Номер провадження 2/243/547/2025
Номер справи 243/785/25
28 січня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна, яку обґрунтовано тим, що вони з ОСОБА_2 продивали з 2003 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу та у цей період придбали будинок АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 та автомобіля Peugeot 508, рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 .
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надано Заяву про забезпечення позову по справі, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження будинку АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_2 та автомобіля Peugeot 508, рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1 .
Дана заява обґрунтована тим, що спірне майно є спільною власністю подружжя.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам та переконатися , що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, ця загроза має бути не ймовірною, а реальною, посилання заявника на те, що виконання рішення суду в подальшому може бути неможливим чи утрудненим має бути підтверджено належними доказами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову не довів існування обставин, що свідчать про реальну загрозу неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що спірне майно, на які позивач просить накласти арешт, належать на праві власності саме відповідачу ОСОБА_2 , що унеможливлює застосування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 258-261, 263 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 28 січня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва