29 січня 2025 року
м. Київ
справа №990/12/25
адміністративне провадження №Зі/990/21/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України про визнання факту порушення права на пенсійне забезпечення, зобов'язання усунення помилки в розрахунках пенсії та перегляду підходів до пенсійного забезпечення,
13 січня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Верховної Ради України, Президента України, у якому позивач просив:
- визнати факт порушення його права на пенсійне забезпечення, гарантованого статтями 8, 22, 24, 46 та 48 Конституції України, а також права на охорону здоров'я, гарантованого статтею 49 Конституції України, внаслідок помилкового застосування чинного законодавства та системної помилки у підходах до пенсійного забезпечення;
- визнати наявність помилки у розрахунках його пенсії, що призвела до її зниження та недоплати у розмірі 3471 грн. щомісячно, в загальній сумі 124956 грн. за три роки згідно з розрахунками, наведеними у мотивувальній частині позовної заяви;
- зобов'язати Верховну Раду України вжити заходів щодо усунення помилки в пенсійній системі, а саме: провести перегляд законодавства, зокрема статей 27, 28, 40, 41 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з метою приведення їх у відповідність до Конституції України, забезпечивши справедливий розрахунок пенсій та базового доходу, який гарантував би достатній рівень життя та доступ до необхідної медичної допомоги пенсіонерам; відмовитися від підходу, що базується на розрахунку пенсій від заробітку та стажу, перейшовши на систему базового гарантованого доходу, враховуючи принципи соціальної держави та рівності (ст. 3, 24 Конституції України); скасувати подвійне регулювання розміру пенсій, а саме залежність розміру пенсій як від формули розрахунку, так і від мінімальних розмірів, які встановлюються залежно від рішень бюджету;
- зобов'язати Президента України вжити заходів щодо забезпечення його прав на адекватне пенсійне забезпечення, а саме: провести перерахунок його пенсії, встановивши її розмір на рівні 6191 грн., з урахуванням даних позивача та пропорційного зростання цін, а не мінімальної заробітної плати; забезпечити перерахунок його пенсії відповідно до вимог Конституції України;
- зобов'язати відповідачів дотримуватися та гарантувати виконання Конституції України, а саме статей 3, 8, 19, 22, 24, 46, 48, 49, 55, 56, 59, 102, щодо соціального забезпечення, гідного рівня життя, рівності громадян та забезпечення доступу до необхідної медичної допомоги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2025 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бевзенко В.М., Стрелець Т.Г., Чиркін С.М., Кравчук В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року позов залишено без руху; запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позову шляхом подання до Суду:
- уточненої позовної заяви до суб'єкта владних повноважень/суб'єктів владних повноважень із приведенням її у відповідність до вимог процесуального закону, а також з викладенням у ній обставин та обґрунтувань, з якими позивач пов'язує порушення своїх прав, свобод та інтересів відповідними рішеннями, діями чи бездіяльністю такого суб'єкта/таких суб'єктів, з посиланням на відповідні докази; також із зазначенням: 1) стосовно відповідачів - відомостей про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі відсутності таких - доказів, які підтверджують здійснення усіх залежних від позивача дій, спрямованих на отримання відповідного документу;
- належного обґрунтування необхідності виклику як свідків заступника голови Державної служби статистики України ОСОБА_2 , народного депутата України ОСОБА_3 , колишнього міністра соціальної політики України ОСОБА_4, міністра соціальної політики України ОСОБА_5, представника Пенсійного фонду України із зазначенням мотивів, які б свідчили, що вказані особи можуть повідомити конкретні, достовірні відомості саме щодо юридичних фактів чи подій, з якими пов'язано/обумовлено звернення ОСОБА_1 з цим позовом до Верховної Ради України і Президента України;
- заяви про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов'язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них.
23 січня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій, серед іншого, заявлено відвід суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бевзенку В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіну С.М., Кравчуку В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25, а також в усіх інших справах, що знаходяться у Верховному Суді, де ОСОБА_1 є позивачем. Разом з тим, зі змісту заяви про відвід вбачається, що такий заявлений всій колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначеній для розгляду цієї справи. Позивач, не вказуючи прізвища ім'я й по батькові головуючого судді у цій справі, вживає словосполучення «відвід повному складу суду» (мотивувальна частина заяви) та «відвід складу суду» (прохальна частина).
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 вказує на наявність у нього сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності складу суду, визначеного для розгляду цієї справи, оскільки його дії, а саме залишення позовної заяви без руху у зв'язку з необхідністю усунути ряд недоліків, яких, на переконання позивача, не допущено, призвели до порушення базових засад судочинства: верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Зокрема, позивач посилається на передчасність вимог колегії суддів про надання певних доказів (до початку розгляду справи по суті); ігнорування поданих до позовної заяви доказів та наведених у останній обґрунтувань; недотримання встановленого порядку виклику свідків до суду; намагання розглянути складну справу за правилами спрощеного провадження; знецінення аргументів позивача, наведених у позовній заяві.
За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу Верховний Суд постановив ухвалу від 28 січня 2025 року, якою визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25 та передав заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25 для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25 передано на розгляд судді Юрченко В.П.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Так, вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, зазначається наступне.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Як на підставу відводу суддів у справі заявник посилається на інші обставини, які викликають у нього сумнів в їх неупередженості, зокрема, безпідставне залишення без руху його позовної заяви, яка, на переконання позивача, не містить будь-яких недоліків.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оскільки обґрунтуванням відводу фактично є непогодження з ухвалою Верховного Суду про залишення позовної заяви без руху, тобто незгода з судовим рішенням, то відповідно така підстава не може бути визнана обґрунтованою підставою для відводу суддів.
Таким чином, наведені заявником підстави для відводу суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25 є необґрунтованими, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.
Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість суддів або їх необ'єктивність під час розгляду справи позивач у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.
Відтак, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М., проаналізувавши аргументи, наведені в заяві, вважаю, що обставини, на які посилається заявник, не є підставою для висновку, що судді, визначені для розгляду справи № 990/12/25, проявили упередженість або необ'єктивність при її розгляді.
Відтак передбачені статтею 36 КАС України підстави для відводу суддів Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Стеценка С.Г., Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №990/12/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України про визнання факту порушення права на пенсійне забезпечення, зобов'язання усунення помилки в розрахунках пенсії та перегляду підходів до пенсійного забезпечення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.П. Юрченко,
Суддя Верховного Суду