29 січня 2025 року м. Дніпросправа № 314/3696/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р., розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2024 року (суддя Мінгазов Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2024 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною та скасувати Постанову у справі про адміністративні правопорушення серії АА № 00020935 від 26 липня 2024 року, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що дійсно відповідно до оскаржуваної постанови та інформаційної картки габаритно-вагового контролю, транспортні засоби позивача є двовісним сідельним тягачем з трьохвісним напівпричепом. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів - напівпричеп є контейнеровозом. Проте позивачем не було надано доказів, що під час під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того, який вантаж перевозився та у який спосіб та визначальних ознак контейнеру (маркування, фітинги).
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті апеляційну скаргу підтримав.
Позивач не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.
Як було встановлено судом першої інстанції, 26.07.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00020935 відносно позивача за порушення ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Обставини викладені наступним чином: « 10.07.2024 о 20 год. 41 хв., за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл. DAF XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 ОБЛ., ЗАПОРІЗЬКИЙ Р-Н, С. НАТАЛІВКА, ВУЛ. УКРАЇНСЬКА, 85. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188 % (2,075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон».
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;
Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001, Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: комбінований двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тоннни.
Як було встановлено судом першої інстанції згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 2348, транспортний засіб марки «DAF», моделі «XF 105.460» є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , що видане ТСЦ 6347, транспортний засіб марки «SPIER», моделі «SGL 390» є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
За визначенням, наведеним у главі 1 Правил № 363, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Матеріали справи не містять доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходився контейнер із відповідним маркуванням.
Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі №814/1460/16.
Колегія суддів доходить до висновку про доведеність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами від 5% до 10% включно та про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Спірна постанова містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш