Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
29 січня 2025 р. справа № 520/1483/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ83841 від 14.08.2024 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ83841 від 14.08.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум,
встановив:
Позов надійшов до суду 21.01.2025р. і ухвалою суду від 23.01.2025р. був залишений без руху у зв'язку з недоліками в оформленні та надано строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оформленого у відповідності до ст.ст.160 і 161 КАС України позову із зазначенням викладення обставин та зазначенням доказів підвищення грошового забезпечення за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 саме з 01.01.2018р., із зазначенням викладення обставин та зазначенням доказів фізичного існування і отримання ГУ ПФУ в Харківській області складеної відносно заявника довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2018р. із тими ж самими видами грошового забезпечення, котрі відображені у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ83841 від 14.08.2024 року.
Дану ухвалу представник позивача отримав 23.01.2025р. в Електронному кабінеті та 28.01.2025р. подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої додав уточнену позову заяву та зазначив, що з 01.01.2018 року позивачу перераховано пенсію відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Під час проведеного перерахунку відповідачем враховано посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та надбавку за вислугу років. З 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. Посилався на правову позицію, викладено у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року по справі №440/16824/23. Стосовно довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 зазначив, що надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року з тими самими видами грошового забезпечення, які відображені у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ83841 від 14.08.2024 року не може, так як до даної довідки входить лише посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років, а довідка станом на 05.03.2019 року містить в собі ще додаткові види грошового забезпечення, що не увійшли до довідки станом на 01.03.2018 року і оригінал даної довідки знаходить у відповідача.
Дослідивши подані процесуальні документи та матеріали справи, суд зазначає що згідно з ч.2 ст.79 та ч.4 ст.161 КАС України докази за загальним правилом повинні подаватись разом із позовом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд відмічає, що приєднана до матеріалів справи копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ83841 від 14.08.2024 року стосується грошового забезпечення станом на березень 2019р.
Складених відносно заявника довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення станом на 01.01.2018р. або станом на 01.03.2018р. заявник до позову не приєднав.
Доказів подання таких довідок до суб"єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в Харківській області та фізичного отримання суб'єктом владних повноважень згаданих вище довідок заявник до позову не приєднав.
Доказів існування цих довідок у якості офіційних письмових документів - речей матеріального світу заявник до позову не приєднав, клопотання про витребування цих довідок у порядку ст. 80 КАС України не заявив.
Оскільки позивач не надав жодного доказу щодо неможливості самостійно надати докази, останній повинен був у відповідності до вимог ч.5 ст.161 КАС України надати їх.
Суд звертає увагу позивача, що обов'язок щодо доказування згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України покладено на кожну сторону довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, і лише про правомірність прийнятого рішення на відповідача (суб'єкта). Решта вимог ухвали передбачена ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна була бути виконана.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023р. по справі №380/1907/23 зазначив, що: " ... підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами. Водночас Суд зазначає, що централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії. Проте коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.".
Отже, до предмету доказування у даному спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України входять обставини: 1) реального існування довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2018р. або станом на 01.03.2018р. із бажаними для заявника розмірами та видами грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 30.08.2017р. №704; 2) фізичного отримання суб"єктом владних повноважень - ГУ ПФУ в Харківській області довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2018р. або станом на 01.03.2018р. із бажаними для заявника розмірами та видами грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 30.08.2017р. №704.
Таких доказів заявником до позову не приєднано.
Клопотання про витребування таких доказів не заявлено.
Окрім того заявником зазначено про неможливість подання такої довідки, оскільки до довідки станом на 01.01.2018р. входить лише посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років, а довідка станом на 05.03.2019 року містить в собі ще додаткові види грошового забезпечення, що не увійшли до довідки станом на 01.03.2018 року і оригінал даної довідки знаходить у відповідача.
Стосовно надмірного формалізму суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom) від 21 січня 1975 року (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним. Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб". Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.
Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Суд відмічає, що приписи ч.5 ст.44, ч.1 ст.45, ч.2 ст.45, ч.2 ст.79, ч.3 ст.79, ч.4 ст.161, ч.4 ст.162 КАС України знаходяться у прямому та безпосередньому причинно-наслідковому зв"язку із обов"язком суду вирішити справу у визначені процесуальним законом строки, а тому перевірка судом належності виконання позивачем приписів ст.ст.160, 161 КАС України не може бути кваліфікована у якості надмірного формалізму внаслідок чіткості визначення ухвалою про залишення позовної заяви без руху недоліків.
Суд звертає увагу, що матеріали позову не містять доказів тих обставин на які посилається позивач, а тому в силу вимог ст. 160, 161 КАС України, ст. 77 КАС України, позивач повинен був виконати ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Проте, позивачем вимоги ухвали суду від 23.01.2025р. про залишення позовної заяви без руху не виконано, клопотання про витребування довідки про розмір грошового забезпечення до суду разом із заявою від 27.01.2025р. не подано.
Отже, у вказаний судом строк та станом на момент прийняття зазначеної ухвали позивач недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув, у зв'язку з чим позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 121-123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд
ухвалив:
1. Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2025р. у справі №520/1483/25 - визнати невиконаними.
2. Позов - повернути заявникові.
3. Роз'яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко