про повернення позовної заяви
29 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/298/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , у якій просить суд:
стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 150095,60 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 24.01.2025 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
27.01.2025 до суду надійшло клопотання від Військової частини НОМЕР_1 , у якому представник позивача просить врахувати як доказ сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн за подання позовної заяви у цій справі платіжну інструкцію №0.0.4111858136.1 від 06.01.2025, де в графі “платник» та "призначення платежу" зазначений ОСОБА_2 .
З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 30.09.2020 у справі №9901/144/20 вказує на помилковість позиції суду щодо неможливості прийняття як доказу про сплату судового збору за подання позовної заяви вказаної платіжної інструкції лише у зв'язку із зазначенням у ній платником іншої особи, а не позивача.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Закон № 3674-VI визначає сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому й судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема позовної заяви, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, а також вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Згідно із пунктом 37 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що одним із реквізитів платіжної інструкції є «Призначення платежу». Платник заповнює його таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Саме платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжної інструкції «Призначення платежу».
Таким чином, платіжна інструкція, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Тобто, необхідними реквізитами для ідентифікації позовної заяви є, зокрема, зазначення стосовно якої саме особи та справи здійснюється оплата судового збору.
Судом встановлено, що додана до позовної заяви Військовою частиною НОМЕР_1 платіжна інструкція №0.0.4111858136.1 від 06.01.2025 про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн містить відомості у графі «платник» - « ОСОБА_2 », а у графі «призначення платежу» - «*;101; НОМЕР_2 ;22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) ОСОБА_2 , 01.2025».
Таким чином, наданий платіжний документ, виходячи з його змісту, не може бути прийнятий, як належний доказ сплати судового збору за поданою Військовою частиною НОМЕР_1 позовною заявою у цій справі, оскільки сплачений не позивачем, а іншою особою, при цьому у графі «призначення платежу» також вказана інша особа - ОСОБА_2 .
При цьому, як у позовній заяві, так і в клопотанні від 27.01.2025 представником позивача не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності об'єктивних перешкод здійснити Військовою частиною НОМЕР_1 сплату судового збору. У матеріалах справи також відсутні підтверджуючі документи на представництво Військової частини НОМЕР_1 Бондаренком Олександром Сергійовичем в суді.
Щодо посилань позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №9901/144/20, суд зазначає, що у вказаній справі Судом було встановлено, що у графі «Платник» платіжного доручення було зазначено іншу особу, яка не є стороною у справі, однак у графі «Призначення платежу» зазначено позивача. Отже, обставини цієї справи відрізняються від обставин справи №9901/144/20.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не надано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви та не усунуто її недоліки на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2024.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки, позивачем у наданий суддею строк не усунуто недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Суддя вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 29 січня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК