Справа № 698/17/25
Провадження № 3/698/27/25
28 січня 2025 р. суддя Катеринопільського районного суду Черкаської області Лазаренко В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від СПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерку по інвалідності, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 026025 від 16.12.2024 року вбачається, що 16.12.2024 року о 16 год. 00 хв., в АДРЕСА_1 під час слідування до дому ОСОБА_1 вчинила суперечку з чоловіком ОСОБА_2 в ході якої виражалася словами нецензурної лайки в його адресу, чим вчинила насильство в сім'ї психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що у неї з чоловіком склалися неприязні стосунки, оскільки нею подано позов до суду про розірвання шлюбу, у відносинах виникають постійні сварки, відносно ОСОБА_2 неодноразово складалися протоколи про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства та виносилися заборонні приписи з приводу спілкування з нею, які останнім не виконуються та з його сторони провокуються сварки, які закінчуються викликом поліції. Подала заяву, в якій просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та копію постанови суду від 27.01.2025 року про притягнення її чоловіка ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена нею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Так, у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Разом з тим, словесна суперечка, про яку зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що ОСОБА_1 може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Тобто факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , не знайшов свого підтвердження, оскільки саме по собі вживання нею нецензурної лайки, з врахуванням поведінки її чоловіка, який притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 відсутня.
Крім того, в силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналізуючи фактичні дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про відсутність достатніх даних, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі щодо неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 173-2 ч. 1, 245, 247, 251, 256, 278 , 280 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпочате за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Лазаренко