Провадження № 22-ц/803/694/25 Справа № 205/2447/24 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
24 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали по цивільній справі справі за позовом Акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2024 року провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - закрито.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко Д.С. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
На адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у відношенні представника позивача - адвоката Безменко Микити Євгеновича, посилаючись на:
- зазначення неналежного суб'єктного складу осіб у справі з посиланням на правовий висновок Верховного Суду: банк втратив право на звернення до суду після здійснення цесії на користь Державної іпотечної установи за спірним договором, яка є триваючою, про що відповідачем надані документальні докази;
- порушення строків позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав: письмова вимога про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за кредитом від 26.10.2016р.за договором про іпотечний кредит № DNK0G40000004370 від 28.12.2007. була направлена банком на адресу відповідача 29.10.2016р. (копії документів зберігаються в нотаріальній справі ПН МНО Бондар I.М), а 03 листопада 2016р. почався відлік 3-річного строку для звернення до суду з метою захисту порушених прав, який сплив 03 листопада 2019р.;
- внесення завідомо неправдивих даних в розрахунок заборгованості станом на 01.02.24., підписаний КЕП Безменко М.Є., яким обґрунтований розмір позовних вимог, який спростовується копією судового-економічного висновку від 03.08.18. № 2579 Київської незалежної судово-експертної установи, який не спростовувався КБ АТ «Приватбанк» під час та після закінчення судового слухання у цивільній справі № 2-2348/11, тобто такий доказ має характер преюдиціальної обставини.
Окрім цього, звертає увагу на те, що «мирного врегулювання спірних відносин між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 » не було - це завідомо неправдива інформація, внесена адвокатом Безменко М.Є. та/або судом першої інстанції до процесуального документу, про що ані позивачеві, ані його представнику нічого не відомо.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про постановлення окремої ухвали, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини восьмої статті 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала суду - є процесуальним засобом судового впливу, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Тобто підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
Відповідно до ч.10 ст.262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду апеляційної інстанції, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі №438/610/14-ц вказано, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору. У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року в справі №761/32388/13-ц зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23).
Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.
У той же час колегія суддів враховує, що окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню у майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали, не встановила передбачених законом підстав для її задоволення.
Оскільки реалізація правового механізму, передбаченого нормою статті 262 ЦПК України, є правом суду, а не його обов'язком, та можлива виключно у випадку грубого порушення закону, чого встановлено не було під час розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали стосовно адвоката Безменко М.Є.
Пашніною Ю.М. у заявленому клопотанні, на переконання суду, не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали.
Таким чином, законних підстав для постановлення окремої ухвали судом не вбачається, у зв'язку з чим у задоволенні клопотань про постановлення окремої ухвали слід відмовити.
Керуючись ст.262 ЦПК України, апеляційний суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали по цивільній справі справі за позовом Акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: