П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/13308/23
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу адвоката Бідак Олени Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі за позовом адвоката Бідак Олени Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2023 року адвокат Бідак О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просила:
- визнати протиправною відмову та зобов'язати ГУ ПФУ у Миколаївській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11 080,30 грн., сплаченого згідно квитанції № 63553517 від 31.01.2022.
Також у позовній заяві ставилося питання про стягнення ГУ ПФУ в Миколаївській області понесені, під час розгляду справи, судові витрати.
В обґрунтування заявленого позову адвокат пояснює, що її довірителька за договором купівлі -продажу нерухомого майна придбала у власність квартиру у місті Миколаєві.
Під час укладення вказаного договору її довірителька, як покупець, сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна.
Водночас, за твердженням адвоката, сплачений збір підлягає поверненню, оскільки ОСОБА_1 придбала нерухоме майно вперше і не повинна була сплачувати такий збір.
Як зазначає адвокат її довірителька звернулася до ГУ ПФУ у Миколаївській області із заявою про повернення надмірно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі -продажу майна, однак отримала відмову із посиланням на відсутність довідки про невикористання приватизаційних чеків та реквізитів рахунку, на який необхідно повернути кошти.
На переконання адвоката така відмова є протиправною, оскільки відсутність реквізитів не позбавляє відповідача сформувати подання про повернення коштів, а твердження відповідача про відсутність довідки про невикористання приватизаційних чеків є хибними, оскільки така довідка отримана ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» та була подана разом із заявою.
Також адвокат зазначає, що протиправна відмова відповідача у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна порушує право ОСОБА_1 на пільгу, передбачену чинним законодавством при придбанні житла вперше.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні), в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Аналізом положень Порядку № 1740 суд встановив, що разом із заявою до ГУ ПФУ в Миколаївській області про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачка не подала усіх документів, передбачених цим Порядком № 1740, на підтвердження придбання нею нерухомого майна вперше.
Суд указав, що подання довідки АТ «Ощадбанк» положеннями Порядку № 1740 не передбачене.
Натомість суд зауважив, що відповідач роз'яснив позивачці, що документом що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки органів приватизації, які можна отримати в обласних державних адміністраціях, міських, районних у містах радах та їх виконавчих органах; центрах надання адміністративних послуг, тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачці в поверненні збору за її заявою, роз'яснив, яких документів не вистачає, та запропонував звернутися до нього з відповідною заявою повторно, у зв'язку з чим визнав, що підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
В апеляційній скарзі, адвокат Бідак О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.
Мотивуючи свою позицію адвокат наголошує на тому, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження правомірності своєї відмови та на спростування того факту, що позивачка придбала нерухоме майно вперше.
На переконання скаржника довідка АТ «Ощадбанк» про невикористання приватизаційних чеків, отримана за єдиним місцем реєстрації заявника, є повним та належним підтвердженням невикористання приватизаційних чеків.
В обґрунтування цього доводу адвокат посилається на постанову Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, за наслідком розгляду спору за подібними правовідносинами, в якій на її переконання, в якості доказу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, суд прийняв довідку АТ «Державний ощадний банк України».
Адвокат наголошує, що позивачка повністю виконала усі вимоги Порядку, а тому вважає, що її позов слід задовольнити.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справа буде розглядатися в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Фактичні обставини справи.
31.01.2022 між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області М.В. Міщенко та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №85.
Відповідно до пункту 2.1 цього Договору вартість квартири становить 1108030,00 грн. (що складає еквівалент 38500,00 доларів США.
Згідно з даними, які містяться у квитанції АТ «А-Банк» №63553517 від 31.01.2022, позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11080,30 грн (1% від його вартості).
В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФ України в Миколаївській області із заявою про повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи її тим, що житло у власність придбала вперше.
Листом ГУ ПФ України в Миколаївській області від 21.09.2023 позивачці відмовлено у задоволенні вказаної заяви з посиланням на відсутність документу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а також на те, що заявниця не указала реквізити рахунку, на який необхідно повернути кошти.
Також цим листом територіальний орган Пенсійного фонду пояснив, що документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки органів приватизації (управління комунального майна) з місць проживання щодо невикористання права на приватизацію, які можна отримати в обласних та Київській міській радах; районних та районних у місті Києві державних адміністраціях; селищних та сільських радах та їх виконавчих органах; міських, районних у містах радах та їх виконавчих органах; центрах надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання (довідка про участь/неучасть у приватизації житла державного житлового фонду).
Запропоновано звернутися із повторною заявою щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та надати всі необхідні документи до ГУ ПФУ в Миколаївській області
Вважаючи протиправною таку відмову, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідаючи на довід апеляційної скарги про протиправність відмови у поверненні сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі -продажу майна із посиланням на відсутність довідки про невикористання приватизаційних чеків та реквізитів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Стаття 2 Закону № 400/97-ВР визначає, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначений механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізований зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Тобто, починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Тобто на стадії звернення до пенсійного органу з заявою про повернення помилково сплачених коштів, обов'язковою умовою для звільнення від сплати збору є подання пакету документів, що складається із заяви; відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; даних про невикористання житлових чеків для приватизації.
Стосовно доводів скаржника про належність довідки АТ «Ощадбанк», як доказу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації, колегія суддів зазначає таке.
За змістом частини 1 статті 4 Закону України 19.06.1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон №2482-ХІІ) житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону №2482-ХІІ кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
У рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10.06.2010 надано офіційне тлумачення частини 5 статті 5 Закону №2482-ХІІ, згідно з яким, зокрема, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: - громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
З наведеного слід дійти висновку, що розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
Таким чином, отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах, зокрема в АТ «Ощадбанк».
Згідно матеріалів справи, позивачка під час звернення до територіального органу Пенсійного фонду надала заву про придбання житла у власність вперше, деталізовані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за позивачкою прав власності на житло та довідку АТ «Ощадбанк» про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Відповідач відмовив в оформленні подання про повернення коштів сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна з підстав не надання відповідного пакету документів, зокрема довідки про невикористання житлових чеків для приватизації.
Водночас, враховуючи викладені вище норми права та за умови надання відповідної заяви та пакету документів, згідно підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740, колегія суддів вважає, що позивач мала легітимні очікування на вирішення питання про повернення коштів сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За таких підстав, колегія суддів доходить висновку, що відмова ГУ УПФ в Миколаївській області щодо складання подання про повернення коштів сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна з підстав не надання відповідної довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є протиправною, а тому позовні вимоги щодо визнання такої відмови протиправною мають бути задоволені.
На думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови ГУ УПФ в Миколаївській області щодо складання подання про повернення коштів сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за наведених вище підстав.
Втім, колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на те, що той факт, що заявницею не були указані реквізити рахунку, на який необхідно повернути кошти, не є перешкодою для складання територіальним органом Пенсійного фонду відповідного подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки задля позитивного вирішення цього питання такі реквізити мають бути указані.
Згідно матеріалів справи, у прохальній частині як позовної заяви, так і апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Миколаївській області та зобов'язати відповідача сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Надаючи оцінку таким вимогам колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Пенсійний фонд України згідно з пунктом 5 частиною шостою Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у даному є орган пенсійного фонду, то саме на ГУ ПФУ в Миколаївській області покладений обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком №787.
Згідно абзацу 1 пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Абзац 8 пункту 5 Порядку №787 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За таких підстав, враховуючи, що позивачка не указала реквізити, зокрема номер карткового рахунку отримувача коштів, на які слід перерахувати кошти, суд не може задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання скласти таке подання.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивачки є визнання протиправною відмову та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11080,30 грн, сплаченого згідно квитанції №63553517 від 31.01.2022, з урахуванням висновків суду.
Саме в такий спосіб, на думку суду апеляційної інстанції слід захистити права позивачки.
У відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що суд неправильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до положень статті 139 КАС України суд здійснює розподіл судових витрат.
Так, за правилами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина 3 цієї статті передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка сплатила судовий збір за подання позову та апеляції на загальну суму 2146,88 грн. Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, суд апеляційної інстанції вважає, що сума відшкодування судового збору суб'єктом владних повноважень має становити 1288 грн.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Бідак Олени Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року - скасувати.
Прийняти у справі постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в оформленні подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення подання про повернення суми збору на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11080 (одинадцять тисяч вісімдесят) грн. 30 коп., сплаченого згідно квитанції №63553517 від 31.01.2022, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 28.01.2025.