереджений, що у разі повторної неявки до апеляційного суду, враховуючи визначені ч.4 ст.294 КУпАП процесуальні строки апеляційного розгляду, справу буде розглянуто без їх участі (а.с.44).
Натомість, у судове засідання, призначене на 27 січня 2025 року на 08.30 год. сторона захисту в цілому, повторно, не з'явилася та захисник в чергове подав заяву про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи через електронний суд.
Між тим, як убачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_4 був ознайомлений з матеріалами справи у суді першої інстанції згідно його заяви, що надійшла до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 20 грудня 2024 року (а.с.27), після чого ним же 22 грудня 2024 року була подана апеляційна скарга (а.с.31-34). Дані обставини безумовно свідчать про те, що сторона захисту скористалася своїм правом ознайомитися з матеріалами справи та своєчасно подати апеляційну скаргу. Захисник не був позбавлений такої можливості й після надходження справи до апеляційного суду в межах строку апеляційного розгляду, але своєчасно не скористався своїм процесуальним правом.
Отже зазначені обставини свідчать про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та намаганням навмисного затягування апеляційного розгляду справи.
В контексті ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
В своїх рішеннях, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).
При цьому Суд зазначав, що неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Отже, дотримуючись визначених ч.4 ст.294 КУпАП строків апеляційного перегляду справи та які спливли на день апеляційного розгляду, враховуючи зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та свідоме небажання з'явитися до суду і надати пояснення щодо власної версії обставин події, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Сторчеус Г.М., що у свою чергу не може вважатися порушенням прав, закріплених у ст.268 КУпАП та гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №171610 від 12.11.2024, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3) убачається, що 11.11.2024 о 23:44:00 годині в м. Павлоград, вул. Центральна, 27-А, водій ОСОБА_5 керував транспортним засобом ЗАЗ 11027 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: тремтіння рук, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру 795735, чим порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Технічний запис відеозапису: 795735.
У графі «До протоколу додаються» вказано: рапорт поліцейського, пояснення водія, акт огляду на стан сп'яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння, інші матеріали справи.
У графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено “подав на окремому аркуші».
Вказано, що тимчасово документи не вилучались, не надав; тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак останній відмовився від підпису у протоколі.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Подію зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського 795735 (а.с.5).
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 12.11.2024 о 00.25 годин водія ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я КНП ПЛПЛ ПМР для проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук (а.с.6).
У письмових поясненнях водія ОСОБА_1 від 12.11.2024 зазначено: «я не можу відмовитись від проходження медичного огляду. Вони не можуть визвати ВСП, а саме…» (а.с.7).
З рапорту інспектора ВРПП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Сороки О.В. убачається, що 11.11.2024 о 23.45 годин був зупинений автомобіль ЗАЗ -1102 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння: тремтіння рук, млява мова, поведінка, що не відповідає дійсності. Останньому неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та місці зупинки транспортного засобу чи у медичні установі, на що останній затягував із відповіддю, повідомляв, що готовий пройти огляд, а сам зачинився у автомобілі та відмовився виходити (а.с.8).
Також працівниками поліції долучено д матеріалів справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.11.2024 року, винесену щодо водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за порушення ним п. 2.4. ПДР- не пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2)забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, який міститься на одному DVD-R диску, долученого до матеріалів справи.
Так, відеофайл « ОСОБА_1 , ч.1 ст. 130 КУпАП, ЕПР 1 №171610» містить запис:
Video ID: 1e69b15001057fa3c50d4febdfe29b71
Video ID: 70579c83558c2d84f9dff1ae0a73e3fa
Video ID: 56bf23c6cac9d47111204815f2372382
Початок запису: 11.11.2024, 23:18:45
Кінець: 12.11.2024, 00:25:41
Записано: 0048906 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора: 795735
На відеозапису зафіксовано, як працівники поліції спілкуються з водієм, як потім було встановлено ОСОБА_1 , який сидить в автомобілі.
ОСОБА_1 : «Викликайте ВСП».
Працівник поліції: «У Вас є ознаки алкогольного сп'яніння, ми пропонуємо ОСОБА_7 пройти огляд. Вийдіть, будь ласка, з автомобіля».
ОСОБА_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_2 , я військовий, не вийду».
Працівник поліції: «Надайте будь-ласка посвідчення водія і документи на автомобіль. Ви їхали у комендантську годину, тому Вас і зупинили. Під час спілкування з Вами, я виявив у Вас ознаки алкогольного сп'яніння - млява мова і поведінка, що не відповідає обстановці».
ОСОБА_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_2 , я їду додому на день народження».
Працівник поліції: «Що змінитися, коли ми викличемо ВСП? Це ж не військовий транспорт».
ОСОБА_1 : «Це моя машина, яку я взяв на війну. Мене відпустили додому на два дні, на день народження».
Працівник поліції: «Ви керуєте транспортним засобом на загальних підставах, ВСП тут не потрібно викликати. Надайте, будь-ласка, водійське посвідчення».
ОСОБА_1 надав працівникам поліції водійське посвідчення і документи на транспортний засіб.
О 23:54:47 годині працівник поліції знову запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», або у найближчому медичному закладі.
ОСОБА_1 : «Викликайте ВСП. Ви знаєте процедуру? Я все знаю».
Працівник поліції: «Ви тверезий?»
ОСОБА_1 : «Да, визивайте ВСП».
Працівник поліції: «У Вас при собі зброя є?»
ОСОБА_1 : «Ні, я в тилу бігаю на даний час».
Працівник поліції: «Я втретє пропоную Вам пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння за місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі».
ОСОБА_1 : «Викликайте ВСП».
Працівник поліції: «Я хочу роз'яснити Вам наслідки відмови від проходження огляду - щодо Вас буде складений протокол про адміністративне правопорушення та направлений до суду».
ОСОБА_1 : «Викликайте ВСП».
Працівник поліції: «Ви керуєте власним автомобілем, перебуваєте у відпустці, тому притягуєтесь до адміністративної відповідальності на загальних підставах. Співробітників ВСП ми викликаємо, якщо водій керує транспортним засобом, який перебуває на балансі військової частини. Я пропоную Вам скористатися правовою допомогою».
ОСОБА_1 : «Викликайте ВСП, або поверніть назад водійське посвідчення. І представтесь».
Працівник поліції вказав своє прізвище, ім'я, по батькові, звання, посаду та запитав у водія, скільки йому потрібно часу, щоб він скористався правовою допомогою.
Далі працівник поліції відійшов від автомобіля ОСОБА_1 , надавши йому можливість і час скористатися правовою допомогою.
Через деякий час ОСОБА_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_3 , я буду проходити огляд. Я військовий. Які причини для огляду? Тільки з ВСП я буду проходити огляд».
Працівник поліції: «відповідно до вимог ст. 15 КУпАП та Правил дорожнього руху Ви несете відповідальність на загальних підставах. З якої причини викликати ВСП? Я Вас повідомляю, що у разі відмови, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП»
Далі на відеозапису видно, що ОСОБА_1 телефонує комусь, потім передає телефон працівник поліції. Останній повідомив, що у нього є підозри, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_3 , я буду дуть в трубку».
Працівник поліції: «Я пропоную Вам пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки Ви керуєте транспортним засобом і повинні виконувати правила дорожнього руху. Я попереджаю, що така поведінка буде розцінена, як намагання уникнути огляду і приховання факту керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння».
ОСОБА_1 : «Мене за двоє суток вже тричі зупиняли».
Працівник поліції: «Ви грубо порушили правила дорожнього руху, Вас зупинили. Я останній раз пропоную ОСОБА_7 пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі».
ОСОБА_1 : «Я поїду у медичний заклад на своїй машині».
Працівник поліції: «У мене є підозри, що Ви перебуваєте у стані алкогольного сп'яніння, я не можу дозволити керувати Вам транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння».
ОСОБА_1 : «Я можу і не бути у стані алкогольного сп'яніння, тому поїду на своїй машині. Визивайте ВПС, я військовий. Я свою машину не залишу».
Працівник поліції: «Ми Вас відвеземо до медичного закладу і назад привезем. Керувати ОСОБА_7 не дозволено, оскільки є підозри перебування у стані сп'яніння. Прошу ОСОБА_7 пересісти до службового автомобіля».
ОСОБА_1 : «Я подивлюсь документи, які ви будете складати і сфотографую їх. Я поїду на своїй машині, а ви їдьте на своїй. Визивайте ВСП».
Працівник поліції: «Тоді я буду виписувати направлення».
Далі поліцейський складає направлення, оголошує його, ОСОБА_1 зачитує його також вголос.
Video ID: 3d840a465e6432545ddfa4307f5cd5e
Початок запису: 12.11.2024, 00:31:12
Кінець: 12.11.2024, 00:46:11
Записано: 0048906 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора: 795735
Видно, що працівник поліції їдуть на службовому автомобілі, за ними їде ОСОБА_1 на своєму автомобілі. Далі працівник поліції знову зупиняють ОСОБА_1
Працівник поліції: «Заглушіть автомобіль, будь ласка. Або Ви зараз поїдете з нами на службовому автомобілі, або ми складаємо протокол про адміністративне правопорушення. Ви явно тягнете час. Ми будемо складати протокол».
ОСОБА_1 : «Я буду їхати за вами».
Працівник поліції: «Ми складаємо протокол. Пропоную Вам надати пояснення з приводу ситуації.»
Далі працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 : «Я поїду лише на своїй машині. З вами не поїду».
Працівник поліції: «Я розцінюю це за Вашу відмову. Ви майже врізались в наш автомобіль, їхали зі швидкість 3 кмгод. Заглушіть свій автомобіль. Я давав ОСОБА_7 змогу їхати на власному автомобілі, Ви цим не скористались».
ОСОБА_1 : «Буду писати пояснення сам, я знаю, що писати».
Працівник поліції надав ОСОБА_1 бланк для написання пояснень.
Далі на відеозапису зафіксовано складання адміністративних матеріалів.
Video ID: 61bad0185948d9e08124ebdb6c9a63eb
Початок запису: 12.11.2024, 00:46:12
Кінець: 12.11.2024, 00:55:03
Записано: 0048906 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора: 795735
Працівник поліції попросив у водія ОСОБА_1 посвідчення водія для його вилучення.
ОСОБА_1 : «Є підстави? ОСОБА_8 мене на лоха взять? Поїхали до медичного закладу».
Працівник поліції: «Вийдіть будь-ласка з автомобіля, поїдемо на службовому автомобілі».
ОСОБА_1 : «Ви мені вже надоїли на цей час. Поїхали до медичного закладу. Я поїду на своїй машині».
Працівник поліції: «Я надав Вам направлення, протягом двох годин зможете безкоштовно пройти огляд у медичному закладі і надати його до суду».
ОСОБА_1 : «У мене день народження, можете включити мигалку, я на телефон зніму? Заради дня народження».
Працівник поліції: «Я не маю права на даний момент їх вмикати. Розпишіться в своїх поясненнях».
Далі ОСОБА_1 повідомлено, що за відмову надати посвідчення водія та документів на транспортний засіб щодо нього буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Працівник поліції: «Будете підписувати протокол?»
ОСОБА_1 : «Да».
Працівник поліції: «Ви порушили п.2.4 ПДР і не надали посвідчення водія і документи на транспортний засіб, тому щодо Вас буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення».
Далі працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 з адміністративними матеріалами та нагадав, що він може самостійно пройти огляд у медичному закладі.
ОСОБА_1 : «Я уже начав бухать, ви що, на приколі?»
Працівник поліції: «Я Вас попереджав про можливість пройти огляд самостійно протягом трьох годин».
ОСОБА_1 : «Ви вже півтори години мені надоїдаєте, я вже почав бухати, ти на приколі?»
Працівник поліції: « ІНФОРМАЦІЯ_4 »
ОСОБА_1 : «військова частина № НОМЕР_3 , я молодший лейтенант. Я тут буду сидіти, пока не протверезію, або викличу тверезого водія. Ви чекали, пока я начну пити пиво в машині? У мене день народження, не надоїдай мені».
Video ID: НОМЕР_4
Початок запису: 11.11.2024, 23:54:10
Кінець: 12.11.2024, 00:01:08
Записано: 0175598 ( ОСОБА_9 )
ID реєстратора: 795642
На відеозаписі зафіксовані дані, аналогічні першому відео, зміст якого викладено вище.
Апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників поліції в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, так і у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи не є безперервним, на переконання апеляційного суду хоча і є слушними, проте такий недолік не можна вважати істотним, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи, при цьому на наявному відеозаписі зафіксовано як працівник поліції неодноразово пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на перебування у стані сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичній установі, на що останній то відмовлявся, то погоджувався пройти огляд у медичному закладі, то вимогам викликати працівників ВСП. При цьому працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження запропонованого огляду. На думку апеляційного суду ОСОБА_1 зловживав своїми процесуальними правами та вживав заходи, щоб ухилитись від проходження огляду, що працівниками поліції правильно розцінено як пасивна відмова водія від проходження медичного огляду.
Відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому є належним та допустимим доказом у справі. Доказів монтажу, редагування наданого запису з метою фальсифікації даних, зафіксованих на ньому, стороною захисту надано не було та судом на встановлено.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.
Аналізуючи апеляційні доводи сторони захисту про належність такого доказу, як протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171610 від 12.11.2024, 11.11.2024 о 23:44:00 годині в м. Павлоград, вул. Центральна, 27-А, водій ОСОБА_5 керував транспортним засобом ЗАЗ 11027 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: тремтіння рук, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру 795735, чим порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3).
Будь-яких суперечностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, місце його вчинення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП.
Твердження захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у водія ОСОБА_1 , встановлені лише візуальним оглядом працівників поліції і не підтверджені іншими доказами, не заслуговують на увагу.
Вимогами п. 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже законодавцем не встановлено жодної вимоги до працівників поліції надавати докази на підтвердження виявлених ознак алкогольного сп'яніння. Більше того, поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп'яніння.
Не ґрунтуються на вимогах закону і апеляційні доводи сторони захисту про те, що для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції не було запрошено двох свідків.
У відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження запропонованого поліцейськими огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння фіксувався на нагрудну камеру працівника поліції, тож не було підстав для запрошення свідків для проведення даної процедури, що цілком узгоджується з приписами вищезазначеної норми закону.
Доводи ж апелянта щодо відсутності у працівників поліції підстав для зупинки автомобіля ОСОБА_1 та відсутності доказів на підтвердження факту порушення останнім правил дорожнього руху, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави для зупинки транспортного засобу або відсутність таких підстав не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, тобто порушення водієм п.2.5 ПДР, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, встановленого санкцією даної норми закону. До того ж, з долученого до матеріалів справи відеозапису убачається, що працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 про те, що його було зупинено за порушення комендантської години.
Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Статтею 24 вказаного Закону встановлено додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» «в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Із дослідженого відеозапису встановлено, що причина зупинки - рух під час комендантської години, що відповідає п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху).
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2,5 ПДР - не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, на переконання апеляційного суду, є некоректними посилання апелянта на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у справі №686/11314/17, щодо необхідності документування та доведення працівником поліції доказів факту порушення водієм ПДР, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.
Відсутність доказів відсторонення поліцейськими водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує правильності висновків, викладених у постанові суду.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 та його захисник Сторчеус Г.М. не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сторчеуса Г.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Сторчеуса Геннадія Миколайовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО