465/5519/24
3/465/364/25
Іменем України
27.01.2025 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
22.06.2024 року о 01 год. 15 хв. у м. Львові по вул. В. Великого, 22 ОСОБА_2 керував електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним електрично - тяговим двигуном та системою акумулювання електричної енергії, Maxxter Rock з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, що зареєстровано на нагрудні відеореєстратори 471397 та 471675.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_2 не з'явився, неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення повісток про виклик в судове засідання на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також про час і місце судових засідань, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, доведена: протоколом серії ААД № 637888 від 22.06.2024 року; відеозаписом з нагрудних камер працівників УПП у Львівській області, здійсненим на виконання вимог ч.2 ст.266 КУпАП, яким підтверджуються час та обставини вчинення правопорушення, зазначені у вищевказаному протоколі; направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого водій ОСОБА_2 скеровувався для проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з виявленням в нього працівниками поліції ознак такого стану: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці; рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 1 УПП у Львівській області Р. Вознічки від 22.06.2024 року, відповідно до якого 22.06.2024 року під час патрулювання екіпажу патрульної поліції у м. Львові по вул. В. Великого, 22 було виявлено ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом Maxxter Rock, VIN-код НОМЕР_1 , в темну пору доби, без ввімкненого ліхтаря, світлоповертаючих елементів та не маючи перепустки на пересування в комендантську годину, після зупинки вказаного транспортного засобу у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та останній повідомив, що пив пиво, тому йому було запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, від чого ОСОБА_2 відмовився, - які в своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_2 22.06.2024 року о 01 год. 15 хв. у м. Львові по вул. В. Великого, 22 дійсно відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи вищевказані документи і пояснення, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого часиною 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
При цьому, суд приймає до уваги те, що згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції після вказівки на нього водієм автомобіля, який поскаржився патрульним поліцейським, що невідомий водій електроскутера, який їде позаду, створює небезпеку для руху (відеофайл clip0, часовий проміжок відтворення файлу 00:00-00:15). Після зупинки водій ОСОБА_2 , який рухався на електроскутері по проїжджій частині дороги, будучи в шоломі, повідомив, що він їде з роботи (відеофайл clip0, часовий проміжок відтворення файлу 01:14-01:16), та відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, вказуючи, зокрема, що вживав пиво. Подальше заперечення ОСОБА_4 факту керування транспортним засобом, що відбулося після вказівки працівниками поліції на вчинення ним правопорушення, суд оцінює, як обрану ОСОБА_4 тактику захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності за скоєне, а висунуту ним версію - неспроможною, яка спростовується зібраними і дослідженими у справі доказами.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_5 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди і посягає на громадську безпеку, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Величко О.В.