29 січня 2025 року
м. Київ
справа №990/33/25
адміністративне провадження № П/990/33/25
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними та скасування Указів Президента України, зобов'язання Президента України утриматися від подібних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до держави України в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якому просив:
- визнати незаконними Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024;
- скасувати Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024;
- зобов'язати Президента України утриматися від вчинення подібних дій у майбутньому.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спірними Указами про продовження строку дії воєнного стану в Україні Президент України порушив права позивача, гарантовані Конституцією України та нормами міжнародного права, а саме: право незвуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів та внесенні змін до чинних законів, право на вільний розвиток особистості, право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність, право невтручання в особисте і сімейне життя, право свободи пересування, вільного вибору проживання, право вільно залишати територію України, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань та інші права. Вважає, що спірні Укази видані Президентом України позами межами його президентської каденції, яка закінчилася 21.05.2024, та свідчать про узурпацію державної влади з метою повалення конституційного ладу в Україні.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву, Верховний Суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 44 КАС України).
Відповідно до положень частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, та інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (тут і далі по тексту - Положення в редакції від 05.09.2024), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Як встановлено Судом, ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позовну заяву з додатками, засвідчену кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Водночас згідно з відповіддю від 27.01.2025 №6475524 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, ОСОБА_1 - фізична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, подала позовну заяву на електронну пошту Верховного Суду без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 21.07.2021 у справі №9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню в силу приписів пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
За змістом частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 169, 248, 295 КАС України, Верховний Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними та скасування Указів Президента України, зобов'язання Президента України утриматися від подібних дій повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді О.В. Кашпур
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
М.І. Смокович