ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25441/24
провадження № 1-кс/753/66/25
"13" січня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення слідчого у кримінальному провадженні № 12021100020001051,
26.12.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою на рішення заступника начальника слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві про відмову у визнанні потерпілим, прийняте у кримінальному провадженні № 12021100020001051.
На обґрунтування скарги зазначила, що права та законні інтереси ОСОБА_4 як добросовісного набувача та законного власника транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 ,були суттєво обмежені внаслідок накладення арешту на транспортний засіб із забороною розпоряджатись та користуватись ним. Вказане зумовило подання ОСОБА_4 заяви про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, проте рішенням заступника начальника слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві, прийнятим у формі листа, у задоволенні заяви було відмовлено.
Посилаючись на те, що протиправними діями третьої особи ОСОБА_4 завдано шкоди, представник заявника просила: скасувати оскаржуване рішення; зобов'язати уповноважену особу Дарницького УП ГУНП у м. Києві винести постанову про визнання ОСОБА_4 потерпілим; розглядати скаргу за відсутності заявника та його представника.
У скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання скарги, проте з огляду на предмет оскарження слідчий суддя дійшов висновку, що визначений частиною першою статті 304 цього Кодексу десятиденний строк оскарження рішення слідчого не пропущений.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду цієї скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 03.04.2021 під № 12021100020001051 на підставі заяви ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 192 КК України.
За змістом показань ОСОБА_5 у лютому 2020 р. на територію України прибув придбаний у США на його ім'я автомобіль Nissan Leaf, 2014 р.в., номер кузова НОМЕР_2 (далі також - транспортний засіб), розмитненням та постановкою якого на облік мав займатись ОСОБА_6 . Зі слів ОСОБА_6 з розмитненням транспортного засобу виникли труднощі, у зв'язку з чим він просив видати на нього доручення, проте надати таке доручення ОСОБА_5 відмовився.
У подальшому ОСОБА_5 стало відомо, що вказаний транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_3 без його відома зареєстровано за ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням установлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено ФОП ОСОБА_7 за митною декларацією від 26.06.2020 типу ІМ 40 ДЕ №UA100060/2020/383513, отримувачем у якій зазначено ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 11.10.2021 транспортний засіб оголошено в розшук.
17.05.2023 у м. Івано-Франківську на блок-посту поліцейські зупинили транспортний засіб та здійснили його вилучення.
Постановою слідчого від 17.05.2023 транспортний засіб, ключ від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 08.06.2023 накладено арешт на належний ОСОБА_4 автомобіль марки Nissan Leaf, 2014 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , із забороною власнику розпоряджатись та користуватись ним.
За результатами проведеної у кримінальному провадженні почеркознавчої експертизи отримано висновок експерта, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_5 у документах, на підставі яких транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_4 (заяві, акті технічного стану транспортного засобу,договорі комісії, акті приймання-передачі транспортного засобу) виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5 .
У жовтні 2024 р. адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подала до суду клопотання про часткове скасування арешту майна, проте ухвалою слідчого судді від 01.11.2024 у його задоволенні було відмовлено.
18.11.2024 адвокат ОСОБА_3 звернулась до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні.
Копії цієї заяви до матеріалів скарги не додано, а тому слідчий суддя позбавлений можливості надати оцінку наведеним у ній обставинам та обґрунтуванням.
Листом від 20.12.2024 заступник начальника слідчого відділу відмовив у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_4 потерпілим пославшись на те, що потерпілим у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_5 .
Даючи оцінку доводам скарги про незаконність оскаржуваного рішення, слідчий суддя застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Визначальним принципом, якому повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є принцип законності, згідно з яким суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина перша статті 9 КПК України).
За змістом пунктів 4-1, 15, 17 статті 3, статей 36, 40, 40-1 цього Кодексу слідчий та дізнавач несуть відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні та разом з прокурором уповноважені приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормою частини третьої статті 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (частина п'ята статті 55 КПК).
З огляду на зазначене можна дійти висновку, що особа набуває процесуального статусу потерпілого з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, в інших випадках особа, яка вважає себе потерпілою від кримінального правопорушення, вправі подати заяву (клопотання) про залучення її до провадження як потерпілого, за результатами розгляду якої слідчий (дізнавач, прокурор) повинен або вручити такій особі пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого або прийняти процесуальне рішення у формі постанови про відмову у визнанні потерпілим.
Виходячи з положень частини п'ятої статті 110 КПК України, у мотивувальній частині постанови про відмову у визнанні потерпілим мають бути викладені обставини, які свідчать про те, що особі, яка звернулась з відповідною заявою, не завдано шкоди кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, та міститись посилання на відповідні пункти і частини статті 55 цього Кодексу, якими визначені правові підстави для відмови у визнанні потерпілим.
У даному випадку рішення про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим оформлене листом, а не мотивованою постановою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону і, як наслідок, суттєво порушує права та інтереси заявника.
Водночас наявність отриманих у передбаченому КПК України порядку фактичних даних, які свідчать про те, що право власності на транспортний засіб набуте ОСОБА_4 на підставі підроблених документів, не дає підстав вважати, що кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, йому завдано шкоди.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що порушені права ОСОБА_4 підлягають захисту шляхом зобов'язання слідчого розглянути клопотання про визнання його потерпілим з дотриманням вимог частини п'ятої статті 55 КПК України та у строк, визначений статтею 220 цього Кодексу.
Керуючись статтями 306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021100020001051, розглянути заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні з дотриманням вимог частини п'ятої статті 55 КПК України у триденний строк з дати отримання копії даної ухвали.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.
Слідчий суддя: