Справа № 458/126/25
3/458/110/2025
29.01.2025 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець с. Бунів Яворівкий район Львівська область, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , інспектор прикордонної служби 1 категорії водій групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип B) відділу прикордоннох служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В), який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/126/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
Згідно вимог ст. 278 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-10 - 172-20 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №328586 від 22.01.2025 року, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) підполковником ОСОБА_3 вбачається, що 31.12.2024 року о 06 год 30 хв до 17 год. 00 хв військовослужбовець проводив роботу з місцевим населенням (перевірка залізничної встанції Турка Самбірського району Львівської області) та порушив правила несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, оскільки безконтрольного виходу з потягу двох громадян України, що призвело до незаконного перетину державного кордону двома громадянами України з території України в Руспубліку Польща на напрямку 279 прикордонного знаку, що відноситься до території Турківсьокої міської ради тим самим вазаний військовослужбовець порушив вимоги абз.2 ст.4 Досциплінарного Статуту Збройних Сил України та абзацу 3,8 пункту 2 посадової інструкції інспектора прикордонної служби 1 категорії, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 16.11.2021 року №167-од, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУПАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст. 172-18 КУпАП розглядається судом протягом доби.
В судове засідання, призначене 28.01.2025 року ОСОБА_2 прибув, на адресу суду подав клопотання про оголошення перерви, у зв'язкуз наданням йому можливості ознайомитися з матеріаламми справи та залучити адвоката.
В судове засідання, призначене 29.01.2025 року ОСОБА_2 не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, вину визнає повністю.
В судове засідання, призначене 29.01.2025 року адвокат Мудрого М.М. не прибув, подав клопотання про звільнити ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП за малозначністю та оголосити йому усне зауваження.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п. 57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п. 27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи (ст. 247 КУпАП), оскільки складений протокол про військове адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-18 КУпАП є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, штаб-сержантом, і перебуває на військовій службі в Державній прикордонній службі України, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
22.01.2025 року начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 , а також матеріалами справи встановлено, що 31.12.2024 року о 06 год 30 хв до 17 год. 00 хв військовослужбовець проводив роботу з місцевим населенням (перевірка залізничної встанції Турка Самбірського району Львівської області) та порушив правила несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, оскільки безконтрольного виходу з потягу двох громадян України, що призвело до незаконного перетину державного кордону двома громадянами України з території України в Руспубліку Польща на напрямку 279 прикордонного знаку, що відноситься до території Турківсьокої міської ради тим самим вазаний військовослужбовець порушив вимоги абз.2 ст.4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та абзацу 3,8 пункту 2 посадової інструкції інспектора прикордонної служби 1 категорії, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 16.11.2021 року №167-од, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУПАП.
З приводу виявленого порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №328586 від 22.01.2025 року, за порушення правил несення прикордонної служби у відділі прикордонної служби в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП. Складений з приводу виявленого адміністративного правопорушення протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 отримав, вину визнав, зауважень і доповнень до протоколу не має.
Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері військової дисципліни, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Дії начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону в частині правомірності та підставності складання протоколу про військове адміністративне правопорушення порушник не оскаржував до вищого командування в передбаченому законом порядку. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_2 доказів оскарження дій начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону вказує на погодження ОСОБА_2 зі складеними відносно нього протоколом про правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
Штаб-сержант ОСОБА_2 проходить військову службу у Державній прикордонній службі України та займає посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії водій групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип B) відділу прикордоннох служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В).
Будучи військовим, ОСОБА_2 відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби і перебуваючи на території військової частини був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Зі сторони ОСОБА_2 було допущено порушення вимог статуту - не зразково виконував свої службові обов'язки, своєю поведінкою не вжив заходів до недопущення негідного вчинку, не дотримався дисципліни, не дотримався військового етикету, не поводився з гідністю й честю, не вжив усіх заходів для сумлінного і чесного виконання обов'язків військової служби, не вжив заходів до неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно вимог даного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_2 , будучи військовим, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, і під час виконання державних обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить службу в Державній прикордонній службі України, на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії водій групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип B) відділу прикордоннох служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В)., який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності. Виконання обов'язків військової служби здійснюється в зоні Самбірського району Львівської області. У зв'язку з чим такий військовослужбовець підпадає під вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як такий, що зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною.
Факт невиконання вимог діючого законодавства в умовах особливого періоду підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №328586 від 22.01.2025 року, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 , і з якоговбачається, що 31.12.2024 року о 06 год 30 хв до 17 год. 00 хв військовослужбовець проводив роботу з місцевим населенням (перевірка залізничної встанції Турка Самбірського району Львівської області) та порушив правила несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, оскільки безконтрольного виходу з потягу двох громадян України, що призвело до незаконного перетину державного кордону двома громадянами України з території України в Руспубліку Польща на напрямку 279 прикордонного знаку, що відноситься до території Турківсьокої міської ради тим самим вазаний військовослужбовець порушив вимоги абз.2 ст.4 Досциплінарного Статуту Збройних Сил України та абзацу 3,8 пункту 2 посадової інструкції інспектора прикордонної служби 1 категорії, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 16.11.2021 року №167-од, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУПАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувався. Протокол не містить жодних зауважень з боку особи, відносно якої такий документ складено.
Складеним протоколом відображена диспозиція в діях ОСОБА_2 ст. 172-18 КУпАП у виді порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду - під час несення служби у прикордонному наряді вищевказаний військовослужбовець припустився до безконтрольного виходу з потягу двох громадян України, що призвело до незаконного перетину державного кордону двома громадянами України з території України в Руспубліку Польща на напрямку 279 прикордонного знаку.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №328586 від 22.01.2025 року як належний і допустимий доказ.
Провина підтверджується поясненням ОСОБА_2 , яким підтверджено факт порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_2 підтверджується рапортом безпосереднього командира.
Судом при розгляді даної справи також враховано вчинення ОСОБА_2 правопорушення в умовах особливого періоду, як особою, яка є військовослужбовцем, що відповідає диспозиції ст. 172-18 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 1.03.2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Згідно постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа № 521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 року і триває по теперішній час.
Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України є складовою частиною особливого періоду.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
З аналізу приписів норм даної статті передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені службовою особою, в умовах особливого періоду.
Таким чином, дії ОСОБА_2 , які полягають в тому, що він, будучи військовослужбовцем, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, і під час виконання державних обов'язків, порушив правила несення служби, що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України в умовах особливого періоду.
В діях ОСОБА_2 відобразилася об'єктивна сторона такого виду правопорушення - під час несення служби у прикордонному наряді припустився до безконтрольного виходу з потягу двох громадян України, що призвело до незаконного перетину державного кордону двома громадянами України з території України в Руспубліку Польща на напрямку 279 прикордонного знаку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується умислом (прямим чи непрямим), так і в необережністю (злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість).
Діями ОСОБА_2 проявилася суб'єктивна сторона - злочинні умисел, самовпевненість та недбалість.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності доказів вбачається, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, а саме: порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду, тому така особа винна у вчиненні виявленого правопорушення, підлягає адміністративній відповідальності, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП передбачена відповідальність військовослужбовців, військовозобов'язаних порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 34,35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення ОСОБА_2 , його особу, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, який визнав себе винним, оскільки формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого правопорушення, що значно ускладнює його дослідження, не визнає свою вину для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Судом враховано також майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обставини, що обтяжує відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого санкцією ст. 172-18 КУпАП, майнової шкоди третім особам не заподіяно, а також те, що дії винної особи підривають авторитет військовослужбовця, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та застосовує до такої особи в дотримання вимог ст. 24 КУпАП один з видів адміністративного стягнення, оскільки згідно вимог ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та застосовує до нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Конкретні види адміністративних стягнень передбачені в статті 24 КУпАП. Вони поділяються на основні та додаткові.
Система адміністративних стягнень, включає в себе різні за характером і правовими наслідками санкції, що дозволяє використовувати їх диференційовано, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого проступку та особи правопорушника. Ці санкції співвіднесені між собою і розташовані в залежності від наростання значимості стягнення - від найбільш легкого (попередження) до самого суворого - адміністративного арешту.
Адміністративні стягнення поділяються на собисті, які спрямовані на особу правопорушника (попередження, адміністративний арешт, громадські роботи).
Згідно вст..26 КУпАП попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом і застосовується як самостійна міра за вчинення незначних адміністравтиних порушень, а також щодо осіб, які впершу вчинили проступок і при цьому мають добрі характеристики.
Згідно вимог ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служьи України розділом III передбачено стягнення за порушення військової дисципліни на військовослужбовців у вигляді зауваження, а також попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).
Водночас КУпАП не передбачено такий вид відповідальності, а попередження.
У зв'язку з чим, приймаючи до уваги вище вказане, суд застосовує до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді попередження, та у частковому задоволенні клопотання сторони захисту - відмова у звільненні ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП за малозначністю.
Стосовно відшкодування шкоди. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п. 1-4 ст. 213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом не вирішується питання вилучених документів, оскільки такі не вилучалися.
Стосовно стягнення судового збору. Згідно із ст. 40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19 листопада 2024 року, який набрав чинності з 01.01.2025 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року становить 3028 гривень.
У зв'язку з чим з 01.01.2025 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 605,60 грн (3028 ? 0,2 = 605,60).
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 172-18 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.40-1, ч. 2 ст. 172-18, ст. ст.221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката Миньо М.М. про звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП за малозначністю та оголосити йому усне зауваження - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні 31.12.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець с. Бунів Яворівкий район Львівська область, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 605,60грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц