Справа №: 307/3580/24
Провадження № 3/307/1641/24
28 січня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 ,
встановила:
ОСОБА_1 18 серпня 2024 року о 03 год. 12 хв. по вул. Головній (Леніна) у с. Грушово, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - мотоциклом марки FORTE 250, без номерного знаку, порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, за нявності ознак алкогольного сп'яніння, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження в установленному законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Даний протокол надійшов до суду 22 серпня 2024 року, розгляд справи призначено 25 вересня 2024 року та повідомлено ОСОБА_1 за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.
25 вересня 2024 року ОСОБА_1 до суду не прибув, до суду повернувся конверт із судовою повісткою, із зазначенням причини повернення: «Відсутність адресата за вказаною адресою», у зв'язку із чим судовий розгляд відкладено на 14 листопада 2024 року та повторно викликано ОСОБА_1 за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення та адресою зареєстрованого місця проживання.
Судові засідання неодноразово були відкладені, зокрема: 14 листопада 2024 року та 17 грудня 2024 року, до суду повернулися конверти із судовими повістками, із зазначенням причин повернення: «Відсутність адресата за вказаною адресою», у зв'язку із чим судовий розгляд, в черговий раз, відкладено на 28 січня 2025 року та викликано ОСОБА_1 за допомогою судової повістки, за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення та адресою зареєстрованого місця проживання.
28 січня 2025 року, ОСОБА_1 , у судове засідання не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Так, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 ч.1 КУпАП за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи зазначене та з метою запобігання затягування строків розгляду справи, відсутність імперативної заборони розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене 130 ч.1 КУпАП (ст.268 КУпАП) та, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим здійснити розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення відомо, що ОСОБА_1 18 серпня 2024 року о 03 год. 12 хв. по вул. Головній (Леніна) у с. Грушово, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - мотоциклом марки FORTE 250, без номерного знаку, порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, за нявності ознак алкогольного сп'яніння, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження в установленному законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від пояснень по суті порушень відмовився, зі змістом протоколу та про час та місце розгляду справи ознайомитися відмовився, від підпису протоколу про адміністративне правопорушення також відмовився (а. с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 № 113802 18 серпня 2024 року уповноваженою на те особою, у ньому викладена суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин, він містить підпис працівника поліції. (а. с. 1).
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу під час його складання ОСОБА_1 не викладено та заявлено не було.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 113805 від 18 серпня 2024 року видно, що ОСОБА_1 18 серпня 2024 року о 03 год. 12 хв. по вул. Головній (Леніна) у с. Грушово, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - мотоциклом марки FORTE 250, без номерного знаку, порушив пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху, а саме: не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. (а. с. 2).
Із досліджених під час судового розгляду доказів, видно, що працівниками поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також із дослідженого відеозапису видно, що ОСОБА_1 під час його зупинки визнав, що вживав алкогольні напої, а саме - випив пиво, на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», а також проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження такого - відмовився (а. с. 4).
Отже, винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння доведена зібраними та дослідженими у встановленому законом порядку доказами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Р.Сас