28 січня 2025 року
м. Київ
справа № 520/20757/24
адміністративне провадження № К/990/3275/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №520/20757/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестділ» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бестділ» звернулося до суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000024/2 від 08.07.2024 та картки відмови №UA401060/2024/000097 від 08.07.2024; визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000032/2 від 10.07.2024 та картки відмови №UA401060/2024/000108 від 10.07.2024; визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000026/2 від 08.07.2024 та картки відмови №UA401060/2024/000102 від 08.07.2024.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2024 позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Вінницька митниця оскаржила його в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.11.2024 апеляційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
В цій же ухвалі суд роз'яснив скаржнику наслідки невиконання вимог, які слугували підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.
Вінницькою митницею 06.12.2024 до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, мотивоване обмеженим фінансуванням видатків для оплати судового збору, що ускладнює проведення контролюючим органом такої оплати.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2024 відмовив у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №520/20757/24, у зв'язку з відсутністю обґрунтованих підстав для його задоволення.
У подальшому, Вінницькою митницею через підсистему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги в цій справі.
За клопотанням скаржника, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2024 продовжив строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду від 28.11.2024, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Вінницькою митницею 24.12.2024 до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування за відповідним кодом економічної класифікації.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.12.2024 відмовив у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №520/20757/24, у зв'язку з відсутністю обґрунтованих підстав для його задоволення.
Вінницькою митницею до суду апеляційної інстанції у черговий раз було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю достатнього бюджетного фінансування.
Розглянувши клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №520/20757/24, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2025 відмовив у його задоволенні з підстав необґрунтованості.
Тобто, у строк відведений судом в ухвалі від 28.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, Вінницькою митницею не було усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме не надано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, натомість систематично порушувалось питання про необхідність відстрочення відповідачу такої сплати.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2025 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №520/20757/24 повернув особі, яка її подала у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які слугували підставою для залишення цієї апеляційної скарги ухвалою суду від 28.11.2024 без руху (ненадання документа про сплату судового збору).
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Вінницька митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України через підсистему «Електронний суд» 24.01.2025 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №520/20757/24 про повернення апеляційної скарги, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що повертаючи апеляційну скаргу, Другий апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. На переконання скаржника, спірна ухвала позбавляє суб'єкта владних повноважень можливості скористатися своїм процесуальним правом на відстоювання інтересів у відповідній судовій інстанції. Відповідач уважає, відсутність/недостатність бюджетних асигнувань є безумовною підставою для відстрочення спати судового збору за клопотанням скаржника та відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 298 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п'ята статті 298 КАС України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, відповідачем на адресу суду було скеровано клопотання, в яких останній, посилаючись на неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, просив відстрочити проведення такої сплати за подання апеляційної скарги у цій справі, а також продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Оскільки доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі у строк визначений судом в ухвалі від 28.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху відповідач до суду апеляційної інстанції не надав, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2025 подану скаржником апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №520/20757/24 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
За аналізом змісту статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено максимально достатній строк для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Крім того, законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
При цьому, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина п'ята статті 296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого скаржнику необхідно було усунути зазначений недолік.
Тобто, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону й суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» закріплено умови за яких суд може своєю ухвалою, враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, відповідно до частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку й розмірі.
Водночас, дослідивши заявлені контролюючим органом клопотання та констатувавши факт відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, суд апеляційної інстанції в ухвалах від 10.12.2024, від 26.12.2024 та від 08.01.2025 дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчать про відсутність підстав для їх задоволення.
Поряд з цим, за клопотанням скаржника, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2024 надавав скаржнику додатковий час для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду від 28.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, оскільки Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.11.2024 (з урахуванням ухвали суду від 19.12.2024) надавав скаржнику достатній час для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, натомість контролюючим органом у межах відведеного судом в ухвалах строку не було виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення особі, яка її подала.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п'ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №520/20757/24.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №520/20757/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестділ» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова