29 січня 2025 року м.Дніпросправа № 280/6035/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 280/6035/24 (суддя Калашник Ю.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) від 20 травня 2024 року № 0304677-2410-0829-UA23060070000082704.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що є власником об'єктів житлової нерухомості загальною площею 316 кв.м, а саме: 1/2 частки квартири (загальною площею 52 кв.м, житловою - 21,5 кв.м) та житлового будинку (загальною площею 290,1 кв.м, житловою 134,7 кв.м). Контролюючий орган спірним податковим повідомленням-рішенням визначив позивачу податкові зобов'язання за вказаними об'єктами нерухомості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, без урахування рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 “Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» щодо пільги у вигляді зменшення бази оподаткування на 370 кв.м. З цих підстав позивач вважає оскаржене рішення протиправним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно даних Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ІКС “Податковий блок» фізична особа ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 290,1 кв. метрів. На підставі вищенаведеного ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми “Ф» на вищезазначений об'єкт від 20.05.2024 №0304677-2410-0829-UA23060070000082704 на суму 11396,70 грн. (290,1 кв. метрів - 120 кв. метрів) х 67,00 грн. = 11396,70 грн. У зв'язку із некоректною роботою ІКС “Податковий блок» при нарахуванні податку не було враховано частку квартири загальною площею 52 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_2 . Листом від 09.07.2024 №30074/6/08-01-24-02 направлено запрошення платнику на звірку щодо об'єктів, які знаходяться у його власності. Акцентує увагу на тому, що листом від 11 серпня 2021 року вих. № 5849/0/20-21 Державної регулятивної служби України встановлено, що рішення Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року № 5 “Про встановлення податку на майно» (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме у підпункті 2.4.1 пункту 2.4 Положення) має ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики, визначених статтею Закону № 1160.
Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме:
- на житловий будинок, загальною площею 290,1 кв.м, житловою площею 134,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право на спадщину від 18.12.2009 серії НОМЕР_1 );
- на 1/2 квартири загальною площею 52 кв.м, житловою площею 21,5 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (договір про поділ спільного майна поружжя від 02.02.2022 № 134).
20.05.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення форми “Ф» №0304677-2410-0829-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік на загальну суму 11396,70 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2023 році, зокрема, для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м. Загальна площа належних позивачу об'єктів оподаткування, які складаються з різних типів об'єктів житлової нерухомості, становить 216,1 кв.м. В той же час, відповідачем при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування - 180 кв.м., а не 370 кв.м.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 “Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування.
Приписами пп. “б» п.266.1.2 ст. 266 ПК України, визначено платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, а саме:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
З матеріалів справи встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 290,1 кв.м), а також 1/2 квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа 52 кв.м).
Отже, позивач є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, загальна площа якого становить 316,1 кв.м (290,1 + 26).
Враховуючи, що у розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, різних типів об'єктів житлової нерухомості (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 370 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
За таких обставин, оскільки у власності позивача перебувають житловий будинок та частина квартири, що не перевищують загальну площу 370 кв.м, ставка податку для таких об'єктів житлової нерухомості у 2023 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо таких об'єктів нерухомості у 2023 році були відсутні.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що станом на час розгляду справи рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, площа яких не перевищує 370 кв.м., не скасоване, а відтак - є діючим актом і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
Посилання податкового органу на лист Державної регулятивної служби України від 11.08.2021 року вих. № 5849/0/20-21 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки листом не може бути скасовано акт органу місцевого самоврядування.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2024 року № 0304677-2410-0829-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік, на загальну суму 11 396,7 грн. є протиправним та підлягало скасуванню.
Відповідач у справі не довів суду правомірності свого рішення, а тому у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог і скасування такого рішення.
На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 280/6035/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак