Справа № 755/20328/24 Суддя (судді) першої інстанції:
28 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), в якій просив суд:
- визнати дії поліцейського ВРПП Бориспільського районного управління ГУ НП в Київській області - старшого сержанта поліції Косовець Сергія Олександровича, щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,4 ст. 126 КУпАП та застосування до позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. (на час звернення до суду - 40800 грн.) - противоправними;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 703119, винесену 19.10.2024 року поліцейським ВРПП Бориспільського районного управління ГУ НП в Київській області - старшим сержантом поліції Косовець Сергієм Олександровичем про скоєння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.І, 4 ст. 126 КУпАП та застосування до позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. (на час звернення до суду - 40800 грн.);
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,4 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року вказаний адміністративний позов - повернуто позивачу на підставі п.9 ч.4 статті 169 КАС України.
Так, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, оскільки позивач вказує на підстави, що суперечать обставинам справи. Судом зазначено, що з копії оскаржуваної постанови убачається, що позивач отримав її копію, про що свідчить його власноручний підпис.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішити питання щодо постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з оскаржуваною постановою не ознайомлювався, ніяких документів працівникам поліції не підписував. Зазначає, що навіть неозброєним оком можна пересвідчитися у підробленні підпису на постанові, шляхом звірки його підпису, яким він підписував позовну заяву та засвідчував подані документи.
Вважає, що Дніпровський районний суд міста Києва під час винесення ухвали по справі №755/20328/24 від 20.11.2024 допустив порушення пунктів 2, 3 та 4 ст.320 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (щодо фейкового підпису на постанові, що оскаржується - підроблення документу співробітниками поліції); невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У зв'язку з вище вказаним просить вирішити питання щодо винесення окремої ухвали відносно дій поліцейського ВРПП Бориспільського районного управління ГУ НП в Київській області - старшого сержанта поліції Косовець Сергія Олександровича, що виявились у підробленні оскаржуваної постанови, шляхом проставляння підпису позивача, зокрема, в графах «отримання копії постанови», «ознайомлення з правами».
Відповідно до ч.2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно п.3 ч.1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові).
Керуючись вказаними нормами, суд призначив дану справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, у випадку з'ясування, що позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду та без заяви про поновлення такого строку або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, суд зобов'язаний залишити позов без руху та надати позивачу можливість звернутися з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.
Водночас в межах цієї справи суд першої інстанції, встановивши пропущення позивачем встановленого законом строку звернення до суду, повернув позов, не надавши позивачу можливість звернутися з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення, що в силу статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є порушенням норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення.
Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України, слід зазначити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч.ч.4,5 ст.249 КАС України).
Таким чином зі змісту ст. 249 КАС України вбачається, що окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників і може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення.
Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Тобто, окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №09/1653/15 та від 13.02.2019 у справі №355/1116/17.
При цьому, постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з обставин справи, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі №727/1988/13-а.
Обов'язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування у чому саме полягає таке порушення.
Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що в діях старшого сержанта поліції ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України.
Однак, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема, доказів звернення до органів поліції з даного приводу в встановленому законом порядку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року - скасувати.
Адміністративну справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2025 року.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев