28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8356/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 р. (суддя Новікова І.В) в адміністративній справі №280/8356/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати пенсії з 01 березня 2022 р. з обмеженням її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118, з 01 березня 2023 р. з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168, з 01 березня 2024 р. з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій областіздійснити йому перерахунок та виплату пенсії (нарахованої відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. по справі №280/9122/23) з 01 березня 2022 р. з обмеженням її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118, з 01 березня 2023 р. з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168, з 01 березня 2024 р. з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185;
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак її розмір протиправно обмежено відповідачем максимальним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про порушення позивачем строку звернення до суду. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно не переборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. (постанова Верховного Суду від 06 квітня 2022 р. у справі № 553/4276/16-а). Обмеження пенсії максимальним розміром відповідає приписам статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону №3668-VI, Закону № 1774-VIII. Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016 та від 12 жовтня 2022 р. № 7-р(ІІ)/2022 застосуванню в даному випадку не підлягають.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р., з 01 березня 2024 р. ОСОБА_1 здійснено індексацію пенсії.
Не погоджуючись із обмеженням нарахованої пенсії максимальним розміром, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження пенсії максимальним розміром суперечить приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Конституційним Судом України рішенням від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.".
Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Також не підлягають застосуванню положення постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168, від 23 лютого 2024 р. № 185 щодо обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки вони суперечать приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р.
Таким чином, до 12 квітня 2023 р. мала місце колізія між приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016, та статтею 2 Закону № 3668-VI, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022, в частині обмеження пенсії максимальним розміром.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, відповідачем здійснено індексацію пенсії позивачу у 2022, 2023, 2024 р. З 01 березня 2022 р. розмір пенсії складав 35 485,58 грн., з 01 березня 2023 р. - 37 025,33 грн., з 01 березня 2024 р. - 38 592,33 грн. Водночас в дані періоди розмір пенсії позивача обмежено обмежено відповідачем до 31 082,74 грн. (а.с.21,22).
Дані обставини свідчать про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо необхідності здійснення відповідачем на користь позивача виплати пенсії з 01 березня 2022р., з 01 березня 2023 р., з 01 березня 2024 р. в повному розмірі, а саме без обмеження її максимальним розміром.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 р. у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норма, зокрема статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягає застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Так як ОСОБА_1 були нараховані суми пенсії у 2022 - 2024 р., однак протиправно не виплачені в повному обсязі, він має право на їх отримання, без обмеження будь - яким строком.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 р. в адміністративній справі №280/8356/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 січня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий