Справа № 580/6637/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО
28 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушова О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповіда), у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області №27-дс від 24.06.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивачем здійснювався перегляд інформації в базах даних податкового органу стосовно своїх близьких осіб, однак не приймались рішення щодо суб'єкта господарювання, не надавалися переваги з прийняттям будь-яких рішень щодо його діяльності, не здійснювалося внесення жодних змін в ІКП платника, а також не здійснювалося коригування показників поданої звітності, тобто доводи дисциплінарної комісії в частині порушення вимог антикорупційного законодавства, наказів про врегулювання конфлікту інтересів не заслуговують на увагу через невчинення позивачем будь-яких дій які створили б для неї необхідність вирішення конфлікту інтересів чи звернення з зовнішнім контролем.
На думку представника позивача, в діях позивача відсутня ознака протиправності поведінки, оскільки доступ до інформації отримано правомірно, в порядку визначеному чинним законодавством. Отримуючи наведену інформацію позивач не переслідувала явно протиправну мету, доступ до інформації здійснено з метою формування та подачі щорічних декларацій. Крім того, подання Дисциплінарної комісії не містить жодних вказівок на настання негативних (шкідливих) наслідків в результаті вчинення позивачем дій, які пов'язані з переглядом інформацій стосовно суб'єкта господарювання, а також не містить відомостей про ступінь тяжкості таких наслідків.
Також у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, якої істотної шкоди дії позивача завдали охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Сукупність наведених обставин на думку позивача є підставою для скасування оскарженого наказу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Черкаській області №27-дс від 24.06.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п. 10 ч. 1 ст. 8 що Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, ст. 33, 43 Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII та вимог наказу від 10.08.2022 №218 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 ».
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебуває на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС та до її службових повноважень згідно посадової інструкції не належить вирішення будь-яких питань у сфері оподаткування фізичних осіб-підприємців, тому позивач не має змоги використовуючи свої безпосередні повноваження для впливу на оподаткування близьких осіб, які в даному випадку є фізичними особами-підприємцями. Сам по собі перегляд інформації щодо цих осіб не є прийняттям рішення або вчиненням дій на користь чи в інтересах цих осіб, відповідно і не створює жодного конфлікту інтересів у позивача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача від 02.09.2024 у справі № 580/6637/24, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що Черкаський окружний адміністративний суд, в частині відмови в задоволенні позову апелянта, мотивував своє рішення неправильно застосувавши норми матеріального права, а також в даній справі порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Крім того, апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року подано відповідачем. Головне управління ДПС у Черкаській області не погоджується з вищевказаним рішенням суду як таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування всіх обставин справи.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є державним службовцем, проходить службу на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС).
Наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 01.05.2024 № 17-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 Миколаївни.
Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала доповідна записка відділу з питань запобігання та виявлення корупції від 22.04.2023 № 230/23-00-14-10, складена за результатами проведеної тематичної перевірки щодо з'ясування викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС (далі - Департамент) від 27.02.2024 № 5264/7/99-00- 14-02-07 (далі - лист Департаменту) обставин можливого вчинення працівниками структурних підрозділів ГУ ДПС порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) (далі - Закон № 1700) та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 №52 (зі змінами) (далі - Правила). За результатами перевірки складено акт від 19.04.2024 № 23/23-00-14-14.
Тематичною перевіркою встановлено, що протягом 2023 - 2024 років посадовими особами ГУ ДПС, зокрема і управління оподаткування юридичних осіб, здійснювались дії, пов'язані з платниками податків, які є близькими особами посадовим особам ГУ ДПС.
З урахуванням витягів з Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС та отриманих пояснень посадових осіб ГУ ДПС та відповідей від структурних підрозділів ГУ ДПС, встановлено, що начальник відділу ОСОБА_1 під особистим логіном входу в ІКС ДПС здійснювались дії з 17.01.2024 по 19.02.2024 по платниках податків, а саме:
- ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснено вхід через підсистеми: «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів» шляхом вчинення дій в режимах «Подана звітність», «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП», вказані дії здійснювались 17.01.2024, 18.01.2024 - всього по вказаних датах вчинено 13 дій;
- ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснено вхід через підсистеми: «Облік платежів», «Реєстрація платників податків» шляхом вчинення дій в режимах «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП», «Пошук реєстраційних даних ПП» вказані дії здійснювались 19.02.2024 всього по вказаній даті вчинено 2 дії.
На момент проведення тематичної перевірки ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС (наказ ГУ ДПС від 05.08.2022 № 172-0 «Про переведення працівників»).
У ході тематичної перевірки встановлено, що дії, які вчинялись начальником відділу ОСОБА_1 в ІКС ДПС, вчинені нею стосовно близьких їй осіб, а саме: ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є чоловіком начальника відділу ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка є свекрухою начальника відділу ОСОБА_1.
Тематичною перевіркою встановлено, що з метою виконання вимог Закону № 1700, перебуваючи на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС, ОСОБА_1 13.01.2021 повідомлено безпосереднього керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів, пов'язаного з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
У подальшому, потенційний конфлікт інтересів врегульований наказом ГУ ДПС від 14.01.2021 №81 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 ». Наказом ГУ ДПС від 14.01.2021 № 81 визначені особи, уповноважені на проведення зовнішнього контролю, а саме начальник Смілянської ДПІ ГУ ДПС ОСОБА_5, а у разі її тимчасової відсутності - начальник Смілянського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС ОСОБА_6.
В подальшому, наказ ГУ ДПС від 14.01.2021 №81 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » втратив чинність наказом ГУ ДПС від 10.08.2022 №218 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 », яким врегульовано потенційний конфлікт інтересів у ОСОБА_1 шляхом здійснення зовнішнього контролю за виконанням повноважень на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС, пов'язаних з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Наказом ГУ ДПС від 10.08.2022 № 218 визначені особи, уповноважені на проведення зовнішнього контролю, а саме: начальник ГУ ДПС ОСОБА_5 , а у разі її тимчасової відсутності начальник Смілянського відділу організації роботи управління організації роботи ГУ ДПС ОСОБА_6 .
Дисциплінарною комісією зроблено висновок, що начальником відділу ОСОБА_1 вчинені дії в ІКС ДПС на порушення вимог, визначених наказом ГУ ДПС від 10.08.2022 № 218 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 », без узгодження з уповноваженими особами.
Документи, які підтверджують інформування уповноважених осіб відповідно до наказу ГУ ДПС від 10.08.2022 №218 про наміри або необхідність здійснювати дії в ІКС ДПС, що стосуються ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відсутні, а також від начальника відділу ОСОБА_1 не надходили інші повідомлення щодо можливого вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
В рамках дисциплінарного провадження начальником відділу ОСОБА_1 надано пояснення.
Дисциплінарною комісією листом від 09.05.2024 № 42/23-00-72-04 запрошено начальника відділу ОСОБА_1 для участі 15.05.2024 у засіданні Дисциплінарної комісії. Позивач взяла участь у засіданні комісії, надала свої пояснення та відповіді на поставлені запитання.
За результатами засідання Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 проходячи державну службу та перебуваючи на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, входячи в коло суб'єктів, відповідальних за дотримання вимог Закону № 889, Закону № 1700, вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889 - порушення правил етичної поведінки державних службовців, що призвело до недотримання вимог пунктів 21.1.2., 21.1.3. частини першої статті 21 ПКУ, вимог пунктів 2, 3 статті 4, пунктів 2, 7, 10 частини першої статті 8 Закону № 889, статей 33, 38, 43 Закону № 1700, пунктів 4.1, 4.2 розділу 4, пункту 5.1 розділу 5 Правил, пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку, пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки, наказу ГУ ДПС від 10.08.2022 №218 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 ».Додатково комісією встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді з серпня 2022 року. За час роботи зарекомендувала себе кваліфікованим спеціалістом, має високий рівень професійних знань, постійно займається підвищенням свого кваліфікаційного рівня, добре володіє законодавчими та нормативними документами. Здатна акумулювати значні масиви інформації, виділяти найголовніше, вміє працювати з нормативно - правовими актами. Станом на момент проведення дисциплінарного провадження діючих дисциплінарних стягнень не має.
Дисциплінарна комісія сформувала подання №69/23-00-72-04 від 04.06.2024 на ім'я начальника ГУ ДПС у Черкаській області, в якому за результатами дисциплінарного провадження, з урахуванням ступеня вини рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність відповідно до пункту 3 частини першої статті 66 Закону № 889.
Після ознайомлення з поданням позивач надала на ім'я начальника ГУ ДПС у Черкаській області письмові пояснення №К/66/Е3 від 10.06.2024.
За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 24.06.2024 №27-ДС, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону №889.
Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернулась до суду із позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIIІ) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями частини першої статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно частиною другою статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Частинами 2-4 статті 67 Закону № 889-VIII передбачено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4)вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин першої, другої, десятої та одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно зі статтею 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; порядок формування дисциплінарної комісії; порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону № 889-VIII).
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення (частина перша статті 75 Закону № 889-VIII).
Відповідно до частин першої-третьої, п'ятої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039), визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Пунктом 2 Порядку № 1039 встановлено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Отже, передумовою для застосування до державного службовця одного з видів дисциплінарного стягнення є встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Так, надаючи правову оцінку наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, суд першої інстанції врахував, що відповідно до посадової інструкції начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1, затвердженої 15.09.2023 керівником ГУ ДПС, з якою позивач ознайомлена 15.09.2023, до її посадових обов'язків належить:
- керівництво та організація роботи відділу. Контроль та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДПС та ГУ ДПС в межах компетенції відділу;
- організація та здійснення контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів з юридичних осіб;
- здійснення контролю щодо забезпечення повноти та своєчасності відображення первинних показників в підсистемах інформаційної системи органів ДПС;
- організація проведення камеральних перевірок, у т.ч. електронних камеральних перевірок податкової звітності юридичних осіб;
- контроль та опрацювання заяв платників щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань;
- надання адміністративних послуг (в межах компетенції);
- визначення очікуваних надходжень платежів до бюджету та інших доходів державних фондів, що закріплені за ДПС, у розрізі платежів з урахуванням тенденцій надходжень та розвитку економіки;
- здійснення контролю щодо забезпечення своєчасного проведення заходів та процедур, пов'язаних з припиненням (ліквідацією, реорганізацією) платників податків у межах компетенції;
- організація та контроль за обліком об'єктів оподаткування та об'єктів пов'язаних з оподаткуванням;
- організація виконання завдань та доручень керівництва ГУ ДПС з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу.
Відповідно до положень про Смілянський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, затверджених керівником ГУ ДПС 25.12.2023, 19.01.2024. Основними завданнями Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС відповідно до положень є:
- організація та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів з юридичних осіб платниками, які перебувають на обліку в Смілянській ДПІ, Городищенській ДПІ, Корсунь- Шевченківській ДПІ, Кам'янській ДПІ, Шполянській ДПІ;
- проведення камеральних перевірок, у тч. електронних камеральних перевірок податкової звітності платників, які перебувають на обліку Смілянській ДПІ, Городищенській ДПІ, Корсунь-Шевченківській ДПІ, Кам'янській ДПІ, Шполянській ДПІ;
- використання усіх наявних інформаційних ресурсів для забезпечення виконання зазначених у цьому Положенні функцій, у тому числі шляхом прямого доступу до баз даних.
Пунктом 7.2 розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно - комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216 (зі змінами) (далі - Порядок), визначено, що користувач зобов'язаний використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС.
Відповідно до пункту 7.3 розділу 7 Порядку - користувачу забороняється використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією.
Згідно з пунктом 1 розділу IV «Використання службового становища, ресурсів та інформації» Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (зі змінами), затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 № 72-21), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 № 1203/29333 (далі - Загальні правила етичної поведінки) державний службовець повинен використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
З наведених вимог посадової інструкції та положень про Смілянський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, а також Порядку та Загальних правил етичної поведінки, суд дійшов вірного висновку, що позивач має право використовувати інформацію з баз даних податкового органу виключно для виконання службових повноважень, однак матеріалами перевірки встановлено, що позивач не виконувала службових повноважень по відношенню до свого чоловіка - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та по відношенню до свекрухи - ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Як наслідок, судом вірно вказано, що позивач не мала права у будь-який спосіб використовувати інформацію, яка міститься в інформаційних базах даних органу ДПС.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що наведеним підтверджується вчинення позивачем порушення позивачем службової дисципліни під час перебування на посаді державної служби.
При цьому доводи апеляційної скарги позивача, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Водночас вирішуючи питання про дотримання позивачем вимог ст. 33 Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII), судом першої інстанції враховано, що відповідно до норм частин 1, 2 вказаної статті службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.
Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:
1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів;
2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
Судом вірно вказано, що в розумінні ст. 1 Закону № 1700-VII потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Враховуючи наведені визначення, конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:
- в особи є приватний інтерес;
- в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;
- такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).
Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об'єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів.
За відсутності принаймні однієї із складових - службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу - конфлікт інтересів не виникає.
Отже, наявність конфлікту інтересів має місце у випадку наявності приватного інтересу у сфері, в якій позивач виконує свої службові повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Однак, позивач перебуває на посаді начальника Смілянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС та до її службових повноважень згідно посадової інструкції не належить вирішення будь-яких питань у сфері оподаткування фізичних осіб-підприємців, тому позивач не має змоги використовуючи свої безпосередні повноваження для впливу на оподаткування близьких осіб, які в даному випадку є фізичними особами-підприємцями.
Колегія суддів погоджується з судом, що лише перегляд інформації щодо цих осіб не є прийняттям рішення або вчиненням дій на користь чи в інтересах цих осіб, відповідно і не створює жодного конфлікту інтересів у позивача.
Щодо застосування до позивача відповідальності з підстав порушення ст. 43 Закону №1700-VII, судом враховано, що відповідно до вимог вказаної статті особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, норми ст. 43 Закону №1700-VII забороняють розголошувати чи використовувати конфіденційну чи іншу інформацію з обмеженим доступом.
Водночас, судом вірно встановлено та не спростовано відповідачем, що акт тематичної перевірки №23/23-00-14-14 від 19.04.2024 не містить відомостей про віднесення інформації з якою ознайомилась та роздрукувала позивач до категорії конфіденційної чи інформації з обмеженим доступом. Тобто, дисциплінарна комісія не досліджувала та не надала оцінки зазначеній інформації на предмет конфіденційності чи обмеження доступу, не встановила чи мало місце розголошення такої інформації.
Отже, колегія суддів вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення з підстав порушення вимог п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII, ст. 33, 43 Закону № 1700-VII та вимог наказу від 10.08.2022 №218 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 », є незаконним, що є підставою для скасування наказу в цій частині.
Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2025 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев