Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 січня 2025 року № 520/23183/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати постанову військово-лікарської комісії в/ч № НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), що оформлена довідкою № 941 від 30.07.2024, щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця у військовому званні старший солдат, військової частини в/ч № НОМЕР_2 до військової служби як «придатний до в/с»;
- зобов'язати військово-лікарську комісію в/ч № НОМЕР_1 провести переогляд і провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця у військовому званні старший солдат, військової частини в/ч № НОМЕР_2 з метою визначення ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів судової експертизи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не здійснив повного та всебічного аналізу і врахування всіх медичних показників щодо стану здоров'я позивача, а тому зазначене рішення є таким, що прийняте за неповно встановлених обставин та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача до Харківського окружного адміністративного суду було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі заявлених позовних вимог, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - позивач) у військовому званні старший солдат, перебуває у складі військової частини в/ч № НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка, яка додана до позову.
Довідкою № 941 від 30.07.2024 ВЛК в/ч № НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) було встановлено, що позивач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Вважаючи постанову військово-лікарської комісії в/ч № НОМЕР_1 , оформлену Довідкою № 941 від 30.07.2024 такою, що прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Приписами ст. 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з приписами ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до приписів частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, проведення медичного огляду військовослужбовців, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно статей 1-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (зі змінами) «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008 (далі - Положення №402) військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з пункту 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
У разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної військово-лікарської комісії військової частини щодо придатності до військової служби, військовослужбовець має право звернутись до регіональної військово-лікарської комісії або Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що він відправив відповідні скарги до Центральної Військово-лікарської комісії ЗСУ та Військово-лікарської комісії Східного регіону ЗСУ.
В матеріалах справи міститься скарга на постанову ВЛК №941 від 30.07.2024 до Центральної Військово-лікарської комісії ЗСУ, проте доказів її надіслання до позову не надано.
Отже, судом не встановлено належним чином підтвердженого факту звернення до регіональної військово-лікарської комісії або Центральної військово-лікарської комісії щодо оскарження чи перегляду постанови ВЛК №941 від 30.07.2024.
Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України. Рішення, Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з пункту 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо придатності до військової служби, військовослужбовець має право звернутись до регіональної військово-лікарської комісії або Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
Позивач у позовній заяві зазначає, що рішення ВЛК прийнято з порушенням вимог законодавства щодо її проведення.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив: "... що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі". Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
З огляду на правові норми глави 21 розділу ІІ Положення № 402, оцінка визначення ступеню придатності військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено з матеріалів справи, військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 прийняла довідку щодо ОСОБА_1 із формулюванням "Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони".
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Отже, судом встановлено, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення стосовно позивача.
Слід зазначити також, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини, судом встановлено, що постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 941 від 30 липня 2024 року, прийнято відповідно вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд не вбачає підстав для визнання її протиправною, позивачем на підтвердження цього не надано обґрунтованих доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Панов М.М.