П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
28 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25521/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів - Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою та матеріалами справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з електронних матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято Одеським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження 08.10.2024 року.
Вказане судове рішення направлено відповідачу в електронному вигляді до його електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлено до нього 08.10.2024 року о 19:41 год.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на оскарження рішення суду першої інстанції, з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, є 08.11.2024 року.
Першу апеляційну скаргу апелянт подав в межах строку, визначених КАС України, 07.11.2024 року, яка ухвалою суду від 03.12.2024 року була повернута апелянту у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, що полягали у сплаті судового збору в розмірі 2906,88 грн.
Вдруге, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана через систему «Електронний суд» 24.01.2025 року, тобто, після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт посилається на введення воєнного стану на території України та зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 входить до складу ЗСУ, яка переведена на воєнний стан. Апелянт посилається на постанову Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, де суд вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією РФ, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст.ст.55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, апелянт наголошує що у вказаній постанові суд зробив висновок, що при застосування процесуальних норм слід уникати надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Скаржник також зазначає, що юридична група ВЧ НОМЕР_2 , у зв'язку із запровадженням воєнного стану, задіяна в несенні постійного чергування по захисту повітряного простору та територіальної цілісності держави.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Колегія суддів зазначає, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на введення воєнного стану на території України.
Колегія суддів зазначає, що за сталою практикою Верховного Суду, введення воєнного стану не може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.
Так, апелянт посилається на те, що юридична група ВЧ НОМЕР_2 , у зв'язку із запровадженням воєнного стану, задіяна в несенні постійного чергування по захисту повітряного простору та територіальної цілісності держави.
Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи, оскільки доказів на підтвердження викладених обставин до суду не надано.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу апелянта, що до суду не надано жодних доказів щодо наявної кількості осіб, яких уповноважено здійснювати представництво військової частини НОМЕР_2 в судах, а також їх участь у здійсненні заходів щодо оборони держави, що, в свою чергу, стало підставою подання апеляційної скарги з порушенням строків, визначених законом.
Колегія суддів вказує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання касаційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 року по справі №140/1487/22, від 23.01.2023 року по справі № 496/4633/18.
Також, в апеляційній скарзі військова частина посилається на висновок Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22.
Колегія суддів зазначає, що обставини справи №500/1912/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності поважних підстав для пропуску строку звернення позивача до суду у зв'язку з введенням воєнного стану, не є релевантними до даної справи, оскільки у справі №500/1912/22 позивачем виступає особа, яка є учасником бойових дій та була мобілізована у першу хвилю.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. На думку колегії суддів, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
На підставі наведеного, враховуючи, що апелянтом не вказано поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, не підтверджено належним чином поважність причин пропуску строку, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху з наданням апелянту десятиденного строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити апелянту, що у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька