про прийняття справи до провадження
29 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/8945/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи № 640/8945/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду клопотання від 27.01.2022;
- зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання від 27.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.08.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній серед іншого, просив визнати неповажними причини пропуску Київською міською радою строку на подання відзиву на позовну заяву та розглядати дану справу без врахування відзиву.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Адміністративна справа № 640/8945/22 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/8945/22 передано для розгляду судді Качанку О.М.
Частиною 3 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.
Щодо клопотання представника позивача про визнання неповажними причин пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву та розгляд даної справи без врахування відзиву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 5 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
28.06.2022 відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі, що, зокрема, підтверджується ним у відзиві на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву направлено відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва 05.08.2022 засобами поштового зв'язку.
Тобто, відповідачем пропущено встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З аналізу наведених норм вбачається, що суд може продовжити встановлений процесуальний строк з власної ініціативи.
Вирішуючи питання щодо можливості продовження судом строку на подання відповідачем відзиву на позовну заяву та, відповідно, доданих до нього доказів, слід вказати таке.
Суд зазначає, що ані станом на момент подання відзиву на позовну заяву, ані станом на момент подання відповіді на відзив, ані станом на момент припинення роботи Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з його ліквідацією, останнім не розглянуто справу та не ухвалено рішення по суті спірних правовідносин, як і не вирішено клопотання представника позивача про розгляд справи без урахування відзиву на позовну заяву.
До Луганського окружного адміністративного суду дана справа надійшла більш ніж через два роки з моменту відкриття провадження у справі.
За таких обставин, суд не вважає доцільним суворе застосування процесуальних строків, встановлених Окружним адміністративним судом міста Києва, зокрема, щодо строку на подання відзиву на позовну заяву, оскільки фактично його не подання у встановлений вказаним судом строк, жодним чином не вплинуло на розгляд даної справи по суті, який до теперішнього часу так і не відбувся.
Верховний Суд в постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі № 260/1322/21 вказав, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.
Крім того, суд зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є принцип змагальності сторін.
Суд зазначає, що надто суворе трактування судом адміністративно-процесуальних правил в даному випадку та повернення відзиву на позов, може призвести до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення відповідача можливості надати свої заперечення (міркування) щодо суті спору, що є неспівмірним допущеному порушенню.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
За змістом статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частинами 4, 5 та статті 79 КАС України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частини 2, 3 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Слід вказати, що відповідачем до відзиву на позовну заяву додано докази, які необхідні для розгляду даної справи, а тому повернення відзиву та доданих до нього доказів призведе до відсутності у суду документів, які необхідно дослідити при розгляді цієї справи по суті спору.
Отже, враховуючи наведені обставини, з метою дотримання принципу змагальності сторін, а також з урахуванням того, що додані відповідачем до відзиву докази стосуються предмету розгляду даної справи, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі, та долучити їх до матеріалів справи, з наданням відповідної оцінки належності поданих доказів при вирішенні справи по суті.
До того ж, враховуючи тривалість судового провадження в цій справі до її передачі Луганському окружному адміністративному суду, слід запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 160, 241, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Прийняти до провадження справу № 640/8945/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У задоволенні клопотання представника позивача про визнання неповажними причин пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву та розгляд даної справи без врахування відзиву - відмовити.
Продовжити Київській міській раді строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів.
Долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву Київської міської ради разом з усіма доданими до нього документами.
Запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Роз'яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Качанком О.М. одноособово.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.М. Качанок